Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

Охорона праці в авіації

Вибух відрізняється від звичайного горіння швидкістю реакції, яка відбувається, і утворенням при цьому стиснутих газів, здатних виконувати роботу. Виникаючи в одній точці, він швидко поширюється у вигляді сферичної хвилі. Як правило, вибух дуже небезпечний.

Вибухонебезпечна речовина - це речовина, здатна до вибуху або до детонації без участі кисню повітря.

Для виникнення горіння необхідні: спалима речовина, кисень повітря або інший окислювач і джерело запалювання. При цьому реагуючі речовини мають бути нагрітими до певної температури. Цю роль виконує джерело запалювання. Щоб запалення виникло і самовільно відбувалося, необхідно підтримувати в певному співвідношенні спалиму речовину і повітря. Джерело запалювання при цьому повинно мати певну температуру і запас енергії.

Вибухонебезпечним середовищем є: суміші речовин (газів, парів, пилу) з повітрям та іншими окислювачами (киснем, озоном, хлором, окисами азоту і т. ін.), які здатні до вибухового перетворення, а також індивідуальні речовини, схильні до вибухового розпаду (ацетилен, озон, аміачна селітра та ін.).

До основних параметрів, які характеризують вибухонебезпечність середовища, відносяться: температура спалаху; небезпечність запалення (температурні та концентраційні границі — границі вибуховості); мінімальний вибухонебезпечний вміст кисню (окислювача); температура самозапалення; нормальна швидкість поширення полум'я; мінімальна енергія запалення; схильність до вибуху і детонації; чутливість до механічної дії (удару і тертя).

Ступінь небезпеки вибуху характеризується: тиском на фронті ударної хвилі, максимальним тиском вибуху, середньою і максимальною швидкостями наростання тиску під час вибуху, дробовою або фугасною властивістю вибухонебезпечного середовища. Згідно з теорією вибуху газових сумішей останні не вибухають як при недостачі, так і при надлишку кисню повітря (окислювача).

Найменша концентрація газів і пари у повітрі, за якої можливий вибух, називається нижньою концентраційною границею вибуху, а концентрація газів і пари, нижче від якої стається вибух і вище якої суміш не займається, - верхньою границею.

Експериментальні дані концентраційних границь вибухонебезпечних сумішей різних сортів авіабензинів і реактивного пального наведені в табл. 5.1, а органічних розчинників на 1 м повітря при t = 20°С і тискові Р = 101325 Па - в табл. 15.2.

Таблиця 15.1

Експериментальні дані концентраційних границь вибухонебезпечних сумішей органічних розчинників

ПаливоОб'ємні концентраційні границі вибухонебезпечних сумішей, %
нижняверхня
Б-700,795,16
Б-91/1150,895,46
Б-95/1300,985,48
Т-21,16,8
Т-11,47,5
Гас освітлювальний1,47,5
(спалах при 58°С)

Концентрація вибухонебезпечних сумішей може бути визначена різними приладами (наприклад, газоаналізаторами), а також розрахунком. Джерелами ініціювання вибуху є: тіла, які горять, або розпечені тіла, електричні розряди, теплові прояви хімічних реакцій і механічних дій, іскри від удару і тертя, ударні хвилі, сонячна радіація, електромагнітні випромінювання. Домішки інертних газів і пари, добавлені у спалимі суміші, можуть істотно змінити властивості сумішей і за певних умов зробити їх вибухобезпечними. Для визначення границь вибуху насиченої пари рідин більш зручніше користуватися температурними границями, вираженими через температуру рідини.

Розрізняють нижню і верхню температурні границі вибуху.

Нижньою температурною границею вибуху називається найменша температура рідини, за якої утворюється суміш насиченої пари з повітрям, здатна займатися в разі піднесення до неї джерела запалювання.

Таблиця 15.2

Експериментальні дані органічних розчинників

Об'ємні концентраційні границі вибухонебезпечних
Розчинниксумішей, %
нижняверхня
Ацетон2,013,0
Бензол1,49,5
Дихлоретан6,215,9
Ксилол3,07,6
Метиловий
спирт5,537,0
Сірковуглець1,050,0
Етилацетат2,211,4
Етиловий спирт3,319,0

Верхньою температурною границею вибуху називається найбільша температура рідини, за якої утворюється суміш насиченої пари з повітрям, здатна займатися ще до піднесення до неї джерела запалювання.

При температурах, нижчих за нижню температурну границю і вищих за верхню, рідина утворює пару, яка в суміші з повітрям займатися не може. Горючі суміші різних речовин при зміні тиску поводяться під час підйому літака на висоту неоднаково.

Коли зовнішній атмосферний тиск знижується, температурні границі утворення вибухонебезпечних сумішей звужуються і зміщуються в бік нижчих температур, а на висоті 19000 м, наприклад, для авіаційних бензинів — сходяться і стають однаковими.

Пилові суміші утворюються під час очищення деталей ПС і двигунів кісточковим кришивом в ангарах, в столярних майстернях тощо. Пил горючих речовин являє собою небезпеку не тільки для запалювання, але й для вибуху.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей
  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ