Розділ «1.3. Вплив людини на природні геосистеми»

Як правило, вплив людини на геосистеми викликає істотні зміни їхніх станів. Вплив на той чи інший компонент природи ланцюгом вертикальних зв'язків передається на інші компоненти, а каналами горизонтальних зв'язків - на інші геосистеми. У результаті прямо або опосередковано змінюються багато природних процесів. Особливо глибокі перетворення спостерігаються у переміщенні літогенного матеріалу, вологообміні, біологічному та геохімічному кругообігах, тепловому балансі. Зміни природних геосистем визначаються, з одного боку, дією антропогенно-техногенних і природних факторів, з іншого -властивостями самих геосистем.

"Реакції" геосистем на різні техногенні впливи визначаються як їхніми властивостями (стійкістю, мінливістю тощо), так і ступенем і тривалістю цих впливів. За короткочасних або тривалих впливів, далеких від критичних величин, порушені геосистеми можуть відновлювати свій вихідний стан, тобто залишаються досить стійкими. При цьому зберігаються їхня структура і тип функціонування, а невеликі кількісні зміни мають зворотний характер.

Якщо техногенні навантаження наближаються до критичних, але не перевищують їх, порушується функціонування, змінюються інтенсивність природних процесів і характеристики деяких компонентів. Але ці зміни чиняться у межах попередньої структури, тому заміни ландшафтів не відбувається, з'являються лише їхні нові модифікації. У випадку припинення впливу можливе повернення модифікацій у колишній (або близький до нього) стан. Якщо ж навантаження перевищують критичні величини, відбувається руйнування вихідної структури, що призводить до глибокої перебудови геосистем у результаті взаємопов'язаної трансформації всіх їхніх компонентів. Перебудова носить не лише кількісний, але і якісний характер і зумовлює незворотну заміну одного ландшафту іншим, тобто по суті - техногенну еволюцію геосистем.

І останнє. Виходячи із глибини змінності природної складової, усі геотехсистеми можна поділити на три великі групи. Першу групу утворюють промислові, транспортні та міські ГТС, оскільки вони більше за інших насичені технічними елементами. До другої групи входять прямо протилежні ГТС - території, які особливо охороняються, або природоохоронні геотехсистеми, у яких інтенсивність діяльності людини невелика. І, нарешті, до третьої групи відносять усі ГТС, які займають проміжне положення між першими двома групами: це рекреаційні, водо-, лісо- та сільськогосподарські ГТС.