В сучасному міжнародному оточенні здатність компанії до технологічних нововведень становиться основним джерелом її конкурентоздатності.
Технологічна політика підприємства або організації- це набір принципів і дій (спосіб діяльності), на основі якого вибираються, розроблюються і впроваджуються нові продукти і технологічні процеси.
Можна визначити наступні основні задачі технологічної політики фірми:
• 1) моніторинг науково-дослідних досягнень у світі, а також загальних технологічних тенденцій;
• 2) стимулювання постійного підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня персоналу компанії;
• 3) визначення факторів, що сприяють інноваціям (нововведенням);
• 4) формування організаційної структури підприємства, найсприятливішої для здійснення безперервного інноваційного процесу, забезпечення мотивації персоналу;
• 5) координація і досягнення узгодженості дій різних підрозділів компанії з проведення НДДКР (науково-технічних досліджень і дослідно-конструкторських розробок).
Існують три такі закономірності сучасного технологічного розвитку:
• S-крива;
• розрив технологічного ланцюга;
• перевага "нападників".
S-крива (крива Гомпертца або логістики) являє собою нелінійний зв'язок між кумулятивними витратами (зусиллями), спрямованими на вдосконалення продукту чи процесу, з одного боку, та продуктивності, яка отримана за рахунок вкладених інвестицій – з іншого.
Спочатку зусилля дослідників зростають без істотного підвищення результату, потім після знайдення потрібного рішення віддача від наступних інвестицій зростає. І, в кінці віддача знову спадає. Таким чином, якщо крута частина кривої починає вирівнюватись, варто змінити напрями зусиль розробників, звернувши увагу на інші параметри продукту чи процесу.
Сутність розриву технологічного ланцюга складається у визначенні доцільності освоєння нової продукції і точки переходу на іншу, більш ефективну криву
Перевага "нападників" являє собою зосередження науково-дослідної діяльності молодих і мобільних компаній на розробці технологій наступного покоління і використання цієї технології для наступу на ринок.
Зазначені закономірності стають підставою для утворення специфічного технологічного парадоксу міжнародних корпорацій. Наприклад, Гордон Мур, винахідник мікропроцесора (1971 р.) формулював закон, за яким процесингова потужність подвоюється кожні 18 місяців. Цей закон діятиме, за спостереженнями вчених, щонайменше до 2010 р., коли процесингова потужність перевершить рівень 1975 р. у 19 млн. разів.
За сучасних умов справді передовими є ті компанії, які у змозі уважно відстежувати всі ринкові й технологічні тенденції, творчо реагувати на ті можливості і загрози, які ці тенденції несуть у собі, постійно генерувати нові ідеї та продукти і швидко та ефективно використовувати їх з урахуванням глобального масштабу. Технологічна політика слугує двоєдиній глобальній меті фірми: знизити ризики, вижити та підвищити ефективність діяльності.
Інтернаціоналізація НДДКР також спрямована на досягнення цієї меті шляхом створення цілого ряду переваг:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суть проектів і політики міжнародних корпорацій“ на сторінці 1. Приємного читання.
