Організація системи професійного навчання персоналу

Економіка підприємства

Професійне навчання персоналу – це цілеспрямований процес формування у працівників організації професійних теоретичних знань, умінь та практичних навичок за допомогою спеціальних форм і методів, необхідних працівникам організації зараз чи в майбутньому.

Професійна підготовка кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою здійснюється у професійно-технічних і вищих навчальних закладах І – IV рівнів акредитації. В організації професійне навчання персоналу забезпечує первинну підготовку робітників, перепідготовку чи підвищення кваліфікації робітників та фахівців.

Первинна професійна підготовка робітників – це здобуття професійно- технічної освіти особами, які раніше не мали робочої професії або спеціальності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної зайнятості. Професійно-технічна освіта здобувається громадянами у державних і комунальних професійно-технічних навчальних закладах безоплатно, за рахунок держави в межах державного замовлення.

До професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно- технічне училище відповідного профілю, професійне училище соціальної реабілітації, вище професійне училище, училище-завод, центр професійно- технічної освіти, навчально-виробничий центр, навчально-курсовий комбінат, інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту громадянам.

Організації незалежно від форм власності зобов'язані надавати учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів освіти робочі місця або навчально-виробничі дільниці для проходження виробничого навчання чи виробничої практики. Замовники підготовки кваліфікованих робітників мають право відповідно до укладених угод перераховувати кошти на зміцнення навчально-виробничої бази, безоплатно передавати для навчальних цілей професійно-технічним навчальним закладам приміщення, споруди, обладнання, техніку, інструменти, нові технології виробництва тощо.

Професійно-технічна освіта має три ступені. Кожний ступінь навчання визначається теоретичною та практичною завершеністю і підтверджується присвоєнням випускникам робітничої кваліфікації згідно з набутими професійними знаннями, уміннями та навичками.

На першому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування відповідного рівня кваліфікації з технічно нескладних, простих за своїми виробничими діями й операціями професій, що дає змогу робітнику вільно працювати з раніше вивченими предметами, об'єктами, виконувати конкретні дії під контролем робітника з більшим досвідом роботи й вищим рівнем кваліфікації.

На другому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування відповідного рівня кваліфікації з масових робітничих професій середньої технологічної складності у різних галузях економіки. Це дає змогу робітнику самостійно виконувати по пам'яті чи з допомогою технічних карт, інструкцій, креслень або іншої документації типові дії, роботи за встановленими нормами часу, забезпечувати необхідну якість.

На третьому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій і спеціальностей у різних галузях економіки, що дозволяє робітнику чи службовцю на основі отриманих знань та вивчених раніше типових дій створювати алгоритми діяльності в нетипових ситуаціях. Навчання вимагає від учнів і слухачів повної загальної середньої освіти.

Виша освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, що грунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Вищими закладами освіти є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації: перший рівень – технікум, училище, інші прирівняні до них навчальні заклади освіти; другий рівень – коледж, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади; третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.

Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста реалізується, як правило, вищими навчальними закладами І рівня акредитації.

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні вміння і знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра забезпечує одночасне здобуття базової вищої освіти за напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра на базі повної загальної середньої освіти. Програма підготовки бакалавра реалізується вищими навчальними закладами II – IV рівнів акредитації.

Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень візшої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Ця програма підготовки спеціаліста реалізується вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання професійних завдань га обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, то передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Освітньо-професійні програми підготовки магістрів за спеціальностями реалізуються вищими навчальними закладами IV рівня акредитації.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація системи професійного навчання персоналу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Зміна завдань управління підприємством

  • Стратегічне планування та стратегічне управління

  • Предмет, зміст і завдання курсу

  • ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

  • Основні етапи циклу реалізації

  • Стратегія диференціації

  • РЕСУРСНО-КОМПЕТЕНЦІЙНА БАЗА СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Розподіл ресурсів за окремими складовими

  • Етапи складання бюджету

  • КОГНІТИВНІСТЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІН НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ЗМІН НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Носії опору

  • Стилі проведення змін

  • ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Розробка окремих видів стратегій

  • Розробка окремих бізнес-стратегій та їх систем

  • ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СТРАТЕГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Варіанти взаємодії стратегії і структури

  • Класифікація ОСУ

  • Проектні структури

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА Й УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ ЗМІНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Тенденції розвитку загального керівництва

  • Тенденції розвитку загального керівництва

  • МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ

  • Склад і структура персоналу

  • Управління персоналом: суть, завдання, основні принципи

  • МЕТОДОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ. КАДРОВА СЛУЖБА ТА КАДРОВЕ ДІЛОВОДСТВО

  • Система управління персоналом

  • Історія розвитку кадрових служб

  • Завдання і напрямки роботи служб управління персоналом

  • Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників кадрових служб

  • РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Від управління персоналом до управління людськими ресурсами

  • Теорія людського капіталу

  • СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Поведінка особистості в групі

  • Суть і різновиди дисципліни

  • Механізм та методи управління дисципліною

  • Управління трудовою дисципліною й поведінкою персоналу

  • ПЛАНУВАННЯ І ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

  • Методи визначення потреб персоналу

  • Види планів з питань персоналу

  • Методи підбору персоналу, їх характеристика

  • Суть контрактної форми найму

  • Оптимізація чисельності персоналу

  • РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ТА РУХ ПЕРСОНАЛУ. СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ПРАЦІ

  • Організація системи професійного навчання персоналу
  • Методи і форми професійного нанчаннн

  • Типи, етапи і цілі кар'єр

  • Управління кар'єрою

  • Організація професійно-кваліфікаційного просування виробничого персоналу

  • РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ТА УПРАВЛІННЯ РОБОЧИМ ЧАСОМ ПРАЦІВНИКІВ

  • Управління плинністю кадрів в організації

  • Організація і способи звільнення персоналу

  • Нормування праці

  • Суть робочого часу, шляхи скорочення його витрат

  • Гнучкі режими праці

  • ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Принципи та процедури оцінювання персоналу

  • Методи оцінювання персоналу

  • Модель оцінювання працівників та їх праці

  • Комплексна оцінка керівників і спеціалістів

  • МОТИВАЦІЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

  • Управління мотивацією

  • Організація мотивації на підприємстві

  • СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Система регулювання соціально-трудових відносин в організації

  • Колективний договір – основа соціального партнерства

  • Зарубіжний досвід соціального партнерства

  • МІЖНАРОДНИМ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Функціональний та предметний підходи в менеджменті

  • Принципи міжнародної діяльності

  • СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Багатосторонні міжнародні інститути регулювання

  • Напрямки міжнародного менеджменту: середовище міжнародного маркетингу, система міжнародної торгівлі, економічне середовище, політико-правове середовище, культурне середовище

  • СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Розробка стратегії поведінки корпорації на міжнародному ринку

  • Місія і цілі корпорації

  • Аналіз зовнішнього середовища

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Сфери міжнародного бізнесу

  • ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Міжнародний лізинг

  • Регулювання міжнародної діяльності

  • Чинники управління міжнародною діяльністю

  • Досвід

  • Організаційна структура міжнародних корпорацій і культура їх діяльності

  • УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Чинники управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях: розбіжності ринків праці, проблеми переміщення робочої сили, стиль і практика управління, національна орієнтація, контроль

  • Мотивація персоналу

  • УПРАВЛІННЯ І КОМУНІКАЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Поняття та загальна характеристика управління

  • Форми влади

  • Теорії лідерства

  • Факторно-аналітична і ситуаційна теорії лідерства.

  • Стилі керування

  • Адаптивне управління

  • "КАНБАН"-СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ

  • Поняття і загальна характеристика комунікацій

  • Інформація, її види та роль у міжнародному менеджменті

  • Роль інформації

  • Сучасні вимоги до інформації

  • Визначення вартості інформації для організації

  • КОНТРОЛЬ І ЗВІТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Процес контролю

  • Забезпечення ефективності контролю

  • Система контролю виробничих процесів міжнародних корпорацій

  • ТЕХНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ

  • Напрями допомоги міжнародних корпорацій

  • Енергетика

  • Суть проектів і політики міжнародних корпорацій

  • Сутність маркетингових досліджень

  • Об'єкти досліджень

  • Сучасна цінова стратегія фірми

  • Ціни зовнішньоторгових контрактів і методики їх розрахунку

  • ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Міжнародні розрахунки

  • Міжнародні валютні ризики

  • Фінансування зовнішньої торгівлі

  • Ризики у міжнародних розрахунках

  • ТОРГОВЕЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Загальні принципи організації і управління виробничо-збутовою діяльністю міжнародних корпорацій

  • Організація експортних операцій

  • Організаційні форми торгово-посередницьких операцій: торгові фірми, комісійні фірми, агентські фірми, брокерські фірми, фектори

  • ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Чинники отримання прибутку від прямих іноземних інвестицій

  • Податкові стимули, їх типи та зміст

  • Міжнародні аспекти податкових стимулів

  • Інвестиційний аналіз капіталовкладень

  • Фінансовий аналіз інвестиційних проектів

  • СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ. ЕТИКА І СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Типові контракти

  • Підготовка до укладення контракту: вибір ринку та його вивчення, вибір контрагента, проведення переговорів чи трактація угоди

  • УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

  • Система управління проектами

  • Фази життєвого циклу проекту

  • Структура, оточення та учасники проекту

  • ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ

  • Оцінка життєздатності проекту

  • ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПРОЕКТУ

  • Критерії вибору організаційної структури

  • Типи організаційної структури проекту

  • ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЮ ПРОЕКТІВ

  • Цілі, призначення та види планів

  • Фінансове планування за проектом

  • Розробка проектно-кошторисної документа ції та контроль за нею

  • Вибір і завдання проектних фірм

  • СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ

  • Завдання структуризації проекту

  • СІТКОВЕ І КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ

  • Календарне планування проекту

  • Оптимізація проекту

  • ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСІВ, ВИТРАТ І ПРОЕКТНОГО БЮДЖЕТУ

  • Категорії витрат проекту

  • Порядок планування витрат за проектом

  • Розробка бюджету проекту

  • КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

  • Види контролю виконання проекту

  • Регулювання процесу реалізації проекту

  • УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ПРОЕКТІ

  • Принципи управління проектними ризиками

  • Методи аналізу ризиків проекту

  • Можливості зниження та протидії ризикам

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОЕКТІВ

  • Норми і стандарти якості

  • Управління забезпеченням якості проекту

  • Контроль якості проекту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ТОРГІВ ЗА ПРОЕКТАМИ

  • ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПРОЕКТНОЇ КОМАНДИ

  • Мета створення проектної команди і завдання проект-менеджера

  • Етапи формування проектної групи

  • Координаційна група проекту

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ

  • Автоматизовані системи управління проектом

  • Класифікація програмного забезпечення управління проектом

  • PLAN PROFESSIONAL

  • PROJECT

  • PROJECT PLANNER (P3)

  • УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Сутність і формування потенціалу підприємства

  • Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємства

  • ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Класифікація видів потенціалів

  • ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ЗА ВАРТІСНИМИ КРИТЕРІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

  • Поняття вартості та її модифікації

  • Принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ ВИРОБНИЧИМИ СИСТЕМАМИ

  • Сучасні технології управління складними виробничими системами

  • УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Поняття та склад матеріально-технічного потенціалу підприємства

  • Система показників використання матеріальних ресурсів

  • Резерви та шляхи раціонального використання матеріальних ресурсів

  • СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

  • Методологія оцінювання та використання трудового потенціалу підприємства

  • Основи управління трудовим потенціалом підприємства

  • УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Методи оцінювання конкурентоспроможності потенціалу підприємства

  • СИСТЕМА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Функціональний менеджмент і необхідність антикризового управління

  • МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПРОТИДІЇ КРИЗОВИМ ПРОЦЕСАМ

  • Особливості прогнозування та планування в анти кризовому управлінні

  • Концептуальна модель

  • Фактори і принципи антикризового управління

  • УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Резерви і чинники управління результативністю використання потенціалу підприємства

  • ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Класифікація й ідентифікація машин та обладнання

  • Методичні особливості оцінки машин та обладнання

  • ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ВІДТВОРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Інноваційний потенціал і стратегія підприємства

  • Інноваційне відтворення потенціалу підприємства

  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Методи результативного підходу до оцінки вартості бізнесу

  • Методи оцінки вартості бізнесу, шо базуються на порівняльному підході