РОЗДІЛ 8. Організація контролю дебіторської заборгованості та зобов'язань

- списані суми безнадійних боргів на фінансові результати.

8.3. Організація контролю розрахунків з іншими дебіторами підприємства

У процесі контролю розрахунків з іншими дебіторами підприємства відслідковуються операції обліковані на різних субрахунках рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" такі як: розрахунки за авансами виданими, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за нарахованими доходами, розрахунки за претензіями, розрахунки за відшкодуванням завданих збитків, розрахунки за позиками членам кредитних спілок, розрахунки за операціям, пов'язаними зі здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи) та інші.

Контроль розрахунків за авансами виданими передбачає розгляд достовірності кожної суми зафіксованої за дебетом і кредитом відповідного субрахунку за картками та іншими регістрами аналітичного обліку із залученням первинних документів.

Слід звернути увагу на своєчасність і повноту відображення такої заборгованості, а також наявність фактів необґрунтованого списання таких сум на інші рахунки.

Під час контролю розрахунків з підзвітними особами в першу чергу перевіряють дотримання встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії авансових звітів, вчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів, наявність оригіналів документів, що підтверджують витрати, їх погашення тощо.

Зустрічною перевіркою інформації документів на оприбуткування матеріальних цінностей, придбаних за підзвітні кошти, та даних авансових звітів підтверджують достовірність здійснених витрат.

Достовірність визначення розміру виплат на витрати, пов'язані з відрядженням, слід перевіряти згідно норм відшкодування витрат на відрядження в межах України й за кордон для працівників підприємств, установ і організацій усіх форм власності (крім тих, що фінансуються за рахунок бюджетів), затверджених урядом України. Також варто пам'ятати, що встановлення строку відрядження здійснюється у наказі керівника, а для відряджень за кордон - також довідкою дипломатичної (консульської) установи, однак не може перевищувати в межах України 30 днів, а поза її межами - 60 днів.

Шляхом порівняння дати, вказаної у посвідченні про відрядження з кількістю днів за наказом керівника встановлюють достовірність здійснених витрат. Відсутність позначок у посвідченні про прибуття та відбуття з місця відрядження не дає права на виплату добових.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала до або під час подання зазначеного звіту.

Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу платника податку та нарахуванню штрафу у розмірі 15 % суми таких надміру витрачених коштів (пп. 9.10.3 Закону № 889).

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.

Згідно вимог статті 2 Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" від 06.06.1995 р. № 217-95 - ВР заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується в сумі еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Надлишок сум отриманого відшкодування збитків перераховуються підприємством до Державного бюджету України.

Процедура здійснення контролю розрахунків за претензіями має певні особливості. Зокрема, слід встановити реальність фактів невиконання договірних зобов'язань контрагентами (постачальниками, підрядниками, іншими дебіторами) підприємства.

На основі зустрічної перевірки отриманих супроводжувальних первинних документів і прибуткових документів підприємства з'ясовують дотримання умов угоди за кількістю, асортиментом, якістю, термінами доставки, а також суму невідшкодованих збитків, нестягнутих штрафних санкцій і винних у цьому осіб.

Дотримання порядку розрахунків передбачає пред'явлення претензій безпосередньо у момент виникнення відповідних випадків. Перевіряючим необхідно дослідити окремо претензії, що знаходяться у стадії судового розгляду, випадки незадоволення пред'явлених претензій і причини відмови у їх задоволенні, а також перевірити які заходи вжиті щодо винних осіб за незадоволеними претензіями.

Під час контролю розрахунків за завданими збитками вивчають місця виникнення недостач, втрат, крадіжок у взаємозв'язку з дотичними ділянками господарської діяльності.

Перевіряючим слід звернути увагу на повноту, своєчасність і обґрунтованість списання вартості втрачених матеріальних цінностей (Розділ І Журналу 5, 5А (на підприємствах агропромислового виробництва - журнал-ордер та відомість аналітичного обліку № 15 с.-г.) за даними рахунку 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей"), а також достовірність визначення розмірів завданого збитку до відшкодування винними особами.

Під час перевірки утримань із заробітної плати працівника коштів у рахунок погашення заподіяної шкоди слід пам'ятати, що ст. 128 КЗпП для таких випадків передбачає обмеження.