Розділ «5.6. Геоекологічне обґрунтування проектування водогосподарських природно-технічних геосистем»

Для забезпечення цілісності особливу увагу слід приділяти врахуванню зв'язків, які формуються між елементами техніки та природи в процесі їхньої взаємодії. Необхідно, щоб ці зв'язки відрізнялися відносною гармонійністю, тобто щоб техніка не викликала будь-яких серйозних порушень природи, а природні процеси, не спричинюючи збитків техніці, брали б активну участь у виконанні покладених на ПТГС соціально-економічних функцій.

Щоб виявити та врахувати всі найбільш суттєві зв'язки створюваної системи, її слід усебічно проаналізувати. Так, наприклад, при проектуванні водогосподарських ГТС комплексного типу водосховище потрібно розглядати з таких позицій, як:

- склад води, здатний задовольнити потреби багатьох галузей господарства;

- об'єкт, що істотно змінює вихідну якість річкової води;

- регулятор стоку, що перетворює режим річки в напрямку, який є найсприятливішим для використання водних ресурсів провідними галузями господарства;

- джерело й акумулятор гідроелектроенергії, що найбільше відповідає потребам енергетичних систем;

- акваторію, що використовується водним транспортом, рибним господарством та для цілей рекреації;

- споживача землі (за рахунок затоплення, підтоплення та переробки берегів);

- об'єкт, що дозволяє в деяких районах суттєво збільшувати використання земельних ресурсів (за рахунок боротьби з повенями, територіального перерозподілу стоку тощо);

- об'єкт, що вносить суттєві зміни в природу і господарство річкових долин, дельт, озер, внутрішніх морів.

Саме це й є склад найважливіших позицій, які потребують аналізу. Стійкість водогосподарських систем забезпечується заходами, спрямованими на підтримку надійного і довготривалого функціонування усіх елементів ПТГС - як технічних, так і природних. Для технічних елементів особливе значення має придання їм необхідного запасу тривкості - більшість гідротехнічних споруд повинна мати якнайменше півторакратну тривкість (міцність). Для забезпечення (або підвищення) стійкості природних елементів ГТС можуть бути застосовані будь-які природоохоронні заходи, доцільні в даних конкретних умовах. У багатьох випадках для розв'язання однієї проблеми існують декілька різних шляхів. Так, наприклад, у боротьбі з евтрофікацією водойм допомогу можуть надати такі заходи: 1) обмеження надходження у водойми біогенних речовин з водозборів; 2) збільшення проточності водойм; 3) періодичне вилучення біогенних речовин разом з донними відкладами; 4) періодичне вилучення біогенних речовин разом з водоростями, вищою водною рослинністю та рибою. Найбільш ефективно стійкість природних елементів водогосподарських ГТС забезпечується в ході проведення комплексу природоохоронних заходів.

Риси ієрархічності відображаються як у будові водогосподарських ПТГС, так і в їхньому функціонуванні. Прикладом можуть служити зрошувальні системи - їхню основу зазвичай становлять магістральні канали, з яких у міру потреби воду подають до розподільних каналів, а вже звідти - в арики та водопроводи. Найбільш яскраво ієрархічність проявляє себе в тій ролі, яку відіграє блок управління ПТГС: його дії, як правило, визначають більшість підсумкових показників системи - як виробничих, так і геоекологічних. Наприклад, для водогосподарських ГТС комплексного призначення буває складно обрати оптимальний режим водокористування. Це пов'язано з тим, що вимоги з боку різних галузей господарства часто суперечать одна одній.

Обов'язковим є дотримання принципу повсюдності природоохоронних заходів. Особливе значення реалізації цього геоекологічного принципу при створенні водогосподарських ГТС пов'язано з тим, що в даних системах (порівняно з більшістю інших геотехсистем) дуже висока активність горизонтальних зв'язків між елементами ландшафту. Причиною цього є достатня кількість води, якій притаманна властивість швидко пересуватися у просторі, виконуючи при цьому роль переносника забруднень, тепла, біоти, а також велика потреба в ній з боку більшої частини елементів природи, господарства та населення.

За великої активності горизонтальних зв'язків наслідки багатьох місцевих (локальних за своїм характером) порушень природи часто проявляються і на інших ділянках даної геосистеми, а також і за її межами, тому повсюдність охорони природи на території водогосподарських ГТС є найважливішою умовою їхнього нормального існування і функціонування. Наприклад, при створенні рівнинного водосховища реалізують цілу низку заходів з урахуванням того, що водосховище незабаром набуде деяких рис природного комплексу. Чистота води водосховища забезпечується заходами, які проводяться на багатьох різних ділянках:

- у ложі водосховища (попередня очистка його території від лісу, бруду тощо);

- у крайових зонах чаші водосховища;

- у прибережній смузі (організація водоохоронної зони, яка затримує значну частину хімікатів з полів);

- на орних угіддях (застосування агротехніки, що скорочує винос з полів добрив та отрутохімікатів);

- у лісових масивах, розташованих по берегах та на водорозділах;

- на різних незамкнених ділянках території ПТГС, де з будь-яких причин накопичуються бруд і хімічні речовини (їхня ізоляція або очистка).