Загальні відомості про іонізуючі випромінювання
Іонізуючим випромінюванням називають таке випромінювання, яке здатне під час взаємодії з речовиною прямо чи посередньо створювати в ній атоми, молекули та іони. До іонізуючих випромінювань відносяться: альфа-, бета- і гамма-випромінювання, випущені під час самовільного (спонтанного) розпаду радіоактивних речовин; потоки заряджених частинок (електронів, протонів, дейтронів та ін.), прискорених до великих енергій у спеціальних прискорювачах; потоки вторинних випромінювань (рентгенівських і гамма-променів, протонів, нейтронів, дейтронів, альфа-частинок та ін.), що виникають під час взаємодії радіоактивних випромінювань і штучно прискорених заряджених частинок із речовиною.)
В авіації радіоактивні речовини застосовують в обладнанні літаків приладами, в дефектоскопах - для контролю цілісності окремих вузлів і деталей літаків.
Властивості іонізуючих випромінювань вимагають спеціальних заходів щодо захисту для підвищення безпеки як для тих, хто працює з ними, так і для іншого персоналу. Як установлено на практиці, робота з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань безпечна за відповідної організації, а також дотримання необхідних заходів захисту.
Альфа-промені — це потік α-частинок, які є ядрами атома гелію і мають позитивний заряд, мають найбільшу іонізуючу здатність і дуже малу проникаючу здатність. У тканини людини вони проникають на частинку міліметра.
Бета-промені - це потік електронів (негативний заряд) або позитронів (позитивний заряд), які мають меншу іонізуючу і більшу проникаючу здатність ніж альфа-промені.
Гамма-промені - це потік γ-квантів, електромагнітне випромінювання з дискретним спектром (дуже короткою довжиною хвилі), що виникає при зміні енергетичного стану атомного ядра або під час анігіляції частинок. їм властиві велика проникаюча і мала Іонізуюча здатності.
Нейтрони - елементарні частинки, які мають дуже велику проникаючу здатність.
Активність радіонуклідів у джерелі (зразку) - відношення числа dN спонтанних (самодовільних) ядерних перетворень, які проходять у джерелі (зразку) за інтервал часу діє до цього інтервалу
Одиниця активності радіонукліда - беккерель (Бк). Позасистемна одиниця активності - кюрі (Кі):
кількість енергії іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опромінюваного тіла, носить назву поглиненої дози. Одиниця вимірювання поглиненої дози в системі Si - грей (Гр). Позасистемною одиницею поглиненої дози іонізуючого випромінювання є рад:
Поглинена доза В відношення середньої енергії dе, переданої іонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об'ємі, до маси речовини dm в цьому об'ємі: D=de/dm. Поглинена доза не враховує виду іонізуючого випромінювання. Іншими словами, за однакового значення поглиненої дози альфа-випромінювання значно небезпечніше, ніж бета- або гамма-випромінювання.
Для оцінки впливу на середовище побічно іонізуючих випромінювань використовують також поняття керма (К).
Як речовину, в якій визначається керма, часто використовують повітря для фотонного випромінювання, тканину для непрямих іонізуючих випромінювань, що застосовують у медицині та біології, будь-який матеріал при вивченні радіаційних ефектів і т. ін.
Одиниця керми - грей - збігається з одиницею поглиненої дози. У випадку рентгенівського і гамма-випромінювань існує поняття експозиційної дози, в системі одиниць Зі це — кулон на кілограм (Кл/кг).
На практиці донедавна користувалися позасистемною одиницею експозиційної дози - рентген (Р), ІР = 2,58*10-4 Кл/кг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
