Теорія рис
Теорія рис або теорія лідерських якостей є найбільш раннім підходом у вивченні та поясненні лідерства. Перші дослідники намагалися виявити ті якості, які відрізняють "великих людей" від мас.
Дослідники вірили, що лідери мали якийсь унікальний набір досить стійких і незмінних у часі якостей, що відрізняють їх від не лідерів.
Виходячи з цього підходу, вчені намагалися визначити лідерські якості, навчитися їх вимірювати і використовувати для виявлення лідерів. Цей підхід базувався на вірі в те, що лідерами народжуються, а не стають.
У цьому напрямі були проведені сотні досліджень, що породили гранично довгий список виявлених лідерських якостей. Р. Стогдиллом 1948 р. і Р. Манн 1959 р. спробували узагальнити і згрупувати всі раніше виявлені лідерські якості. Так, Стогдиллом дійшов висновку, що в основному п'ять якостей характеризують лідера:
• розум, чи інтелектуальні здібності;
• панування або перевага над іншими;
• впевненість у собі;
• активність і енергійність;
• знання справи.
Однак ці п'ять якостей не пояснювали появу лідера. Багато людей з цими якостями так і залишалися послідовниками. Манна спіткало аналогічне розчарування. Серед семи особистісних якостей лідера, які він виявив, розум був кращим провісником того, що його власник буде лідером. Однак практика цього не підтвердила.
Теорія рис має низку недоліків. По-перше, перелік потенційно важливих лідерських якостей виявився практично нескінченним. З цієї причини стало неможливо створити "єдино правильний" образ лідера.
По-друге, з різних причин, таких, наприклад, як невдача в пошуку шляхів виміру багатьох лідерських якостей, а також через невизнання можливих відмінностей залежно від організації або ситуації, не вдалося встановити тісний зв'язок між розглянутими якостями і лідерством і допомогти практичному виявленню останнього.
Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що підхід, який вивчає лідерські якості, безсумнівно, цікавий, але, на жаль, до цих пір не дуже допоміг практиці.
Концепції харизматичного лідерства. Особливою, достатньо сучасної групою концепцій лідерства є концепції харизматичного лідерства. Вони беруть початок у роботах М. Вебера і представлені, зокрема, такими сучасними авторами, як В.М. Басе, Б. Шамір, Р.И. Хозе, М. Артур та ін.
Концепції харизматичного лідерства виходять з того, що ідеальний працівник відповідає особистості керівника, є відображенням лідера, здатного впливати на трансформацію його цінностей. Проявами такого ідеального працівника виступають віра в лідера, шанування керівної особи, а також спонукання додій і натхнення, що виникає від впливу такої людини. Мотивуючий вплив керівника здійснюється через механізм наслідування, прийняття членами групи його цінностей та поведінки за зразок, наділення його харизмою. Володіти здатністю впливу на цінності інших людей та їх зміну можуть не всі, "обрані".
Деякі автори концепцій харизматичного лідерства (Б. Шамір, Р.Й. Хозе, М.Б. Артур) трактують лідерство не стільки як дуалістичний, тобто як вплив однієї людини на іншу, скільки як колективний процес. У його основі лежить схильність співробітників ідентифікувати себе з групою і високо цінувати належність до неї. Харизматичний лідер підвищує таку соціальну ідентифікацію тим, що пов'язує відповідні цінності кожного веденого з груповими цінностями і колективною ідентичністю. Чітко виражена групова ідентифікація означає, що член групи ставить групові потреби вище за індивідуальні інтереси і навіть у разі необхідності готовий пожертвувати останніми. Це, у свою чергу, посилює колективні цінності та норми поведінки.
Вирішальним у харизмі лідера є його здатність впливати на бачення, сприйняття відомими дійсності та на їх цінності. Такі лідери можуть навіть прищепити членам групи нові цінності, проте зазвичай вони підкреслюють особливу значущість індивідуальних цінностей кожного співробітника і прагнуть пов'язати їх з груповими завданнями.
Для ефективності впливу лідери повинні добре знати і поважати потреби, цінності та ідентифікації працівників. Лише в цьому випадку вони можуть розраховувати на довіру членів групи, формування харизми і високу групову ідентифікацію. Харизму лідера підсилює його персональна захопленість колективними цілями, готовність іти на особистий ризик заради їх досягнення, ідентифікація себе з ними і з групою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теорії лідерства“ на сторінці 1. Приємного читання.
