Кондиціювання повітря

Охорона праці в авіації

Кондиціювання повітря на повітряному судні. Функції кондиціонера на ПС виконує висотне обладнання, від нормального функціонування якого багато в чому залежить життєдіяльність екіпажу і пасажирів. Це обладнання на сучасних ПС являє собою складний комплекс різних пристроїв, призначених для зміни термодинамічних параметрів повітря, яке подається до кабін, регулювання мікроклімату в кабінах, тобто забезпечення життєдіяльності екіпажу і пасажирів.

Герметична кабіна — важливий ланцюг у системі кондиціювання. Нею обладнують усі ПС, які експлуатуються на висотах більше 3000 м. Під такою кабіною розуміють об'єм фюзеляжу ПС, в якому за рахунок наддування підтримується надмірний, тобто підвищений відносно зовнішньої атмосфери і регульований за визначеною програмою тиск.

При цьому враховують, що технічно не доцільно постійно з підйомом на висоту підтримувати Його таким, що дорівнює 93324,0-101323,2 Па, оскільки це привело б до значного переобтяження ПС. До того ж з позицій фізіології людини в цьому немає потреби, оскільки практично до висоти 2,5-3,0 тис.м людський організм без особливих труднощів переносить знижений тиск. Тому допускається підтримання в кабінах меншого тиску, але він має бути не нижчим за 57858,6 Па на максимальній висоті крейсерського польоту, що відповідає приблизно 3600 м.

Важливою вимогою безпеки польоту є те, що герметична кабіна, пристрої подачі повітря і система регулювання тиску мають бути сконструйовані таким чином, щоб при відмові в роботі обладнання для пасажирів не виникало загрози життю. Для цього необхідно виконати такі вимоги: автоматичне регулювання системи має дублюватися ручним (дистанційним) керуванням; температуру повітря в кабіні екіпажу і в пасажирській кабіні (салоні) задають і керують нею незалежно; наддування кабіни належить здійснювати не менше, ніж від двох джерел стисненого повітря; стала швидкість зменшення висоти не повинна перевищувати 2—3 м/с; до висотного обладнання має входити киснева система для постачання кисню членам екіпажу на робочих місцях і, у разі необхідності, під час їхнього переміщення по розгерметизованій кабіні, а також для постачання кисню хворим пасажирам при кисневому голоданні тощо.

Крім цього, для додержання вимог до комфорту має забезпечуватися можливість обігрівання І охолодження кабін на землі без запуску двигунів за допомогою бортових І наземних засобів. Наприклад, наведеним вимогам повністю відповідають системи кондиціювання сучасних вітчизняних ПС. Так, система кондиціювання повітря на літаках типу Ту-154 — комплексна. Вона забезпечує наддування, обігрівання і вентиляцію герметичної кабіни. Для цього витрачається 5100 кг повітря за 1 год з температурою 240-350 С і з надлишковим тиском 735,75-882,9 кПа, яке відбирається від дев'ятих ступенів трьох двигунів. Система має два вузли охолодження повітря - попередній і основний. В польоті ефективно працюють обидва вузли охолодження від швидкісного напору, а на землі (на стоянці) працює тільки основний вузол охолодження від компресора турбохолодильника, і далі - крізь повітряно-повітряний радіатор. На стоянці літака до запуску двигунів повітря в систему кондиціювання подається від допоміжної силової установки.

Кондиціювання повітря у промислових будівлях полягає в підтриманні заданих параметрів повітряного середовища - температури і вологості.

Розрізняють такі види промислових кондиціонерів: центральні, які встановлюють за межами приміщень; місцеві, розташовані безпосередньо в приміщенні, де необхідно це робити (підвіконні і шафові); автономні, що мають у своїй конструкції машини для вироблення холоду; неавтономні, в які постачається холод від джерела поза кондиціонером.

Такі кондиціонери найчастіше застосовують в аеровокзальних комплексах і в спеціальних цехах служб авіаремонтних підприємств.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кондиціювання повітря“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря
  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ