Зарубіжний досвід соціального партнерства

Економіка підприємства

Моделі соціального партнерства у різних країнах відрізняються організаційним механізмом, нормами і правилами регулювання соціально- трудових відносин, ступенем централізації процедури, участі держави в соціальному діалозі. Однак спільним для всіх є те, що більшість питань, які виникають у соціально-трудовій сфері, вирішуються на базовому рівні. Найбільш конкретний і досконалий механізм участі працівників у прийнятті рішень, які стосуються їх життєвих інтересів, діє у ФРН. Аналогічний підхід існує у Швеції. У цих країнах діють спеціальні закони про співучасть працівників в управлінні підприємством.

У зв'язку з цим корисним є висвітлення практики соціального партнерства у ФРН, де процеси співучасті набули широкого розвитку і постійно розвиваються, випереджаючи на певних історичних поворотах практику інших європейських країн.

Співробітництво соціальних партнерів у ФРН пройшло тривалий шлях еволюційного розвитку. Сучасна сутність соціального партнерства у Німеччині концентрується в основному у понятті "мітбештіммунг", або правовому забезпеченні участі найманих працівників в управлінні підприємством і прийнятті соціально-економічних рішень. "Мітбештіммунг" реалізується на рівні фірми. Під підприємством розуміється техніко-організаційна одиниця, а під фірмою – економічна. Вона може складатися з декількох підприємств. У більшості випадків фірма є акціонерним підприємством.

Стрижневою формою соціального партнерства ФРН є виробнича рада, яка створюється на підприємстві та являє собою консолідований орган представництва робітників і службовців. Через виробничі ради працівники відстоюють свої інтереси перед роботодавцем.

Виробничі ради утворюються відповідно до Закону "Про правовий порядок підприємств" на основі виборної процедури. У виборах не беруть участі особи, які представляють позиції роботодавця, зокрема, провідні службовці, члени правління акціонерного товариства.

У виробничій раді можуть діяти виборні представницькі органи молоді, учнів, інвалідів. У тісному співробітництві з виробничою радою підприємства цей контингент громадян захищає свої специфічні життєві інтереси. Представники молоді та інвалідів мають право припинити рішення виробничої ради, якщо їх інтереси не враховані.

Для формування робочих контрактів між колективом і робочою радою згідно із законодавством діють виробничі збори. Виробнича рада має право скликати раз на три місяці виробничі збори для обговорення і вирішення завдань, що стоять перед колективом. Виробничі збори мають верховенство перед виробничою радою, яка мусить звітуватися на їх чергових засіданнях. Роботодавець не менше разу на рік повинен доповідати на виробничих зборах про соціально-економічну ситуацію і перспективу розвитку підприємства.

Вибори у виробничу раду проводяться під керівництвом виборчої комісії, призначаються діючою радою, а за її відсутності – виробничими зборами. Строк повноважень виробничої ради – чотири роки. На підприємствах, де виробничі ради великі, їх члени можуть бути звільненими. Кількість виробничої ради залежить від кількості робітників і службовців на підприємстві.

Регулювання соціально-трудових відносин ґрунтується на законодавчо гарантованих правах найманих працівників. До них належить право на захист від звільнення, яке вимагає як від роботодавця, так і від працівника дотримання протягом певного часу відмови від укладеного між ними договору про найм. Це страхує роботодавця і працівника від несподіваних кроків стосовно один одного.

У процесі роботи звільнення можливе внаслідок порушення умов договору або з економічних причин. В останньому випадку на підприємствах практикується виважений підхід з урахуванням соціального стану кандидатів на звільнення. Узагалі захист працівника від звільнення, крім випадків банкрутства підприємства, певним чином обмежує дії роботодавця щодо скорочення штатів.

Право на захист від безробіття регулюється Законом "Про сприяння зайнятості працівника", який втратив постійне місце роботи. Йому надається допомога та здійснюється його перенавчання. Розмір допомоги в разі безробіття дорівнює 68 % його останнього чистого доходу, а для одинокого – 63 %. Після року безробіття їм надається соціальна допомога у розмірі 58 % чистого доходу, якщо немає інших джерел існування.

Право на 8-годинний робочий день та відпустку не менше 18 робочих днів забезпечується Законом "Про регулювання робочого часу" та Федеральним Законом "Про відпустки".

Право на задовільні умови праці регулюється Законом "Про безпеку праці". Реалізація цього закону покладена на лікарів підприємств, які певною мірою незалежні від роботодавців. Захист працюючих жінок гарантується Законом "Про охорону материнства" та Федеральним Законом "Про допомогу для догляду дитини", які дають право на оплачувані відпустки вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей.

Посилений соціальний захист мають інваліди відповідно до Закону "Про інвалідів". Для звільнення інвалідів з роботи за ініціативою роботодавця потрібна згода незалежного державного органу. Крім того, підприємства і державні установи зобов'язані надавати інвалідам робочі місця або грошима компенсувати їх відсутність.

У Німеччині право на оплату праці забезпечується тарифною автономією підприємства, яка гарантована конституцією країни. Тарифна автономія надає роботодавцям і найманим працівникам змогу, окрім установлених державою розмірів мінімальних гарантій, регулювати величину заробітної плати працівників без втручання держави. При цьому державні установи, як і приватні підприємства, підпадають під дію тарифної автономії. Виробнича рада має право наполягати на примусовому врегулюванні питань про компенсацію робітникам втрат у зв'язку зі змінами на виробництві, наслідком яких може бути масове вивільнення працюючих.

На підприємствах, де працює понад 100 осіб, утворюється економічна комісія у кількості 3-7 осіб. Роботодавець повинен надавати її членам необхідну інформацію, крім тієї, яка містить виробничу і комерційну таємницю. Те, що виробнича рада та її економічна комісія повинні орієнтуватися тільки на роботодавця, при отриманні необхідних для їхньої діяльності даних, а також певні інформаційні обмеження призводять до труднощів у прийнятті рішень радою підприємства.

Характерною особливістю регулювання соціально-трудових відносин у ФРН, яка відрізняє її від інших західноєвропейських країн, є розподіл функцій між радами підприємства та профспілками. Завданням профспілок є проведення тарифних переговорів і здійснення політики щодо підвищення стандартів життя. У процесі переговорів укладаються рамкові тарифні договори стосовно заробітної плати, посадових окладів та винагород за працю, угоди щодо захисту працівників при раціоналізації виробництва, угоди щодо розв'язання конфліктів мирними засобами тощо.

Завданням виробничих рад є захист інтересів трудових колективів на переговорах з роботодавцями. Вони беруть участь і можуть вимагати прийняття рішень з таких питань:

• правила трудового розпорядку на підприємствах та поведінки робітників і службовців;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зарубіжний досвід соціального партнерства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Зміна завдань управління підприємством

  • Стратегічне планування та стратегічне управління

  • Предмет, зміст і завдання курсу

  • ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

  • Основні етапи циклу реалізації

  • Стратегія диференціації

  • РЕСУРСНО-КОМПЕТЕНЦІЙНА БАЗА СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Розподіл ресурсів за окремими складовими

  • Етапи складання бюджету

  • КОГНІТИВНІСТЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІН НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ЗМІН НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Носії опору

  • Стилі проведення змін

  • ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Розробка окремих видів стратегій

  • Розробка окремих бізнес-стратегій та їх систем

  • ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СТРАТЕГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Варіанти взаємодії стратегії і структури

  • Класифікація ОСУ

  • Проектні структури

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА Й УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ ЗМІНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Тенденції розвитку загального керівництва

  • Тенденції розвитку загального керівництва

  • МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ

  • Склад і структура персоналу

  • Управління персоналом: суть, завдання, основні принципи

  • МЕТОДОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ. КАДРОВА СЛУЖБА ТА КАДРОВЕ ДІЛОВОДСТВО

  • Система управління персоналом

  • Історія розвитку кадрових служб

  • Завдання і напрямки роботи служб управління персоналом

  • Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників кадрових служб

  • РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Від управління персоналом до управління людськими ресурсами

  • Теорія людського капіталу

  • СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Поведінка особистості в групі

  • Суть і різновиди дисципліни

  • Механізм та методи управління дисципліною

  • Управління трудовою дисципліною й поведінкою персоналу

  • ПЛАНУВАННЯ І ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

  • Методи визначення потреб персоналу

  • Види планів з питань персоналу

  • Методи підбору персоналу, їх характеристика

  • Суть контрактної форми найму

  • Оптимізація чисельності персоналу

  • РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ТА РУХ ПЕРСОНАЛУ. СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ПРАЦІ

  • Організація системи професійного навчання персоналу

  • Методи і форми професійного нанчаннн

  • Типи, етапи і цілі кар'єр

  • Управління кар'єрою

  • Організація професійно-кваліфікаційного просування виробничого персоналу

  • РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ТА УПРАВЛІННЯ РОБОЧИМ ЧАСОМ ПРАЦІВНИКІВ

  • Управління плинністю кадрів в організації

  • Організація і способи звільнення персоналу

  • Нормування праці

  • Суть робочого часу, шляхи скорочення його витрат

  • Гнучкі режими праці

  • ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Принципи та процедури оцінювання персоналу

  • Методи оцінювання персоналу

  • Модель оцінювання працівників та їх праці

  • Комплексна оцінка керівників і спеціалістів

  • МОТИВАЦІЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

  • Управління мотивацією

  • Організація мотивації на підприємстві

  • СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Система регулювання соціально-трудових відносин в організації

  • Колективний договір – основа соціального партнерства

  • Зарубіжний досвід соціального партнерства
  • МІЖНАРОДНИМ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Функціональний та предметний підходи в менеджменті

  • Принципи міжнародної діяльності

  • СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Багатосторонні міжнародні інститути регулювання

  • Напрямки міжнародного менеджменту: середовище міжнародного маркетингу, система міжнародної торгівлі, економічне середовище, політико-правове середовище, культурне середовище

  • СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Розробка стратегії поведінки корпорації на міжнародному ринку

  • Місія і цілі корпорації

  • Аналіз зовнішнього середовища

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Сфери міжнародного бізнесу

  • ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Міжнародний лізинг

  • Регулювання міжнародної діяльності

  • Чинники управління міжнародною діяльністю

  • Досвід

  • Організаційна структура міжнародних корпорацій і культура їх діяльності

  • УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Чинники управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях: розбіжності ринків праці, проблеми переміщення робочої сили, стиль і практика управління, національна орієнтація, контроль

  • Мотивація персоналу

  • УПРАВЛІННЯ І КОМУНІКАЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Поняття та загальна характеристика управління

  • Форми влади

  • Теорії лідерства

  • Факторно-аналітична і ситуаційна теорії лідерства.

  • Стилі керування

  • Адаптивне управління

  • "КАНБАН"-СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ

  • Поняття і загальна характеристика комунікацій

  • Інформація, її види та роль у міжнародному менеджменті

  • Роль інформації

  • Сучасні вимоги до інформації

  • Визначення вартості інформації для організації

  • КОНТРОЛЬ І ЗВІТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Процес контролю

  • Забезпечення ефективності контролю

  • Система контролю виробничих процесів міжнародних корпорацій

  • ТЕХНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ

  • Напрями допомоги міжнародних корпорацій

  • Енергетика

  • Суть проектів і політики міжнародних корпорацій

  • Сутність маркетингових досліджень

  • Об'єкти досліджень

  • Сучасна цінова стратегія фірми

  • Ціни зовнішньоторгових контрактів і методики їх розрахунку

  • ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Міжнародні розрахунки

  • Міжнародні валютні ризики

  • Фінансування зовнішньої торгівлі

  • Ризики у міжнародних розрахунках

  • ТОРГОВЕЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Загальні принципи організації і управління виробничо-збутовою діяльністю міжнародних корпорацій

  • Організація експортних операцій

  • Організаційні форми торгово-посередницьких операцій: торгові фірми, комісійні фірми, агентські фірми, брокерські фірми, фектори

  • ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Чинники отримання прибутку від прямих іноземних інвестицій

  • Податкові стимули, їх типи та зміст

  • Міжнародні аспекти податкових стимулів

  • Інвестиційний аналіз капіталовкладень

  • Фінансовий аналіз інвестиційних проектів

  • СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ. ЕТИКА І СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Типові контракти

  • Підготовка до укладення контракту: вибір ринку та його вивчення, вибір контрагента, проведення переговорів чи трактація угоди

  • УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

  • Система управління проектами

  • Фази життєвого циклу проекту

  • Структура, оточення та учасники проекту

  • ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ

  • Оцінка життєздатності проекту

  • ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПРОЕКТУ

  • Критерії вибору організаційної структури

  • Типи організаційної структури проекту

  • ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЮ ПРОЕКТІВ

  • Цілі, призначення та види планів

  • Фінансове планування за проектом

  • Розробка проектно-кошторисної документа ції та контроль за нею

  • Вибір і завдання проектних фірм

  • СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ

  • Завдання структуризації проекту

  • СІТКОВЕ І КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ

  • Календарне планування проекту

  • Оптимізація проекту

  • ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСІВ, ВИТРАТ І ПРОЕКТНОГО БЮДЖЕТУ

  • Категорії витрат проекту

  • Порядок планування витрат за проектом

  • Розробка бюджету проекту

  • КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

  • Види контролю виконання проекту

  • Регулювання процесу реалізації проекту

  • УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ПРОЕКТІ

  • Принципи управління проектними ризиками

  • Методи аналізу ризиків проекту

  • Можливості зниження та протидії ризикам

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОЕКТІВ

  • Норми і стандарти якості

  • Управління забезпеченням якості проекту

  • Контроль якості проекту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ТОРГІВ ЗА ПРОЕКТАМИ

  • ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПРОЕКТНОЇ КОМАНДИ

  • Мета створення проектної команди і завдання проект-менеджера

  • Етапи формування проектної групи

  • Координаційна група проекту

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ

  • Автоматизовані системи управління проектом

  • Класифікація програмного забезпечення управління проектом

  • PLAN PROFESSIONAL

  • PROJECT

  • PROJECT PLANNER (P3)

  • УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Сутність і формування потенціалу підприємства

  • Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємства

  • ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Класифікація видів потенціалів

  • ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ЗА ВАРТІСНИМИ КРИТЕРІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

  • Поняття вартості та її модифікації

  • Принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ ВИРОБНИЧИМИ СИСТЕМАМИ

  • Сучасні технології управління складними виробничими системами

  • УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Поняття та склад матеріально-технічного потенціалу підприємства

  • Система показників використання матеріальних ресурсів

  • Резерви та шляхи раціонального використання матеріальних ресурсів

  • СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

  • Методологія оцінювання та використання трудового потенціалу підприємства

  • Основи управління трудовим потенціалом підприємства

  • УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Методи оцінювання конкурентоспроможності потенціалу підприємства

  • СИСТЕМА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Функціональний менеджмент і необхідність антикризового управління

  • МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПРОТИДІЇ КРИЗОВИМ ПРОЦЕСАМ

  • Особливості прогнозування та планування в анти кризовому управлінні

  • Концептуальна модель

  • Фактори і принципи антикризового управління

  • УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Резерви і чинники управління результативністю використання потенціалу підприємства

  • ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Класифікація й ідентифікація машин та обладнання

  • Методичні особливості оцінки машин та обладнання

  • ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ВІДТВОРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Інноваційний потенціал і стратегія підприємства

  • Інноваційне відтворення потенціалу підприємства

  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Методи результативного підходу до оцінки вартості бізнесу

  • Методи оцінки вартості бізнесу, шо базуються на порівняльному підході