РОЗДІЛ 12. Організація та методика контролю доходів і витрат діяльності та фінансових результатів

Джерелами інформації для контролю є законодавчі акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність, її планування, облік і контроль, а також звітні дані про роботу підприємства за досліджуваний період, які дають змогу перевіряючим зробити висновки про достовірність обліку і звітності фінансово-господарської діяльності підприємства, правильність розподілу прибутку між власниками і державою, акціонерами, замовниками тощо.

На формування фінансового результату підприємства чинить вплив ряд як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, які визначають кінцевий показник - прибуток (збиток) підприємства.

Важливим етапом здійснення управління процесами формування доходів, витрат та фінансових результатів є аналітичні процедури.

Контроль формування фінансових результатів сільськогосподарських підприємств починається з перевірки наказу про облікову політику на предмет регламентації в ньому питань обліку доходів, витрат та формування фінансових результатів. Він повинен забезпечувати постійний моніторинг зміни чинників, які впливають на їх величину.

Контроль правильності складання первинних документів слід здійснювати, використовуючи формальну та зустрічну перевірку, перевірку за змістом та арифметичну перевірку.

Слід звернути увагу на своєчасність їх складання: чи формуються вони під час виконання господарської операції або, якщо це не можливо, відразу після її завершення, чи - навпаки, через декілька днів після факту здійснення господарської операції. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів доцільно формувати зведені облікові документи.

Рис. 12.8. Завдання контролю формування фінансових результатів

Особливу увагу при контролі звертають на правильність визначення статей надзвичайних доходів та надзвичайних витрат, прибутки і збитки від інших подій і операцій, які відповідають визначенню цих надзвичайних подій.

Перевірка достовірності визначення прибутку від усіх видів діяльності підприємства обґрунтовується перевіркою алгебраїчної суми прибутку (збитку) від звичайної діяльності на надзвичайного прибутку, податку з нього та надзвичайного збитку.

Далі дані "Звіту про фінансові результати" зіставляють із даними відповідних рахунків. Так, наприклад, сальдо, що визначено в кінці року за такими рахунками: 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інші операційні доходи", 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності" переносять на рахунок 79 "Фінансові результати" (субрахунок 791 "Результати основної діяльності").

З метою оцінювання ефективності роботи підприємства використовують показники фінансової стійкості, прибутковості, платоспроможності та ділової активності.

Контроль фінансових результатів підприємства можна здійснювати із наступними фінансовими коефіцієнтами, які наведено в табл. 12.1.

Таблиця 12.1. ФІНАНСОВІ КОЕФІЦІЄНТИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У СИСТЕМІ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНЦІ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів й ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій.

Варто виділити три основні особливості рентабельності як показника:

1) часовий аспект;

2) фактор ризику;

3) оцінка складових рентабельності власного капіталу. Коефіцієнт рентабельності продукції визначається за певний розрахунковий період.

Коли підприємство спроваджує нові перспективні технології або види продукції, що потребують більших інвестицій, то рентабельність капіталу тимчасово знизиться. Тому зниження рентабельності за звітний період не варто розглядати як негативний фактор у діяльності підприємства.

Друга особливість визначається фактором ризику. Більшість управлінських рішень пов'язані із вибором: високий прибуток або мінімальний ризик. Перший варіант забезпечує високий прибуток, проте і високий рівень ризику. Другий - прибуток і ризик мінімальні.