У ролі мотиву може виступати і ризик. Особливо характерним є прояв ризику під час наростання втоми. У цьому випадку факторами ризику найчастіше є: постійне статичне напруження м'язів, особливо в зв'язку з малорухомою робочою позою; інтенсивна фізична (динамічна) робота; розумово-емоційне напруження (у зв'язку зі сприйманням і переробкою великої кількості інформації, прийняттям рішень); відсутність зацікавленості в праці, далекість мети; несприятливі фізичні фактори умов праці (температура повітря, що значно перевищує оптимальну, шум тощо); примусовий ритм або неритмічна робота; недостатній відпочинок протягом пауз під час роботи і в неробочий час; нераціональне харчування (недостатня кількість вітамінів в їжі) і велика маса тіла; різні розлади здоров'я і захворювання.
Як видно, перелічені фактори дуже характерні для більшої частини спеціальностей цивільної авіації. Вони проявляються в технологічних процесах технічної і льотної експлуатації літальних апаратів, у службах керування повітряним рухом, спецавтотранспорту тощо.
У зв'язку з цим безсумнівний інтерес становить стратегія поведінки працівників під час ризику (рис. 3.9), яка докладно досліджена німецьким вченим Ф. Буркардтом.
Із рис. 3.9 видно, що настанова на захисну поведінку у процесі праці залежить від ступеня припустимого ризику; переважної мотивації; досвіду роботи.
При цьому настанову на захисну поведінку підсилюють дві обставини: коли без ризику вдасться одержати бажаний результат; коли ризикована поведінка веде до нещасного випадку. У ряді випадків для нещасного випадку достатньо незначної дії в сумі травмонебезпечних рухів. Причинами його можуть бути: зайва поспішність, погіршення здоров'я, незадовільні погодні умови, відвертання уваги під час виконання робіт тощо. Для того, щоб не допустити цього, необхідно зробити все можливе, щоб "очистити" технологічні процеси від небезпечних виробничих факторів.
Рис. 3.9. Схема стратегій ризикованої і неризикованої поведінки
Якщо ж дію цих факторів відвернути неможливо, тоді як захисний механізм мають бути розроблені правила безпечного виконання робіт, що (як уже зазначалося) не призводило б до обов'язкового зниження продуктивності праці, незручності користування засобами індивідуального захисту. Іншими словами, умови праці можуть бути такими, щоб одержання вигоди в процесі праці за рахунок порушення правил стало неможливим.
Поряд з цим слід підсилити мотиви безпечного виконання робіт матеріально і соціально, а також систематично нагадувати працівникам про можливі травми і професійні захворювання у випадку порушення правил безпеки, тобто культивувати в колективі такий психологічний клімат, за якого у працівників буде вироблятися індивідуальний захисний механізм, заснований на логіці неминучості нещасного випадку.
Навчання безпечної діяльності. Правила безпеки
Найпростішим методом боротьби з нещасними випадками є попередження працівників щодо небезпек, які можуть трапитися в процесі праці. Вказану задачу необхідно починати розв'язувати ще на стадії навчання безпечній діяльності, яке є неодмінною умовою запобігання травматизму. Сюди входить:
• навчання безпеці праці під час підготовки нових працівників;
• організація інструктажу працівників; навчання безпеці праці при підвищенні кваліфікації.
Розглянемо психологічні основи вказаного процесу. Як було показано англійським ученим П. Пауелом [63], усі помилки працівників при навчанні їх безпечній діяльності можна розподілити на дві загальні категорії: помилки психомоторні (помилки фізичного досвіду); помилки прийняття рішення (помилки пізнавального досвіду).
Психомоторні помилки виникають на рівні рухових операцій і проявляються в невдалих рухових актах. Для безпечного виконання моторних дій слід перш за все виробити вміння повно і правильно оцінювати ситуацію, що склалася. При наявності необхідних рухових навичок таке вміння буде сприяти виключенню психомоторних помилок і нещасних випадків.
Для прийняття доцільного і безпечного рішення в задачах з так званим "відкритим кінцем" (тобто, коли для рішення є ряд напрямків, але при виборі будь-якого з них постають нові задачі) на відміну від простіших задач із "організованим вибором" (коли потрібно приймати рішення про вибір одного з ряду можливих дій) П. Пауел рекомендує використовувати методику Б. Блума (1956 р.), яка встановлює певну ієрархію рівнів мислення в подібних задачах:
• знання — здатність упізнати, ідентифікувати окремі явища;
• розуміння - здатність викласти, пояснити дане явище;
• застосування — здатність в певних ситуаціях прикладати і використовувати свої знання, розуміння;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ризик у трудовій діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.
