Розділ «Тема: ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ»

Неопозитивісти розглядають мову як об'єднуюче ядро світу (дивись схему 15).

Для гносеології позитивістів характерний емпіризм, заснований на принципах редукціонізму (зведення теоретичного знання до емпіричного) і верифікації (твердження, що істинність знання можна довести шляхом емпіричної перевірки, тобто зведення будь-якого теоретичного положення до висловлень про факти).

Неопозитивізм, свідомо обмеживши коло філософських проблем, сконцентрувавши всю увагу на методології науки, вніс великий вклад у розвиток логіки, математики, інформатики, лінгвістики і інших конкретних наук.

3. Екзистенціалізм

Екзистенціалізм (від еxistentia - існування) - філософія існування - ірраціоналістичний напрямок у сучасній філософії. Батьківщиною екзистенціальних ідей вважається Росія -Федір Достоєвський, Лев Шестов, Микола Бердяев. Після світової війни екзистенціалізм розвивається в Німеччині - М. Хайдгер, К. Ясперс, М. Бубер; і після Другої Світової Війни класичні форми він здобуває у творах французів - Ж.П. Сартр, Г. Марсель. А. Камю.

Що відрізняє філософію екзистенціалізму?

1. Поворот до людини.

"Багато писали виправдань бога

Але наступає час писати виправдання людини — антроподицеею". М. Бердяев

"Головна проблема філософії - це проблема самогубства". А. Камю

"Існування людини - ось перша проблема філософії" Е. Муньє

Особливість екзистенціального підходу до людини полягає в тому, що вивчається не людина взагалі (людський рід), а конкретна одинична жива людина. Трагічність існування людини в тому, що вона завжди чимось поглиналась, якоюсь тотальністю - родом, державою, церквою; в XX столітті людина поглинається технічною цивілізацією, яка веде з собою знеособлювання зв'язків, світові форми і катастрофи. Звідси ідея скінченності, абсурдності людського буття, її розгубленість в цьому світі і песимістичному фарбуванні всієї екзистенціальної філософії. Наприклад, істотою екзистенції називається народження, смерть, доля, любов, розпач, каяття. Модусами існування: турбота, страх, рішучість, совість, віра, ненависть, туга. Одна із центральних проблем у філософії екзистенціалізму - проблема життя і смерті. Погроза смерті, скінченності буття людини змушують її задуматися про сенс життя, повернутися від побуту, від повсякденності до самого буття, екзистенції.

2. Трактування волі випливає з розуміння суті людського буття. Воля ця істота екзистенції. Це проявляється в тому, що людина сама творить, створює себе. Ж.П. Сартр з цього приводу пише: "...Людина - істота, яка спрямована в майбутнє і усвідомлює, що вона проектує себе в майбутнє. Людина - це, насамперед проект, який переживається суб'єктивно, а не мохи, не цвіль, і не кольорова капуста"1. У людини існування передує сутності; він спочатку існує, а потім знаходить свою сутність. Але якщо це так, то людина повністю відповідальна за те, що він є. Екзистенціалізм, - говорить Сартр, - віддає кожній людині на володіння його буття і покладає на нього повну відповідальність за існування. Людина засуджена бути вільною.

3. Ірраціоналізм. Ірраціональні способи осягнення дійсності. Існування (екзистенція) - це внутрішнє, суб'єктивне буття людини; воно не піддається раціональному пізнанню, і єдиний спосіб осягнути його полягає в тому, щоб його пережити і описати так, як воно відкривається в безпосередньому переживанні внутрішньому почуттю. Пізнання як переживання буття. Звідси особливості стилю екзистенціалістів: літературно-художній стиль; роман, есе, міф. Якщо неопозитивізм вплинув на розвиток науки в XX столітті, то екзистенціалізм - на мистецтво (театр, література), сформулював оригінальну естетику екзистенціального мистецтва, для якого характерний тонкий психологізм. Глибоке проникнення у внутрішній мир особистості.

Поповніть свій словник:

Сцієнтизм, антисціентизм, філософська антропологія, філософія життя, інтуітивізм, психоаналіз, неофрейдизм, феноменологія, прагматизм, неотомизм, персоналізм, позитивізм, махізм, неопозитивізм, логічний позитивізм, лінгвістичний позитивізм, постпозитивізм, мова, веріфікація, комунікативна модель світу, екзистенціоналізм, модуси екзистенції, воля.

Прочитавши запропонований Вам фрагмент тексту, спробуйте відповісти на таки запитання:

- який напрямок у філософії представляє автор?

- які філософські проблеми відображені в тексті?

- як ці проблеми вирішуються в інших філософських концепціях?