Чинника, що впливають на організм людини в польоті

Охорона праці в авіації

Під час польоту повітряних суден (ПС) екіпаж і пасажири потрапляють у специфічні умови, які необхідно враховувати як під час проектування, так і під час експлуатації літаків. Основними з них є:

• зниження тиску в навколишньому повітряному середовищі;

• зниження парціального тиску кисню у повітрі, яке вдихається;

• низька температура навколишньої атмосфери;

• прискорення, які виникають під час виконання окремих фігур складного пілотажу; сюди ж можна віднести і шумовий чинник, оскільки шуми в кабінах сучасних ПС ще значні і їхній вплив на організм людини досить істотний.

Зниження тиску в навколишньому повітряному середовищі відбувається під час підйому ПС на висоту. Наприклад, атмосферний тиск на висоті 5000 м дорівнює тільки половині тиску на рівні моря; на висоті 10000 м - лише одній чверті, а на висоті 15000 м - приблизно одній восьмий. Відповідно до закону Бойля-Маріотта об'єм певної кількості повітря, наприклад 1 кг, на цих висотах (якщо не враховувати впливу температури) збільшується відповідно у два, потім у чотири і у вісім разів. Це по-різному впливає на ті частини організму людини, які вміщують гази. Особливо їх багато в шлунково-кишковому тракті.

Під час підйому на висоту ці гази будуть розширюватися і, оскільки вони не будуть знаходити виходу, почнуть тиснути на органи грудної і черевної порожнин, в результаті чого з'явиться біль у череві, затрудняться кровообіг і дихання. Тому не рекомендується перед польотами вживати їжу, яка сприяє підвищеному утворенню газів у кишечнику.

Різкі зміни атмосферного тиску (перепади тиску) викликають у людини відчуття закладання вух, а іноді й болю. Це відбувається за швидкого зниження або набирання висоти ПС, а також за незадовільної роботи на ньому кондиційної системи.

Порожнина середнього вуха людини пов'язана з носоглоткою, так званою євстахієвою трубою. Якщо підйом або зниження ПС здійснюється повільно, то тиск повітря В середньому вусі встигає вирівнятися із зовнішнім тиском. При швидких еволюціях підйому ПС на висоту або його зниження, а також при захворюванні у людини носоглотки тиск повітря в середньому вусі не встигає вирівнятися з тиском атмосфери, внаслідок чого барабанна перетинка випинається або втягується всередину, що викликає відчуття болю і закладання у вухах. У цьому випадку треба робити ковтальні рухи для збільшення прохідності повітря через євстахієві труби і поліпшення "вентиляції" середнього вуха.

За норму швидкості зміни тиску в пасажирській кабіні, беручи до уваги умови комфорту і відсутності будь-яких болісних відчуттів у пасажирів із здоровим організмом, прийнята швидкість 24 Па/с.

З урахуванням цього показника необхідна вертикальна швидкість зміни тиску під час набирання висоти має складати: на висоті 0 м - 2 м/с; 500 м - 3,3 м/с; 10000 м -5,9 м/с.

Зниження парціального тиску кисню у повітрі, яке вдихається з підйомом на висоту, відбувається пропорційно зменшенню атмосферного тиску. Цю обставину необхідно враховувати при розгляді питань забезпечення життєдіяльності екіпажу і пасажирів, які виконують політ на будь-якому із сучасних висотних ПС.

Відомо, що вміст кисню в повітрі з підйомом на висоту залишається незмінним. Чому ж його не вистачає для дихання, наприклад, на висоті 7000 м? Виявляється, що для підтримки нормальної функції дихання людини важливий не відсотковий вміст кисню в повітрі, а його парціальний тиск, тобто той тиск, який мав би кисень, якби він займав весь об'єм, який він зараз займає в суміші з іншими газами.

З підійманням на висоту падає парціальний тиск кисню в атмосферному повітрі, отже, він буде падати і в альвеолярному повітрі (в повітрі, що знаходиться в альвеолах легень). Це призведе до того, що перехід кисню повітря з альвеол у кров буде утрудненим, отже, кров буде бідніша на кисень і менше кисню одержать тканини організму.

Наприклад, зниження парціального тиску кисню в крові з 13332 до 9332 Па під час підйому на висоту біля 3000 м викликає падіння насичення крові киснем всього на 13 %. Організм людини на такі зміни тиску реагує майже безболісно. Однак на висоті приблизно 7000 м він уже не може справлятися із зростаючим падінням парціального тиску, брак кисню в крові викликає в організмі людини зміни, характерні для так званої висотної хвороби.

Симптомами висотної хвороби є: збільшення частоти пульсу (на висоті 7000 м - біля 130 ударів за хв); переривчасте дихання, поява млявості, сонливості, затруднення в розподілі та переключенні уваги. Іноді, навпаки, замість сонливості спостерігається підвищений настрій, їло пов'язано із зниженням критичного відношення до самопочуття і до навколишнього оточення, зниженням світлової чутливості очей і кольоро-відчуттів, слуху, особливо чутливості до високих тонів тощо.

Розвиток і ступінь проявлення висотної хвороби залежать від ступеня браку кисню, часу перебування на даній висоті та індивідуальних особливостей організму. Спеціальними тренуваннями можна збільшити опір організму висотній хворобі. Такі тренування проводить льотний склад підприємств цивільної авіації.

Висоту 8000 м умовно називають порогом смерті. На цій висоті й вище, якщо людина не захищена спеціальними пристроями або знаходиться поза герметичною кабіною, настає стан, коли розлади в організмі настільки великі, що навіть швидке зниження і подача кисню не зможуть відновити життєві процеси.

Час, що пройшов з моменту потраплення людського організму в умови браку кисню до появи в організмі різких розладів, які викликають непритомність, називають резервом часу. Стосовно його значення існують різні думки. Наприклад, на висотах 10000-12 000 м деякі дослідники цієї проблеми вважають, що він дорівнює 20-30 с, інші — не більше 10 с.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинника, що впливають на організм людини в польоті“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті
  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ