Система управління проектами

Економіка підприємства

Необхідність управління проектами, а саме необхідність координації використання людських та матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту за допомогою сучасних методів і техніки управління для досягнення відповідного рівня прибутків учасників проекту, високої якості продукції, пов'язана із масовим ростом масштабів і складності проектів, зростанням вимог до термінів їх здійснення, якості виконуваних робіт.

Початком розвитку управління проектами була розробка у 30-х роках XX століття радянськими вченими методів календарного планування з використанням циклограм. Одними з перших методів управління були розроблені на заході в 50-х роках методи мережевого планування, у 80-х роках з'явились перші комп'ютерні програми оптимізації процесу управління.

Будь-який проект передбачає перебіг певної кількості фаз (стадій, етапів). Для цього потрібно вміти управляти проектом. Нині важко назвати хоча б один великий проект, що здійснився поза межами методології управління проектами.

Сутність управління проектом. Згідно із законом Лермана, будь-яку технічну проблему можна розв'язати, маючи час і гроші. Проте наслідок цього закону уточнює: "Вам ніколи не вистачатиме або часу, або грошей". Саме з такою метою було розроблено методику управління діяльністю на основі проекту.

Якщо спитати менеджера, яким є його основне завдання щодо виконання проекту, він відповість: "Забезпечити його виконання". Можлива й така відповідь: "Забезпечити виконання робіт у конкретний термін і в межах виділених коштів відповідно до технічного завдання". Керівник проекту пильно слідкує за трьома чинниками: термінами, бюджетом і якістю робіт. Ці чинники вважаються основними обмеженнями проекту.

Управління проектами – це синтетична дисципліна, що об'єднує спеціальні та надпрофесійні знання. Спеціальні знання відображають особливості тієї сфери діяльності, до якої належать проекти (будівельні, інноваційні, екологічні, дослідницькі, організаційні тощо). Це випливає з таких особливостей проектної діяльності: значного періоду від початку реалізації проекту до його завершення; великої кількості учасників; складного характеру проектної діяльності, що становить сукупність простіших, "елементарних" форм (технічної, наукової, комерційної, виробничої, будівельної, фінансової тощо).

З огляду на наведене пропонуємо таке визначення поняття "управління проектам": це діяльність, спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях щодо часу, коштів (ресурсів) і якості кінцевих результатів.

Фахівці Інституту управління проектами (США) запропонували таке трактування терміна "управління проектом": це мистецтво керувати й координувати людські та матеріальні ресурси протягом життєвого циклу проекту, застосовувати системи сучасних методів і техніки управління та мінімізації ризиків для досягнення визначених у проекті результатів за складом і обсягами робіт, вартістю, часом, якістю та задоволенням учасників [42].

На сьогодні управління проектами – це визнана у всьому світі методологія розв'язання організаційно-технічних проблем, це філософія керівництва проектами. Умови ринку стають більш вибагливими, підвищуються темпи змін, що відбуваються.

Управління проектами – це процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного досягнення поставленої мети.

Важливим елементом управління проектами є своєчасна та точна підготовка проектних матеріалів.

Проектні матеріали – це сукупність документів, що містять опис і обґрунтування проекту.

Існує також багато інших елементів та характеристик, які відіграють важливу роль при управлінні проектами, а саме: початкові умови, обмеження та вимоги до проекту, види забезпечення проекту, методи та техніка управління проектами тощо.

За допомогою методів управління проектами визначають цілі проекту, обґрунтовують його й оцінюють життєздатність; виявляють структуру проекту (підцілі, завдання, роботи, які необхідно виконати); визначають необхідні обсяги та джерела фінансування; підбирають виконавців, зокрема за допомогою торгів і конкурсів; готують і укладають контракти; визначають терміни реалізації проекту; складають графік виконання робіт; розраховують необхідні ресурси, кошторис і бюджет проекту; планують і враховують ризики; забезпечують контроль за реалізацією проекту.

Для того щоб урахувати обмеження в часі, застосовують методи побудови й аналізу сіткових та календарних графіків робіт. Обмеженнями щодо коштів управляють за допомогою методів формування фінансового плану (бюджету) проекту та контролю за ним. Для виконання та ресурсного забезпечення робіт застосовують спеціальні методи управління людськими й матеріальними ресурсами, наприклад матрицю відповідальності, діаграми завантаження.

Керівники проектів відповідають за терміни, кошторис і якість результату робіт. Відповідно до узвичаєного принципу управління проектами вважається, що ефективне управління термінами робіт – ключ до успіху за всіма трьома показниками. Обмеження проекту в часі найкритичніші. Якщо терміни виконання проекту зриваються, імовірними наслідками є перевитрата коштів і недостатній рівень якості робіт. Тому в більшості методів управління проектами основний акцент робиться на календарному плануванні робіт і контролі за дотриманням календарного графіка. Із трьох основних обмежень проекту найважче контролювати обмеження за якісними результатами проекту, оскільки завдання часто важко формулювати й контролювати. Для розв'язання зазначених проблем застосовують методи управління якістю робіт.

У процесі управління проектами використовують різноманітні системи управління проектами, але найпоширеніші так звана основна та розширеного управління.

Основна система. Менеджером проекту є представник замовника, будь- яка фірма-учасник. Менеджер проекту не несе фінансової відповідальності за прийняті рішення. Він відповідає за координацію та управління розробкою і реалізацією проекту, у контрактні відносини з іншими учасниками проекту (крім замовника) не вступає. Перевага основної системи полягає в об'єктивності менеджера, недолік у тому, що за проект відповідає замовник.

Система розширеного управління. Менеджер проекту несе відповідальність за проект у межах фіксованої (кошторисної) ціни. Він забезпечує управління й координацію процесів проекту за угодами між ним і учасниками в межах фіксованої ціни. Менеджером проекту може бути підрядна чи консалтингова фірма (в окремих випадках – інжинірингова). Менеджер управляє проектом, координує процеси постачання й роботи з інжинірингу. Відповідає за проект підрядчик. Різновидом системи розширеного управління є система "під ключ", коли менеджером проекту є проектно-будівельна фірма, з якою замовник укладає контракт "під ключ" з оголошеною вартістю проекту.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система управління проектами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Зміна завдань управління підприємством

  • Стратегічне планування та стратегічне управління

  • Предмет, зміст і завдання курсу

  • ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

  • Основні етапи циклу реалізації

  • Стратегія диференціації

  • РЕСУРСНО-КОМПЕТЕНЦІЙНА БАЗА СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Розподіл ресурсів за окремими складовими

  • Етапи складання бюджету

  • КОГНІТИВНІСТЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІН НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ЗМІН НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Носії опору

  • Стилі проведення змін

  • ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Розробка окремих видів стратегій

  • Розробка окремих бізнес-стратегій та їх систем

  • ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СТРАТЕГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Варіанти взаємодії стратегії і структури

  • Класифікація ОСУ

  • Проектні структури

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА Й УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ ЗМІНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Тенденції розвитку загального керівництва

  • Тенденції розвитку загального керівництва

  • МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ

  • Склад і структура персоналу

  • Управління персоналом: суть, завдання, основні принципи

  • МЕТОДОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ. КАДРОВА СЛУЖБА ТА КАДРОВЕ ДІЛОВОДСТВО

  • Система управління персоналом

  • Історія розвитку кадрових служб

  • Завдання і напрямки роботи служб управління персоналом

  • Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників кадрових служб

  • РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Від управління персоналом до управління людськими ресурсами

  • Теорія людського капіталу

  • СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Поведінка особистості в групі

  • Суть і різновиди дисципліни

  • Механізм та методи управління дисципліною

  • Управління трудовою дисципліною й поведінкою персоналу

  • ПЛАНУВАННЯ І ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

  • Методи визначення потреб персоналу

  • Види планів з питань персоналу

  • Методи підбору персоналу, їх характеристика

  • Суть контрактної форми найму

  • Оптимізація чисельності персоналу

  • РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ТА РУХ ПЕРСОНАЛУ. СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ПРАЦІ

  • Організація системи професійного навчання персоналу

  • Методи і форми професійного нанчаннн

  • Типи, етапи і цілі кар'єр

  • Управління кар'єрою

  • Організація професійно-кваліфікаційного просування виробничого персоналу

  • РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ТА УПРАВЛІННЯ РОБОЧИМ ЧАСОМ ПРАЦІВНИКІВ

  • Управління плинністю кадрів в організації

  • Організація і способи звільнення персоналу

  • Нормування праці

  • Суть робочого часу, шляхи скорочення його витрат

  • Гнучкі режими праці

  • ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Принципи та процедури оцінювання персоналу

  • Методи оцінювання персоналу

  • Модель оцінювання працівників та їх праці

  • Комплексна оцінка керівників і спеціалістів

  • МОТИВАЦІЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

  • Управління мотивацією

  • Організація мотивації на підприємстві

  • СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Система регулювання соціально-трудових відносин в організації

  • Колективний договір – основа соціального партнерства

  • Зарубіжний досвід соціального партнерства

  • МІЖНАРОДНИМ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Функціональний та предметний підходи в менеджменті

  • Принципи міжнародної діяльності

  • СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Багатосторонні міжнародні інститути регулювання

  • Напрямки міжнародного менеджменту: середовище міжнародного маркетингу, система міжнародної торгівлі, економічне середовище, політико-правове середовище, культурне середовище

  • СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Розробка стратегії поведінки корпорації на міжнародному ринку

  • Місія і цілі корпорації

  • Аналіз зовнішнього середовища

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Сфери міжнародного бізнесу

  • ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Міжнародний лізинг

  • Регулювання міжнародної діяльності

  • Чинники управління міжнародною діяльністю

  • Досвід

  • Організаційна структура міжнародних корпорацій і культура їх діяльності

  • УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Чинники управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях: розбіжності ринків праці, проблеми переміщення робочої сили, стиль і практика управління, національна орієнтація, контроль

  • Мотивація персоналу

  • УПРАВЛІННЯ І КОМУНІКАЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Поняття та загальна характеристика управління

  • Форми влади

  • Теорії лідерства

  • Факторно-аналітична і ситуаційна теорії лідерства.

  • Стилі керування

  • Адаптивне управління

  • "КАНБАН"-СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ

  • Поняття і загальна характеристика комунікацій

  • Інформація, її види та роль у міжнародному менеджменті

  • Роль інформації

  • Сучасні вимоги до інформації

  • Визначення вартості інформації для організації

  • КОНТРОЛЬ І ЗВІТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Процес контролю

  • Забезпечення ефективності контролю

  • Система контролю виробничих процесів міжнародних корпорацій

  • ТЕХНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ

  • Напрями допомоги міжнародних корпорацій

  • Енергетика

  • Суть проектів і політики міжнародних корпорацій

  • Сутність маркетингових досліджень

  • Об'єкти досліджень

  • Сучасна цінова стратегія фірми

  • Ціни зовнішньоторгових контрактів і методики їх розрахунку

  • ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Міжнародні розрахунки

  • Міжнародні валютні ризики

  • Фінансування зовнішньої торгівлі

  • Ризики у міжнародних розрахунках

  • ТОРГОВЕЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Загальні принципи організації і управління виробничо-збутовою діяльністю міжнародних корпорацій

  • Організація експортних операцій

  • Організаційні форми торгово-посередницьких операцій: торгові фірми, комісійні фірми, агентські фірми, брокерські фірми, фектори

  • ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Чинники отримання прибутку від прямих іноземних інвестицій

  • Податкові стимули, їх типи та зміст

  • Міжнародні аспекти податкових стимулів

  • Інвестиційний аналіз капіталовкладень

  • Фінансовий аналіз інвестиційних проектів

  • СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ. ЕТИКА І СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Типові контракти

  • Підготовка до укладення контракту: вибір ринку та його вивчення, вибір контрагента, проведення переговорів чи трактація угоди

  • УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

  • Система управління проектами
  • Фази життєвого циклу проекту

  • Структура, оточення та учасники проекту

  • ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ

  • Оцінка життєздатності проекту

  • ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПРОЕКТУ

  • Критерії вибору організаційної структури

  • Типи організаційної структури проекту

  • ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЮ ПРОЕКТІВ

  • Цілі, призначення та види планів

  • Фінансове планування за проектом

  • Розробка проектно-кошторисної документа ції та контроль за нею

  • Вибір і завдання проектних фірм

  • СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ

  • Завдання структуризації проекту

  • СІТКОВЕ І КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ

  • Календарне планування проекту

  • Оптимізація проекту

  • ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСІВ, ВИТРАТ І ПРОЕКТНОГО БЮДЖЕТУ

  • Категорії витрат проекту

  • Порядок планування витрат за проектом

  • Розробка бюджету проекту

  • КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

  • Види контролю виконання проекту

  • Регулювання процесу реалізації проекту

  • УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ПРОЕКТІ

  • Принципи управління проектними ризиками

  • Методи аналізу ризиків проекту

  • Можливості зниження та протидії ризикам

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОЕКТІВ

  • Норми і стандарти якості

  • Управління забезпеченням якості проекту

  • Контроль якості проекту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ТОРГІВ ЗА ПРОЕКТАМИ

  • ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПРОЕКТНОЇ КОМАНДИ

  • Мета створення проектної команди і завдання проект-менеджера

  • Етапи формування проектної групи

  • Координаційна група проекту

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ

  • Автоматизовані системи управління проектом

  • Класифікація програмного забезпечення управління проектом

  • PLAN PROFESSIONAL

  • PROJECT

  • PROJECT PLANNER (P3)

  • УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Сутність і формування потенціалу підприємства

  • Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємства

  • ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Класифікація видів потенціалів

  • ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ЗА ВАРТІСНИМИ КРИТЕРІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

  • Поняття вартості та її модифікації

  • Принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ ВИРОБНИЧИМИ СИСТЕМАМИ

  • Сучасні технології управління складними виробничими системами

  • УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Поняття та склад матеріально-технічного потенціалу підприємства

  • Система показників використання матеріальних ресурсів

  • Резерви та шляхи раціонального використання матеріальних ресурсів

  • СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

  • Методологія оцінювання та використання трудового потенціалу підприємства

  • Основи управління трудовим потенціалом підприємства

  • УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Методи оцінювання конкурентоспроможності потенціалу підприємства

  • СИСТЕМА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Функціональний менеджмент і необхідність антикризового управління

  • МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПРОТИДІЇ КРИЗОВИМ ПРОЦЕСАМ

  • Особливості прогнозування та планування в анти кризовому управлінні

  • Концептуальна модель

  • Фактори і принципи антикризового управління

  • УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Резерви і чинники управління результативністю використання потенціалу підприємства

  • ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Класифікація й ідентифікація машин та обладнання

  • Методичні особливості оцінки машин та обладнання

  • ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ВІДТВОРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Інноваційний потенціал і стратегія підприємства

  • Інноваційне відтворення потенціалу підприємства

  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Методи результативного підходу до оцінки вартості бізнесу

  • Методи оцінки вартості бізнесу, шо базуються на порівняльному підході