Розділ 14. Соціальна філософія

Питирим Сорокін (1889-1968)

Питирим Олександрович Сорокін - російсько-американський соціолог, культуролог і філософ. Ввів поняття "тип культури". Автор теорії всесвітньо-історичного розвитку людської культури, яка обґрунтовує соціокультурну динаміку як закономірний діалектичний процес.

Соціальна стратифікація і мобільність. соціальна і культурна мобільність

Соціальний простір, соціальна дистанція, соціальна позиція

Геометричний і соціальний простір

Горизонтальні й вертикальні параметри соціального простору

Евклідовий геометричний простір - тривимірний. Соціальний простір - багатовимірний, оскільки є більше трьох варіантів групування людей за соціальними ознаками, які не збігаються один з одним (групування населення за належністю до держави, релігії, національності, професії, політичної партії, за економічним статусом, походженням, статтю, віком і т. ін.). Осі диференціації населення за кожною з цих груп специфічні, особливого роду і не збігаються одна з одною. І оскільки зв'язки всіх видів є істотними ознаками системи соціальних координат, то очевидно, що соціальний простір багатовимірний, і чим складніше диференційоване населення, тим численніші ці параметри. Для того щоб визначити місце деякого індивіда в системі населення США, яке, очевидно, більш диференційоване, чим, скажімо, аборигенне населення Австралії, необхідно вдатися до складнішої системи соціальних координат, апелюючи при цьому до великої кількості груп, з якими пов'язаний індивід.

Для спрощення завдання, однак, можливе скорочення числа параметрів до двох основних класів, за умови поділу кожного класу на кілька підкласів. Ці два основних класи можна визначити як вертикальний і горизонтальний параметр соціального всесвіту. На це е такі причини. Неважко знайти декілька індивідів, що належать до одних і тих самих соціальних груп (наприклад, усі вони можуть бути римськими католиками, республіканцями, зайнятими в автомобілебудуванні, з італійською мовою як рідною, громадянами США і т. ін.), однак по "вертикалі" їх соціальне становище може бути зовсім різним. Усередині групи римських католиків один із них може бути єпископом, тоді як інші - всього лише рядовими парафіянами. Усередині групи республіканців один може займати велику посаду в партії, інші ж - рядові виборці. Один може бути президентом автомобільного концерну, інші - рядовими працівниками. І якщо по горизонталі їхнє соціальне становище здається ідентичним, то по вертикалі спостерігається суттєва відмінність. Для опису цих відмінностей одних горизонтальних параметрів і властивої їм системи координат буде явно бракувати. Те саме можна сказати і про становище командувача армії й солдата, ректора і рядового службовця університету. Не враховувати такі взаємозв'язки по вертикалі неможливо. Саме з цими відмінностями найтісніше пов'язані наші повсякденні уявлення про соціальне становище. Ми часто користуємося такими висловлюваннями, як "підніматися соціальними сходами", "опуститися соціальними сходами", "вищі й нижчі класи", "бути на вершині соціальної піраміди", "опуститися на дно суспільства", "соціальні ранги й ієрархії", "соціальна стратифікація", "диференціація по горизонталі й вертикалі" і т. д. Взаємозв'язки як індивідів, так і груп можуть або знаходитися на одному горизонтальному рівні, або стояти на різних ступенях ієрархічної градації. Переміщення з групи в групу може бути не пов'язане з підйомом або падінням соціальними сходами, але може бути й зумовлене вертикальними переміщеннями. Просування соціальними сходами вгору прийнято вважати соціальним сходженням, а переміщення донизу - соціальним спадом. Таке повсякденне знання можна з успіхом використовувати й з науковою метою. У зв'язку зі своєю доступністю це знання допомагає належно орієнтуватися в складному соціальному всесвіті. Розмежування вертикальних і горизонтальних параметрів відображає явища, що дійсно існують у соціальному всесвіті: ієрархії, ранги, домінування й субординація, авторитет і слухняність, підвищення й зниження по службі. Усі ці явища і відповідні їм взаємозалежності представлені у вигляді стратифікації й суперпозиції. Для опису таких зв'язків необхідні й зручні вертикальні параметри. З іншого боку, взаємозв'язки, вільні від таких елементів, можна описати в горизонтальних параметрах. Коротше кажучи, під кутом зору соціальної технології, а також з погляду природи соціального всесвіту немає причин, що перешкоджають соціологові удаватися до описаного вище повсякденного розмежування двох основних параметрів соціального всесвіту.

Надалі йтиметься власне про соціальні явища в їхньому вертикальному вимірі. Нам доведеться вивчити висоту й профіль соціальних структур, їхню диференціацію за соціальними верствами, переміщення населення по вертикалі. Коротше, йтиметься про соціальну стратифікацію і вертикальну соціальну мобільність. Якщо ми і торкнемося горизонтальної структури соціальних тіл, то тільки між іншим. Тому, зважаючи на предмет дослідження, ми змушені будемо вдатися до таких об'єктів, як "верхні й нижчі соціальні страти", "люди, що знаходяться соціально нижче або вище інших" і т. ін. Щоб уникнути непорозуміння я повинен підкреслити, що ця термінологія зовсім не означає якої-небудь моєї суб'єктивної оцінки, вона лише описує формальне місце розташування людей усередині різних соціальних верств. Можливо, звичайно, що представники верхніх верств насправді кращі за представників нижчих верств; можливо й навпаки. Справа читача винести свій вердикт. Для мене ці терміни - всього лише зручний інструмент для аналізу й опису відповідних явищ і фактичних взаємозалежностей між ними. Завданням будь-якого дослідження є визначення взаємовідносин явищ, що досліджуються, як таких. Оціночна функція повністю виходить за межі суто наукового дослідження. Отже, щоб уникнути непорозуміння цей факт варто постійно мати на увазі...