Санітарно-гігієнічні вимоги

Охорона праці в авіації

Санітарно-гігієнічні вимоги до стану повітряного середовища і обладнання вентиляції на промислових підприємствах регламентовані санітарними нормами проектування промислових підприємств, а до проектування цих підприємств - відповідними главами СНІП

Наприклад, масу повітря, необхідного для забезпечення потрібних параметрів повітряного середовища в робочій зоні, слід визначати, враховуючи при обчисленні нерівномірність розподілу шкідливих речовин (і їхні ГДК), тепла і вологи по висоті приміщення і в робочій зоні: для приміщень з тепловиділеннями - за надлишками явного тепла; для приміщень з тепло- і вологовиділеннями - за надлишками явного тепла, вологи і прихованого тепла з перевіркою на запобігання конденсації вологи на поверхнях будівельних конструкцій і устаткування; для приміщень з газовиділеннями — за кількістю шкідливих речовин, які виділяються, за умов забезпечення ГДК.

Ці вимоги норм важливо враховувати під час проектування або розрахунків системи вентиляції дільниць промивки деталей ПС і двигунів перед їхнім безпосереднім ремонтом.

Часто користуються поняттям "кратність повітрообміну" л, яка вказує на кількість у приміщенні обмінів повітря, яке подається або витягується протягом однієї години:

де Q - витрати вентиляційного повітря, м/год; Vn- об'єм приміщення, м.

Визначати масу повітря за кратністю повітрообміну, як правило, не допускається.

Згідно із санітарними нормами викиди в атмосферу повітря, яке видаляється загальнообмінною вентиляцією і містить у собі шкідливі й з неприємним запахом речовини, крізь труби, шахти, дефлектори або крізь пристрої (прорізи ліхтарів, фрамуги вікон та інші прорізи, що відкриваються), і розрахунок розсіювання цих викидів належить передбачати такими, щоб концентрації їх не перевищували: в атмосферному повітрі населених пунктів — максимальних разових (наприклад, для ацетону - 0,35 мг/м , дихлоретану - 3,0 мг/м3, сірчистого ангідриду - 0,5 мг/м3 і т.д.); в повітрі, яке поступає всередину будівель і споруд крізь прорізані отвори систем вентиляції та кондиціювання повітря і крізь отвори для природної припливної вентиляції, - 30 % ГДК шкідливих речовин в робочій зоні виробничих приміщень (що становить: для ацетону - 30 % від 200 мг/м ; дихлоретану — 30 % від 10 мг/м , сірчистого ангідриду — 30 % від 10 мг/м і т.ін.). Якщо ці вимоги не задовольняються, то слід у вентиляційних системах застосовувати різні фільтрувальні пристрої.

Санітарними нормами передбачені також певні вимоги до очищення повітря, яке видаляється місцевими відсмоктувачами і містить пил або шкідливі та з неприємним запахом речовини. Згідно із санітарними нормами у виробничих приміщеннях з об'ємом, де на одного працівника приходиться менше 20 м3, влаштування вентиляції є обов'язковим. Вона має забезпечувати подачу зовнішнього повітря не менше 30 м/год на кожного працівника, а при об'ємі приміщення, де на одного працівника приходиться більше 20 м3, — не менше 20 м3/год. Припливне повітря має поступати в робоче приміщення природною вентиляцією в теплу пору року на рівні вище 1,8 м і в холодну пору року - не нижче 4 м від підлоги до низу вентиляційних прорізів.

Ангарні помешкання служб авіаційно-технічних баз відповідно до вимог технології технічного обслуговування ПС мають отвори великих розмірів. У холодну пору року при їхньому відкриванні в будівлю може поступати велика кількість холодного повітря. Щоб запобігти цьому часто використовують повітряно-теплові завіси. Відповідно до санітарних норм їх передбачають біля воріт, які відчиняються частіше п'яти разів або не менше, ніж на 40 хв за зміну, біля технологічних отворів опалювальних будівель і споруд, які будують з розрахованою температурою зовнішнього повітря мінус 15°С і нижче, при відсутності тамбурів-шлюзів та в інших випадках.

Критерієм якості роботи вентиляційних систем, які забезпечують повітряні і повітряно-теплові завіси, є температура повітря в робочих приміщеннях на постійних робочих місцях. Під час відкривання дверей (воріт) вона не повинна бути нижчою за 14°С — при легкій фізичній роботі; 12°С - при роботі середньої важкості; 8°С — при важкій роботі.

Санітарні норми враховують також і вимоги пожежної профілактики. Наприклад, не можна об'єднувати у загальній витяжній вентиляційній установці відсмоктування пилу і легкозаймистої пари, а також речовин, які здатні створювати шкідливі суміші або хімічні сполуки. У санітарних нормах також містяться вимоги щодо аварійних вентиляційних систем, шуму, який має місце під час їхньої роботи. Норми подачі зовнішнього повітря для кабін ПС регламентуються відомчими нормативними актами.

Так, наприклад, установлені оптимальні норми подачі зовнішнього повітря в кабіну ПС, що становлять не менше 24 кг/год на одну людину при кратності повітрообміну не менше 1,5, а в пасажирські кабіни (салони) - не менше 15 кг/год на одну людину при кратності повітрообміну не менше 3. Для аварійної ситуації норми подачі зовнішнього повітря в кабіну екіпажу і кратність повітрообміну мають бути не менше 24 кг/год на одну людину при кратності повітрообміну не менше 1,5, а в пасажирську кабіну - не менше 12 кг/год при кратності повітрообміну не менше 2.

У разі застосування рециркуляції вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони кабіни ПС (пасажирської), за винятком кабін екіпажів, не повинен перевищувати 30 % ГДК, установлених ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны [17]. При цьому подача рециркуля ці иного повітря в кабіни екіпажів ПС усіх типів і на всіх етапах польоту забороняється. Вміст у повітрі робочої зони кабін ПС двооксиду вуглецю не повинен перевищувати 0,3 %.

Наступний розділ:

Загальні рекомендації


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Санітарно-гігієнічні вимоги“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги
  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ