Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

Охорона праці в авіації

Рис. 12.8. Захисне заземлення у двопроводової мережі:

а - доторкання до корпусу заземленої електроустановки; б - еквівалентна схема доторкання до корпусу заземленої електроустановки

Проаналізувавши вираз (12.9), можна зробити висновок, що для зниження напруги Uл необхідно зменшити опір заземлення rзаз. Отже, з'єднуючи корпус електроустановки із землею, можна знизити напругу, яка прикладається до тіла людини, до такого значення;, при якому струм, що проходить крізь нього, не являє собою смертельної небезпеки. З'єднання електроустановки із землею здійснюється через заземлювач, який через ґрунт сприяє розтіканню струму.

Заземлювачі бувають природними і штучними. Як природні заземлювачі застосовують металеві конструкції будівель і споруд, які мають надійний контакт із землею. Для штучних заземлювачів застосовують забиті в землю або прокладені в землі сталеві труби, металеві стержні або смугову сталь прямокутного перерізу.

Якщо стержні забивають у землю, то їх з'єднують зі смуговою сталлю зварюванням і роблять ввід у виробниче приміщення. Корпуси електроустановок з'єднують з шиною захисного заземлення за допомогою болтових з'єднань. Установки до шини заземлення приєднують паралельно.

Розрізняють контурні й виносні захисні заземлення. У разі влаштування контурного заземлення його розміщують по периметру або під об'єктом, який захищають. Таке заземлення на відміну від виносного забезпечує зниження напруги доторкання і кроку над зоною розтікання струму в землі завдяки взаємному екрануванню одиночних заземлювачів.

Заземлення або занулення електроустановок слід виконувати: якщо напруга змінного струму 380 В і вище і постійного - 440 В і вище - в усіх електроустановках і за різних умов; за номінальної напруги від 42 до 380 В змінного струму і від 110 до 440 В постійного струму під час робіт в умовах з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних; у вибухонебезпечних установках і умовах - за будь-якої напруги змінного і постійного струму.

Заземленню підлягають корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків, шаф, корпуси станків, електроінструмент.

В електроустановках напругою вищою за 1000 В в мережі з ізольованою нейтраллю виконують захисне заземлення. При цьому рекомендується передбачати пристрої автоматичного відключення пошкодженої установки, а найбільший опір (в омах) заземлювального пристрою не повинен бути більшим за R = 250/І, де І - розрахункова сила струму замикання на землю (в амперах) в границях 0,5-10 Ом.

У разі використання заземлювального пристрою одночасно для електроустановок напругою до 1000 R = 125/І. В границях 4—10 Ом розрахункову силу струму замикання на землю визначають для тієї з можливих в експлуатації схем мережі, у разі якої вона має найбільше значення. Якщо питомий опір землі Р >500 Ом-м, допускається вводити на вказані значення опорів заземлювального пристрою підвищувальні коефіцієнти, які залежать від значення Р.

Занулення. Якщо захисне заземлення використовують в електромережах з ізольованою нейтраллю, то занулення - тільки в мережах із заземленою нейтраллю з нульовим багато разів заземленим проводом за допомогою повторних заземлювачів гнзаз (рис. 12.9).

Занулення — це умисне електричне з'єднання з нульовим захисним проводом металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою.

Занулення в мережі із заземленою нейтраллю напругою до 1000 В

Рис. 12.9. Занулення в мережі із заземленою нейтраллю напругою до 1000 В

Його застосовують у стаціонарних електроустановках трифазного струму в мережі із заземленою нейтраллю або заземленим виводом однофазного джерела живлення електроенергією, а також із заземленою середньою точкою в трифазних чотирипроводових мережах струму.

Опір заземлювального пристрою, до якого приєднані нейтралі генераторів (трансформаторів) або виводи однофазного джерела живлення електроенергією з урахуванням природних заземлювачів і повторних заземлювачів нульового проводу, має бути не більшим за 2,4 і 8 Ом відповідно при міжфазних напругах 660, 380 і 220 В трифазного джерела живлення або 380, 220 і 127 В однофазного джерела живлення.

Якщо питомий електричний опір "землі" Р > 1000 Ом-м, допускається збільшувати вказану норму в 100 раз. При необхідності вибору режиму нейтралі й захисних заходів під час роботи з пересувними електроустановками і ручними електричними машинами класу І в мережах напругою до 1000 В слід користуватися ГОСТ 12.1.030-81 [26].

Завдяки зануленню під час замикання фази на корпус створюється однофазне коротке замикання, в результаті якого захист спрацьовує і відмикає пошкоджене обладнання в мінімально короткий час.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики
  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ