Розділ «Тема: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ У ФІЛОСОФІЇ»

(1). Сенсуалізм (від лат. sensus - почуття, відчуття) - напрямок у теорії пізнання, відповідно до якого чуттєвість є головною формою достовірного знання. Сенсуалізм близький до емпіризму, що визнає почуттєвий досвід єдиним джерелом знання. Сенсуалісти стверджують, що тільки відчуття зв'язують нас із зовнішнім світом і в них формується основа знання, а мислення лише класифікує, укладає отриману інформацію, не додаючи до неї ніякого нового змісту.

(2). Раціоналізм (від лат. ratio - розум) - напрямок у філософії, що визнає розум основою пізнання і поводження людей. Раціоналізм, на противагу сенсуалізму, абсолютизує роль мислення в пізнанні, аргументуючи це тим, що тільки думка проникає в сутність речей, тільки завдяки розуму людина піднімається над світом природи і здобуває здатність осягнути не тільки частку, випадкове, але і загальне, необхідне, здатність до творчості.

(3). Діалектична теорія пізнання розглядає почуттєве і раціональне як дві протилежні сторони того самого процесу. Розрив протилежностей і абсолютизація однієї з них веде до однобічного трактування пізнання. З діалектичної точки зору результати мислення не тільки дають нове знання, але і активно впливають на структуру і зміст почуттєвого пізнання. Разом з тим чуттєвий досвід, що виступає як вихідна основа пізнавального процесу, розуміється не як пасивне втілення впливу предметів зовнішнього світу, а як момент активної практичної, чуттєво-предметної діяльності.

1.3. Протиріччя абсолютної і відносної істини