РОЗДІЛ 8. Організація контролю дебіторської заборгованості та зобов'язань

Основні завдання внутрішньогосподарського контролю розрахунків за податками і платежами зображені на рис.8.4.

Рис. 8.4. Завдання внутрішньогосподарського контролю розрахунків за податками і платежами

Перевірка розрахунків за податками й платежами здійснюється за видами таких податків і платежів, і порядок її здійснення передбачає наступні напрямки дослідження:

- достовірність реєстрації підприємства як платника за належними видами податків, зборів, обов'язкових платежів, враховуючи особливості його практики підприємницької діяльності;

- дотримання вимог ведення поточних записів у первинному, аналітичному та синтетичному обліку операцій за розрахунками з бюджетом і цільовими фондами;

- правильність обчислення бази (об'єкта) оподаткування за видами податків і зборів;

- обґрунтованість застосовуваних ставок податків, зборів, обов'язкових платежів;

- правомірність використання пільг за податками, зборами, обов'язковими платежами підприємства;

- достовірність арифметичних розрахунків сум податкових зобов'язань за податками, зборами, обов'язковими платежами;

- своєчасність і повнота перерахування податкових зобов'язань за податками, зборами, обов'язковими платежами;

- правильність складання і дотримання термінів подання звітних форм податковим органам;

- реальність відображення залишків заборгованості в розрахунках з бюджетом та цільовими фондами за показниками фінансової звітності підприємства.

Перевірку розрахунків підприємства з бюджетом за податком на прибуток проводять на основі інформації податкових розрахунків підприємства, податкової звітності (декларації про прибуток), а також інформації бухгалтерського обліку за рахунками 641, 70 - 75.

Основних нормативним документом є Податковий кодекс України.

Перевірку доцільно почати із встановлення достовірності визначення величини прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Відповідно до ст.. 134.1. Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

За ст.. 200.1 Податкового Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетного відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Витрати зі сплати за товари, роботи та послуги відслідковують за дебетом рахунків 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 68 "Розрахунки за іншими операціями" у Відомості аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками № 3.3,

Відомості аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами № 3.2, Відомості аналітичного обліку за іншими операціями № 3.5 (в сільськогосподарських підприємствах відповідно використовуються журнал-ордер та відомість аналітичного обліку № 6 с.-г., журнал-ордер та відомість аналітичного обліку № 8 с.-г.).

Під час перевірки достовірності визначення сум амортизаційних відрахувань за основними фондами, контролерам необхідно переконатись у наявності ведення податкового обліку 16 груп основних засобів та інших необоротних активів. Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об'єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) або отриманих в концесію чи створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо -, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності", як окремий об'єкт амортизації.