TextBook - лісова хвойно-широколистяна волога осушувально-зволожу-вальної меліорації, що здійснюється в комплексі з агротехнічними, культурно-технічними, водо- та лісогосподарськими заходами;
- лісова широколистяна волога осушувальної, протиерозійної агротехнічної меліорації;
- лісостепова недостатньо волога, тепла протиерозійної лісо агро- та гідротехнічної меліорації; протиерозійне терасування схилів, лісонасадження, регулювання поверхневого стоку;
- степова посушлива дуже тепла протиерозійної та зрошувальної меліорацій;
- сухостепова дуже тепла обводнювально-осушувальної меліорації в комплексі з дренажними, лісомеліоративними та агротехнічними проти дефляційними заходами.
Таблиця 6.
Співвідношення Таксономічних ландшафтних одиниць і стадій меліоративного проектування
| Стадії меліоративного проектування | Обґрунтування складових меліоративного комплексу | Ознаки ділення | |||
| Масштаб | Ландшафтні одиниці | Основні | Додаткові | ||
| Генеральна схема | Загального характеру, об'єму меліорації на розрахункові терміни | 1 :2500000 | Ландшафтна країна | Класи ландшафтів, система горизонтальної (вертикальної) зональності, загальна зволоженість території | Морфоструктури вищого порядку, загальний характер тектонічного режиму, тенденцій змін клімату |
| Міжрегіональна схема | Переважних типів меліорації | 1 : 500 000 | Ландшафтна зона | Типи ландшафтів. Співвідношення тепла і вологи, зональні фізико-географічні процеси | Типи ґрунтів і рослинності, зональні відмінності у властивостях антропогенових відкладів, ґрунтових вод |
| Регіональна схема | Принципової схеми, набору видів меліорації | 1: 1000000 1 :300 000 | Ландшафтна провінція | Підклас ландшафтів, група видів ландшафтів, характер їхнього розчленування | Морфоструктури другого порядку, багаторічні зміни клімату, неотектонічні процеси |
| Техніко-економічне обґрунтування | Методів меліорації | 1:200 000 1 : 100 000 | Ландшафтна область | Види ландшафтів, ступінь їхньої дренованості | Морфоструктури третього порядку, характер поверхневого та підземного стоку |
| Технічний проект | Способів меліорації | 1:50 000 1 :25 000 | Ландшафтний район | Вид ландшафту, генетично сполучені місцевості, режим поверхневого зволоження | Генетичний тип рельєфу, місцеві фізико-географічні процеси, режим ґрунтових вод |
| Будівництво та експлуатація меліоративних систем_ | Параметрів меліоративних систем | 1 : 10 000 1:5000 | Ландшафтний район | Ландшафтні місцевості, гідрохімічний режим ґрунтових вод | Форми рельєфу, потужність та властивості антропогенових відкладів |
Регіональні схеми. Тут можна виділити два основних рівня: міжрегіональний та внутрішньо регіональний. Міжрегіональними є великі басейнові схеми, які охоплюють суміжні території колишніх союзних республік, різних ландшафтних зон. Такими є схеми комплексного використання і охорони водних ресурсів Дніпра, Десни, Дунаю. На цій стадії уточнюються об'єми водоспоживання різними галузями господарства, обґрунтовуються склад, терміни та черговість заходів зі збільшення водовіддачі в басейні, розробляються пропозиції з охорони природи, визначається ефективність витрат на водогосподарське будівництво. Для обґрунтування цих стадій необхідно складати прогноз змін ландшафтів під впливом гідротехнічних споруд і меліорацій в межах природних провінцій та областей.
Ландшафтно-меліоративна провінція виділяється всередині зони з урахуванням структурно-геоморфологічних і геолого-гідрологічних відмінностей, ступеня континентальності клімату і величини атмосферного зволоження, чим визначається характер дренованості території, глибини водоупорних горизонтів та умови ґрунтового зволоження, розвиток ерозійних та інших процесів. Від цього залежить вибір принципової схеми, визначення характеру меліорації. Провінційні відмінності проявляються і в реакції природних геосистем на меліоративні впливи. Так, наприклад, меліорація болотних ландшафтів лісостепового лівобережного Придніпров'я активізувала в них процеси засолення. На цій стадії проектування визначаються набір та обсяг природоохоронних заходів, диференційованих відповідно до ландшафтної структури регіону.
Техніко-економічне обґрунтування. Складність вибору варіанта проектного рішення обумовлена багатофункціональністю гідротехнічних і меліоративних об'єктів, складністю ландша4Ьтної структури території на рівні області. Ландшафтно-меліоративна область виділяється за сполученням територіально і функціонально пов'язаних видів ландшафтів, які відрізняються інтенсивністю розчленування поверхні, величиною місцевого стоку, режимом ґрунтових вод, що впливає на визначення складу меліоративних заходів. На цій стадії проектується трансформація угідь, їхня конфігурація, взаємне розташування, сполучення техногенних і природних елементів геосистем, намічаються об'єкти, які підлягають особливій охороні, а також визначається рівень екологічної надійності меліоративних систем на основі прогнозів імовірності несприятливих процесів.
Технічний проект. Цим проектом уточнюються межі ландшафтно-меліоративних систем і розробляються такі заходи:
- спеціалізація та організація сільськогосподарського виробництва;
- водогосподарські та меліоративні заходи;
- питання гідротехнічного і меліоративного будівництва, експлуатації меліоративних систем;
- визначаються основні техніко-економічні показники, вартість освоєння меліорованих територій, економічна ефективність функціонування систем в умовах даного ландшафтного району. Ландшафтно-меліоративний район виділяється за видовими відмінностями природно-територіальних комплексів, властивості яких відбиваються на характері розповсюдження і режимі ґрунтових вод, їхній мінералізації і, нарешті, на виборі способу черговості меліорації. Так, при проектуванні меліорації в степовій зоні визначається прогнозна гранично допустима мінералізація ґрунтових вод для кожного ландшафтно-меліоративного району. Район утворюється територіально та функціонально сполученими ландшафтними місцевостями, які є основним об'єктом ландшафтно-меліоративного картографування у середньому масштабі. Виділення ландшафтно-меліоративних районів проводиться з урахуванням розповсюдження процесів заболочування, висушування, вторинного засолення, водної та вітрової ерозії, типів земель, які класифікуються за цими ознаками, що дозволяє визначати необхідні в даному випадку способи меліорації та природоохоронні заходи.
Проектування будівництва та експлуатації меліоративних систем. Саме до цієї стадії застосовують принцип: проектувати потрібно створення природно-меліоративної системи та режиму її функціонування, надійності в експлуатації та управлінні. Тут визначаються необхідні організаційні, гідротехнічні та природоохоронні заходи, способи їхньої реалізації, конструкції природоохоронних пристроїв і споруд. Наприклад, показниками придатності ландшафтних місцевостей під зрошення враховуються такі, як тип рельєфу, літологія покривної товщі, глибина, мінералізація, хімічний склад ґрунтових вод, їхній взаємозв'язок із властивостями ґрунтів тощо.
Таким чином, рекомендації з упровадження геоекологічних принципів у проектування меліоративних природно-технічних геосистем мають розроблятися за такими основними стадіями: 1) передпроектні ландшафтно-меліоративні дослідження; 2) проектування природно-меліоративних геосистем, оптимальних за еколого-економічними критеріями: а) генеральні схеми; б) регіональні схеми; в) техніко-економічні обґрунтування; г) технічні проекти; д) будівництво та експлуатація ландшафтно-меліоративних систем, догляд за ними та забезпечення надійності їхнього функціонування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування» автора О.П.Гавриленко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.7. Геоекологічне обґрунтування проектування гідромеліоративних природно-технічних геосистем“ на сторінці 3. Приємного читання.