Питання про звільнення персоналу виникає тоді, коли організація перебудовує свою діяльність, або введення НТП скорочує потребу в ньому. Працівників, яких звільняють, можна поділити на дві групи: ті, які не пройшли атестацію, систематично порушують дисципліну або "не вписуються в
організацію", тому що функції, які вони виконують, уже не потрібні, і ті, яких організація хоче залишити, але в іншій якості.
Звільнення вимагає дотримання трудового законодавства, максимально об'єктивних критеріїв відбору мінімізації затрат, відкритості та інформації, компенсації і допомоги в працевлаштуванні. Звільнення персоналу-це комплекс заходів з дотримання правових норм та організаційно-психологічної підтримки з боку адміністрації при звільненні працівників.
При найменшій можливості потрібно максимально пом'якшити процес скорочення, використовуючи всі наявні для цього резерви. Якщо раціоналізацію структури персоналу не можна провести за рахунок підвищення його мобільності, перенавчанням новим професіям, створення нових робочих місць, то доводиться іти на скорочення. Це є вимушений захід, небажаний у соціальному аспекті.
Західні фірми проводять значні звільнення в крайніх випадках, надаючи перевагу політиці гнучкої зайнятості.
Планування роботи з питань звільнення працівників грунтується на складанні класифікацій випадків звільнення, а саме:
• звільнення за ініціативою працівника (у нашій термінології – за власним бажанням);
• звільнення з ініціативи адміністрації;
• вихід на пенсію.
Відносно безпроблемним, з точки зору організації, є звільнення за власним бажанням, яке в більшості випадків сам працівник оцінює позитивно, і підтримки з боку адміністрації не вимагає.
Звільнення за ініціативою адміністрації є неординарною подією для кожного працівника. Люди бояться втратити роботу, переживають страх і різні стреси.
Відповідно до законодавства про працю в Україні звільнення за ініціативою адміністрації може відбуватися за таких причин:
• ліквідація підприємства, скорочення кількості або штату працівників;
• невідповідність працівника робочому місцю, посаді;
• невиконання працівником своїх службових обов'язків без поважних причин;
• прогули, у тому числі відсутність на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня, і невихід на роботу протягом чотирьох місяців у зв'язку з хворобою;
• поява на роботі в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння;
• розкрадання майна; порушення керівником організації або його заступником своїх службових обов'язків;
• аморальні вчинки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація і способи звільнення персоналу“ на сторінці 1. Приємного читання.
