За своїм змістом диференціація може бути різною за змістом, глибиною та формами.
Перевагами диференціації є:
• для конкурентів – підприємство має переваги, оскільки захищене (ізольоване) від стратегій суперників наявністю торговельних знаків, марок або відомого імені виробника;
• для споживачів – зорієнтована на задоволення певних потреб продукція високої якості, підвищує лояльність покупців до конкурентного виробника, створюючи труднощі для альтернативних продавців у боротьбі за їхню прихильність. Якість товарів дає змогу встановлювати вищі ціни, оскільки споживачі готові їх сприйняти;
• для постачальників – високі ціни кінцевої продукції дають змогу отримувати вигідний маржинальний прибуток і встановлювати зв'язки із сильними постачальниками, вибираючи їх за критеріями поставок високої якості. Це посилює економічну позицію виробника, особливо в умовах обмеженого обсягу будь-яких видів сировини, матеріалів і комплектуючих;
• для підприємств, які потенційно можуть увійти у галузь, лідерство у диференціації.
Лідерство у диференціації продукції найбільш прийнятне, якщо:
• існує багато способів диференціації продукту (послуги);
• різноманіття продукції (послуг) сприймається споживачами як цінність;
• є можливість використання товару (послуги) різними способами і це відображає потребу покупців;
• стратегія диференціації використовується небагатьма підприємствами галузі;
• підприємство може запропонувати дещо таке, з чим не працюють конкуренти, і що базується на: унікальних властивостях продукту;
• є технічні переваги виготовлення; більший обсяг "послуг підтримки";
• є привабливість продукту чи послуги за принципом "більша вигода за ті самі гроші тощо";
• є можливість конкурувати по одному ключовому товару, здійснюючи основну диференціацію навколо нього.
Крім того, використання стратегії диференціації пов'язане з певними ризиками:
• 1) високі ціни, які відображають додаткові витрати на диференціацію продукту, можуть згодом перестати ототожнюватися споживачем з додатковими перевагами у споживанні. Покупець може відмовитися від товару з високою ціною на користь нижчих цін менш відомих торговельних марок (реалізуючи потребу в ощадливості);
• 2) споживач може дійти висновку, що стандартизовані товари зручніші у споживанні, ніж диференційовані, а надто тоді, коли стандартні характеристики пов'язані з більш легким комплектуванням з іншими товарами інших галузей, що споживаються одночасно;
• 3) конкуренти здатні імітувати продукти лідера у диференціації галузі до такого ступеня, при якому споживач не помічає переходу від одного виробника до іншого, до того ж імітація можлива з меншими витратами, ніж виробництво основного продукту, що є об'єктом імітації; поява продуктів, що кардинально (виходячи за можливі межі диференціації) відрізняються від базового продукту для задоволення тих самих потреб, створює бар'єри для нових невідомих покупцям фірм, оскільки, як зазначалося, покупці виявляють прихильність до відомих марок, а наявність надто обмеженої системи розподілу робить вхід у галузь майже неможливим; для товарів-замінників (субститутів) – виготовлені товари, які є результатом вибраної стратегії диференціації, найчастіше не є еластичними за ціною, а сприймання споживачами якості є дуже індивідуальним.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стратегія диференціації“ на сторінці 1. Приємного читання.
