При управлінні проектами важливо вчасно звернути увагу на визначення ризику в процесі оцінювання доцільності прийняття тих чи інших рішень. Метою аналізу ризику є надання потенційним партнерам необхідної інформації та даних для прийняття рішень про доцільність участі в проекті та розробки заходів щодо захисту від можливих фінансових втрат.
Організація робіт з аналізу ризиків може виконуватися у такій послідовності:
• 1. Підбір досвідченої команди експертів.
• 2. Підготовка спеціальних запитань та зустрічі з експертами.
• 3. Вибір техніки аналізу ризику.
• 4. Установлення факторів ризику та їх значущості.
• 5. Створення моделі механізму дії ризиків.
• 6. Установлення взаємозв'язку окремих ризиків та сукупного ефекту від їх дії.
• 7. Розподіл ризиків між учасниками проекту.
• 8. Розгляд результатів аналізу ризиків, частіше у вигляді звіту.
Аналіз ризиків поділяють на два види: кількісний та якісний. Кількісний аналіз ризику повинен дати можливість визначити число та розміри окремих ризиків та ризику проекту в цілому. Якісний аналіз визначає фактори, межі та види ризиків. Для аналізу ризику використовують методи аналогії, метод експертного оцінювання, розрахунково-аналітичний та статистичний.
Метод аналогій передбачає використання даних щодо інших проектів, які вже виконані. Цей метод використовується страховими компаніями, які постійно публікують дані про найбільш важливі зони ризику та понесені витрати.
Експертний метод, відомий як метод експертного оцінювання, щодо підприємницьких проектів може бути реалізований шляхом вивчення думок досвідчених керівників та спеціалістів. При цьому, доцільно встановити показники найбільш допустимих, критичних та катастрофічних втрат, маючи на увазі як їх рівень, так і ймовірність.
Розрахунково-аналітичний метод базується на теоретичних уявленнях, хоча прикладна теорія ризику добре розроблена лише для страхового та грального ризику.
Статистичний метод спочатку використовувався в системі ПЕРТ (PERT) для визначення очікуваної тривалості кожної роботи та проекту в цілому. Останнім часом, найбільш застосовуваним став метод статистичних випробувань (метод "Монте-Карло"). До переваг цього методу належить можливість аналізувати та оцінювати різні шляхи реалізації проекту.
Розглядаючи питання методики визначення ризику, слід звернути увагу на те, що початковим пунктом в аналізі ризику проекту є встановлення невизначеності, притаманної грошовим потокам проекту. Цей аналіз можна проводити декількома шляхами, від неформального судження до комплексних економічних та статистичних аналізів, що включають самостійні підрахунки до великомасштабних комп'ютерних моделей.
Зупинимося на таких методиках визначення ризику проекту:
1. Аналіз чутливості реагування. Ми знаємо, що більшість змінних, які визначають грошові потоки проекту, базуються на ймовірності розподілу, а отже, точно невідомі. Також ми знаємо, що більшість їх змінна у ключовій вхідній змінній величині (такій як обсяг продажу) зумовлює чисту теперішню вартість (ЧТВ) проекту змінюватися.
Метод ЧТВ базується на методології дисконтування грошових потоків. Для застосування цього підходу ми використаємо такі етапи:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи аналізу ризиків проекту“ на сторінці 1. Приємного читання.
