Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

Охорона праці в авіації

Оснащення авіаційних підприємств автоматизованими системами керування (АСК), обчислювальними центрами (ОЦ), заснованими на застосуванні швидкодіючих електронно-обчислювальних, в тому числі й керуючих, машин, як правило, оснащених відеотерміналами (ВДТ), пред'являє підвищені вимоги до працівників, які забезпечують функціонування цієї техніки.

Недостатнє врахування ролі людського фактора під час проектування, створення і експлуатації АСК І ОЦ неминуче призводить до погіршення умов праці, зниження продуктивності (до уповільнення або помилок у процесі прийняття рішень), до підвищення захворюваності.

Наприклад, найпоширеніші зараз персональні ЕОМ і ВДТ на електронно-променевих трубках (ЕПТ) є джерелами широкосмугових електромагнітних випромінювань (м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, обмеженого інфрачервоного радіочастотного діапазону, над- та інфра- низькочастотного електростатичного полів), шуму, недостатньо задовільних метеоумов, недостатньої освітленості та психоемоційного напруження.

У зв'язку з цим Державні санітарні правила і норми роботи з ВДТ ЕОМ (ДсанПіН 3.3.2.007-98) [29] визначають ряд вимог, виконання яких значно знижує дію шкідливих виробничих чинників на організм людини.

Ці Правила поширюються на умови й організацію праці під час роботи з ВДТ усіх типів вітчизняного та закордонного виробництва на основі ЕПТ, що використовуються в ЕОМ колективного використання та персональних ЕОМ (ПЕОМ) (за винятком комп'ютерних класів закладів освіти, робочих місць пілотів, водіїв, операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, тощо; обчислювальних машин (калькуляторів), що реєструють час, та приладів з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання; комп'ютерних гральних автоматів, систем обробки даних, призначених для громадського користування, та побутових телевізорів).

Вони містять у собі: вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ; гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ; гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ; вимоги до режимів праці і відпочинку під час роботи з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ; вимоги до профілактичних медичних оглядів працюючих з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.

Ці вимоги такі:

• Правила забороняють розміщення робочих місць для роботи з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ у підвальних приміщеннях та на цокольних поверхах;

• площа на одне робоче місце має становити не менше 6,0 м2, а об'єм - не менше 20 м ;

• природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ, чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %;

• звукоізоляція огороджувальних конструкцій приміщень з ВДТ має забезпечувати параметри шуму, що відповідають вимогам чинних нормативів, а саме: рівні звуку, еквівалентні рівні звуку для програмістів мають бути не більше 50 (дБА/дБскп), операторів в залах обробки інформації на ЕОМ та операторів комп'ютерного набору - не більше 65 (дБА/дБскв), у приміщеннях для розташування шумних агрегатів ЕОМ - не більше 75 (дБА/дБекв);

• приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНІП 2.04.05-91 [91]. Нормовані параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмісту шкідливих речовин мають відповідати вимогам чинних нормативних актів;

• Наведено тільки ті положення Правил, які в основному враховують особливості авіапідприємств.

• для внутрішнього оздоблення Приміщень з ВДТ слід використовувати дифузновідбивні матеріали з коефіцієнтом відбиття для стелі 0,7-0,8; для стін 0,5-0,6; покриття має бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями;

• полімерні матеріали для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ можуть бути використані за наявності дозволу органів та установ Державної санітарно-епідеміологічної служби;

• у приміщеннях з ВДТ належить щоденно робити вологе прибирання, вони мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги;

• поряд з приміщеннями з ВДТ мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи і кімнати психологічного розвантаження. У кімнатах психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою;

• вимоги для допоміжних приміщень мають відповідати СНІП.

Мікроклімат. У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ належить забезпечувати оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря згідно з чинними нормативами [87], а рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень мають відповідати Санітарно-гігієнічним нормам допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень № 2152-80 (ДНАОП 0.03-3.06-80).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою
  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ