Процес планування має своє логічне завершення в плані. План – це офіційний документ, у якому сконцентрована система взаємопов'язаних показників прогнозу розвитку організації для досягнення поставленої мети.
Залежно від тривалості планового періоду, цілей та умов планування розрізняють три види планування:
• стратегічне (перспективне);
• тактичне (середньострокове);
• поточне (оперативне).
На стратегічному рівні визначають довгострокові, розраховані на 10-15 років цілі підприємства, напрямки його розвитку, ураховуючи загальну ситуацію на ринку праці, тенденції розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, концепції та напрями розвитку народного господарства в цілому. Установлюються трудові, фінансові, матеріальні ресурси, необхідні для досягнення цілей організації. Вибирається метод (стратегія) досягнення цих цілей. Оформлюють результати стратегічного планування у вигляді концепцій і програм розвитку, протоколів намірів.
На тактичному рівні загальні цілі конкретизуються на коротший період-2-5 років, і відповідно до поставлених завдань залучаються необхідні ресурси. Строк 2-5 років зумовлений тим, що він співвідноситься із тривалістю проектування й освоєння нової техніки, технології, реконструкції та технічного переозброєння, розв'язку масштабних задач щодо соціального розвитку підприємства.
Результати тактичного планування оформлюють, як правило, документом економічного і соціального розвитку підприємства. Плани реалізації конкретних підприємницьких проектів на тактичному рівні (плани реконструкції, упровадження нових технологій, створення підприємств тощо), які вимагають залучення до цих процесів інвестицій, розробляють у формі "бізнес-планів".
На оперативному рівні розв'язуються поточні завдання, які висуваються кон'юнктурою ринку, і, відповідно, плани розробляються в межах року. V річних планах завдання тактичного планування конкретизуються, уточнюються на основі вивчення руху персоналу, потреб виробництва. Планові розрахунки проводяться, як правило, у квартальному розрізі.
Безумовна вимога полягає в тому, що планування навіть нагальних завдань не повинно суперечити стратегічним і тактичним цілям підприємства.
В рамках термінових планів з персоналу виділяють наступні їх види. План з питань комплектування та використання персоналу, до якого включається план руху персоналу, у межах якого розв'язуються такі практичні завдання:
• орієнтація залучених працівників на заняття тих чи інших посад або робочих місць;
• оволодіння знаннями тих спеціальностей і професій, до яких вони мають здібності;
• укомплектування вакансій кадрами потрібної кваліфікації з врахуванням їх специфіки;
• створення системи професійного переміщення, яка враховує вік, стан здоров'я та інтелектуальні можливості особистості.
Унаслідок структурних змін, реорганізації виробництва або управління може виникнути ситуація необхідності скорочення персоналу. Планування роботи з персоналом, який звільняється, ґрунтується на класифікації видів звільнення. Критерієм класифікації є міра звільнення за ініціативою працівника, за ініціативою роботодавця або адміністрації, у зв'язку з виходом на пенсію. Ставлення організації до працівників пенсійного віку є мірою рівня культури управління і цивілізованості економічної системи держави.
План підготовки кадрів у зв'язку зі звільненням і переміщенням персоналу включає такі розділи:
• визначення кількості звільнених і рівень їх кваліфікації;
• установлення часу, у рамках якого буде проходити звільнення;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види планів з питань персоналу“ на сторінці 1. Приємного читання.
