РОЗДІЛ 7. МОРАЛЬНІ КОЛІЗІЇ СУЧАСНОСТІ

В даному аспекті можна згадати яскравий і одночасно трагічний приклад втілення проекту в життя, що представлений в актах Нюрберського процесу, згідно яких внаслідок "відсутності життєвої цінності" у 1939-1941 роках фашистська Німеччина знищила понад 70 тисяч людей. Подібні ідеї втілювались протягом всієї історії розвитку людської цивілізації та продовжують, нажаль, втілюватися в ідеях та закликах і сьогодні у пропаганді до евтаназії новонароджених дітей з важкими патологіями і ін..

В наведених прикладах як і інших проблемних ситуаціях виникає необхідність відповіді на загрози що виникли в сучасному світі. А традиційні цінності милосердя, благодійності, відповідальності у сьогоденні отримали абсолютно нове значення. Тому відповіддю на зростаючі моральні проблеми стало формування особливих інститути - етичних комітетів, які займаються питанням моральних перспектив в сфері охорони здоров'я, а також в інших професійних, державних та міжнародних організаціях (ЮНЕСКО, ВОЗ, Рада Європи).

Які в першу чергу намагаються знайти "золоту середину", гармонію між людиною та сучасними технологіями; нагальну необхідність включення моральної турботи життя людини, як частину природного життя як природного цілого; та необхідність обов'язкового осмислення віддалених наслідків діяльності людини і б.і.

7.5. Масові комунікації та їх вплив на моральну свідомість особистості

Сьогодення відрізняється від минулих не лише глибиною і масштабом (як відомо, надзвичайні успіхи НТР пов'язують з розвитком квантової фізики, ядерної енергетики, космічних технологій і б.п.,), а й загальною неспроможністю вирішити або хоча б відповісти на результати "тріумфу" людського буття, що характеризуються виникненням абсолютно нового світу, нових середовищ - мікро та мегасвітів, віртуальної реальності, де цілісна людина існувати не може" .

Тому ще однією проблемною сферою, що породжена сучасною цивілізацією та надає людині не бачені досі можливості реалізації власної свободи, кидаючи виклик моральній природі людини є інформаційні технології. Що принесли з собою масу моральних проблем, насамперед це проблема індивідуальної ідентичності, криза самосвідомості, само-розуміння, втрата сенсожиттєвих орієнтирів, прав людини і б.і. До речі особливу гостроту проблема втрати ідентичності набула саме в другій половині XX ст., набувши глобального масштабу в руслі НТР та вперше була поставлена в західній культурі кінця XIX - поч. XX ст. такими дослідниками як Ф.Ніцще (у програмі переоцінки цінностей), у концепції аномії Е.Дюркгеймом, З.Фрейдом і ін.

Що в котрий раз наголосило на нездатності людини "йти в ногу" з технологічним прогресом та невідповідність багатьох сторін даного прогресу потребам людини як родової істоти. Так, російський дослідник В.Кутирьов наголошує, що швидкість природної еволюції не встигає за швидкістю штучних технічних змін і природне суще уявляється все більше і більше штучним, феноменологічним. Звичайно, що елементи кризи ідентичності завжди притаманні людській свідомості і основаній на ній поведінці. Тому розвиток інформаційних технологій певним чином сприяв своєрідному зникненню меж між культурами, негативним наслідком чого стало руйнування традиційних норм і цінностей, конструювання іншого світу цінностей, що обмежує свободу людини.

Доля людини в інформаційній культурі є подвійною, адже людина є жива істота, а інформаційна реальність виступає своєрідною "симулякризацією" обіднюючи людину, відбираючи у неї одну з основних відмінностей людського існування - переживання, спілкування, відчуття і ін.. І людина, в своїй сутності "обділена" стає безпомічною та пригніченою, не здатною до боротьби. Без чого взагалі не можливі моральні почуття, ні свобода волі людини.

Адже активне втручання науково-технічних знань в матеріальну, соціальну та культурну сферу життя сучасної людини породили глобалізацію, уніфікацію на всіх рівнях (електронна влада, транснаціональні корпорації, електронні фірми, а також технополіси, техногради, технопарки і ті п., що знову ж таким призводить до набуття не моральних якостей, а навиків "електронний робітник". Соціальний простір набуває абсолютно нових рис, а інформація набуває таких властивостей як приватність, секретність, моделювання, надійність та безпечність техно-комп'ютерних систем та збільшення практичної інформації для кожної особистості.

Що звичайно, породжує деталі більш гострі проблеми: це проблема інформаційної нерівності, суть якої полягає в нерівних можливостях використання можливостей, які є у людства;

маніпуляція свідомістю людини , яскравий приклад ми спостерігаємо в результатах виборних компаній та щоденно в різноманітних рекламних програмах телебачення (тим більше, що згідно соціологічних досліджень, найбільшу дію на свідомість людини має відеоінформація, що впливає не лише на свідомість людини, а й на її підсвідомість);

проблема віртуалізації суспільства суть якої відображається в своєрідній "заміні" реальних явищ, подій, об'єктів - віртуальними образами ( що не є відображенням реальних подій але сприймаються як фізична реальність). Прикладом виступає психологічна залежність від телебачення, комп'ютерні ігри і б.і., негативною характеристикою яких є перш за все підміна ціннісний орієнтацій особистості та пропаганда жорстокості, насилля і т.д.

інформаційний тероризм, що являє собою злочини викликані використанням конфіденційних інформаційних баз органів державної влади, корпорацій, компаній та простих громадян, як наслідок втрата моральної автономії суб'єктів.

По суті, ми сьогодні є спостерігачами відсутності єдності між родовою сутністю людини і її існуванням, відсутності взаємозв'язку між розвитком та відповідальністю, що означується насамперед проблемою відчуження людини. Яскравим прикладом є "псевдовихід" з даної ситуації - сприйняття людини, як об'єкту, як наслідок перед нами постає нова реальність (щоправда описана лише в творах письменників-фантастів) заселена "людьми-кіборгами", світ яких підкорюється лише контролю розуму, що нажаль може стати трагічною реальністю сьогодення.

Звичайно, не можна стверджувати, що проблеми які виникають в інформаційних комунікаціях не можна вирішувати за допомогою традиційних етичних категорій, які застосовуються наприклад в консеквенціальній етиці, в утилітаризмі, етиці "суспільного договору і б.і. Та, нажаль, традиційні етичні категорії як уже зазначалося вище) не завжди можуть вирішити складні проблеми, що виникають у світі інформації. Глибокі корені практично всіх існуючих у сьогоденні проблем і інформаційних теж, лежать в духовній сфері суспільства. Де превалює орієнтації перш за все на матеріальні потреби людини, нехтуючи інтелектуальним та духовним розвитком.

Тому абсолютно не дивним, на даний момент, є заміна ціннісного аспекту "роботи" людини на технічний - "інструктаж комп'ютера". Інформаційні технології поступово замінили традиційні цінності та традиційні методи, наприклад непотрібність професії вчителя при існуванні дистанційної освіти і багато іншого.

Що дає підстави говорити про майбутню зміну способу буття людини в реальному світі, шлях підкорення людини самої себе, котрий раніше використовувався лише до відношенню до природи, предметів та систем.