Т. М. Заваженко
ДЖЕЙМС (JAMES) ВІЛЬЯМ
ДЖЕНТІЛЕ (GENTILE) ДЖОВАННІ
(1875-1944) - італ. філософ-неогеґельянець, проф. Римського ун-ту, разом з Кроче — один з головних представників актуалізму. Обґрунтовував "тотальне" підкорення особистості державі. На початку своєї політичної діяльності був ідеологом італ. лібералізму, пізніше поділяв погляди фашизму.
Реформуючи Геґелеву діалектику з позицій, наближених до фіхтеанства, Д. усунув із вчення нім. філософа природу та об'єктивну ідею. Д. визнавав єдину реальність - Актуальний мислений процес. Реальність — це Акт (звідси назва філософської системи - актуалізм), або "мисль мисляча", мисль як творчий процес, що здійснюється. Матеріальний світ — це лише ілюзія, оскільки він є "мисль помислена", тобто здійснена, минула, як вичерпаний, і тому абстрактний процес.
Матеріальний світ у такій формі не існує, оскільки реальність є лише Акт, "актуальна мисль", яка творить усе суще і саму себе, якій ніщо не передує, яка не об'єктивується, вільна й неозначена. "Мисль мисляча", як єдина, нескінченна категорія, що розвивається, Акт - це сфера діалектики. "Мисль помислена" як мертвий, нетворчий елемент, ілюзія досліджується формальною логікою, нескінченною множинністю категорій.
М. Д. Решетник
ДИСКУРС
ДІАЛЕКТИЧНА ТЕОЛОГІЯ
ДІАЛЕКТИЧНОГО ТА ІСТОРИЧНОГО МАТЕРІАЛІЗМУ ФІЛОСОФІЯ
ДІАЛОГІЗМ
DIFFÉRANCE
ДУХ І ПОРИВ
Ключові поняття філософської антропології М. Шелера. Д. - сутнісне начало, те, що робить "людину власне людиною". "Духовна" істота більше не прив'язана до інстинктів і навколишнього світу, а "вільна від навколишнього світу" і "відкрита світу". Така істота має "світ". П. — це потяг, нижчий ступінь психічного життя, притаманний уже рослинам, а також тваринам. У людині зустрічається і Д., і П. Вони також є атрибутами першосущого.
М. Д. Решетник
ДЬЮЇ (DEWEY) ДЖОН
ДЮФРЕН МІКЕЛЬ
(1910-1995) - франц. філософ і естетик; застосував феноменологічний метод Гуссерля для аналізу естетичного досвіду, зазнав сильного впливу ідей Гайдеґґера і Мерло-Понті, згодом - Адорно і Маркузе. У праці "Феноменологія естетичного досвіду" (1953) досліджує почуттєво-сенсовий рівень суб'єктивності в художньо-естетичному вимірі. Досліджує онтологію естетичного досвіду, можливості якого визначаються особливого типу афективним апріорі, яке ідентичне екзистенційному і космологічному повороту буття. У такому повороті мистецтво розкриває людську подобу речей, єдність людськості і природності. Після студентських виступів 1968 Д. зосереджує увагу на проблемах естетизації повсякденності, виголошує ідею оновленого мистецтва — мистецтва-гри. Останнє вносить художню практику з її творчою свободою в повсякденність, надаючи їй святковості і неперервності культурно-революційної ходи.
І. В. Бичко
ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ФІЛОСОФІЯ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА VI. РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ“ на сторінці 14. Приємного читання.