РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні основи досліджень

Отже, зробимо деякі висновки. Об'єктами проектування виступають інтегральні геосистеми, види природокористування та їхнє поєднання в регіонах. При проектуванні геотехсистем використовується різноманітна геоекологічна інформація, яка відображає стан природно-територіальних комплексів, їхню стійкість і надійність залежно від конкретного виду впливу, а також призначення інтегральної геосистеми.

Проектування найчастіше має справу з відносно спрощеним варіантом інтегральних геосистем - природно-технічними геосистемами (ПТГС), або геотехсистемами (TTC). Геотехсистема - це комплекс з технічних і природних підсистем, об'єднаних людиною в інтересах виконання тих чи інших соціально-економічних завдань (функцій). Обов'язковою складовою частиною ПТГС виступає блок управління, основу якого становить людина або група людей, що відповідає за регулювання технічних пристроїв в їхній взаємодії з природними елементами.

Крім цього, під природно-технічними геосистемами розуміють не лише такі геосистеми, в яких технічні пристрої виступають як безпосередньо елементи системи (напр., у промислових геотехсистемах), але й такі, діяльність яких чималою мірою визначається штучними умовами, що створюються в результаті використання тих чи інших технічних засобів (напр., сільськогосподарські, лісогосподарські, природоохоронні). Природно-технічні геосистеми - це комбінації знарядь і засобів праці, пов'язані єдиним технологічним циклом, які виконують певну соціально-економічну функцію. Техніка в геотехсистемі виступає своєрідним механізмом, що дозволяє суспільству, з одного боку, пристосовуватися до природного середовища, а з іншого - пристосовувати природу до задоволення своїх потреб.

Оскільки в цих утвореннях взаємодія суспільства і природи носить системний характер, вони мають усі системні риси - взаємозв'язки елементів, єдність, цілісність. Як і в природних геосистемах, будь-який вплив тягне за собою цілий ланцюг змін унаслідок тісного вертикального і горизонтального взаємозв'язку окремих компонентів і частин геосистеми. Важливою особливістю інтегральних геосистем є нерівнозначність їхніх основних блоків "природа" і "суспільство". Особлива роль у них належить суспільству.

Незважаючи на це, природні та інтегральні геосистеми мають багато спільних рис. Так, інтегральним геосистемам, як і природним, притаманні територіальна диференціація та інтеграція, у результаті чого їхній склад змінюється від місця до місця, до них у різному співвідношенні входять техніко - економічні, соціально-економічні та природні підсистеми. Крім просторової організації, інтегральні геосистеми, як і природні, мають також часову організованість. Специфіка часової організованості інтегральних геосистем визначається, насамперед, тим, що ці системи - гетерогенні.

Інтегральним геосистемам також притаманні стійкість і мінливість. Але на відміну від природних геосистем їхня стійкість і мінливість забезпечується сполученням процесів самоорганізації та керування. Під стійкістю інтегральних геосистем і надійністю ГТС розуміють їхню здатність продовжувати виконання заданих суспільством соціально-економічних функцій при зовнішніх природних та антропогенно-техногенних впливах. А надійність ПТГС визначається здатністю геосистеми виконувати суспільні функції, які на неї покладені.