Струмоведучі частини електроустановки мають бути відімкнені. Струмоведучі частини, які знаходяться під струмом, мають доступ та ризик випадкового доторкання під час роботи, мають бути надійно огороджені. Тут слід вивішувати застережні плакати: "Під напругою!" "Небезпечно для життя!". Зняти плакати має право тільки особа, що їх повісила. Коли ведуть роботи на кабельних або повітряних лініях електропередачі, кількість плакатів дорівнює кількості бригад, що працюють.
Під час роботи під напругою користуються інструментом з ізольованими ручками, а також засобами індивідуального захисту (діелектричними рукавицями, чоботами), стоячи на діелектричному килимку. Електротравми часто виникають в результаті зниження уваги, втрати орієнтування під час технічного обслуговування і ремонту електроустановок. У таких випадках ефективними є заходи, які вилучають випадкові доторкання до струмоведучих частин електроустановок завдяки їхній надійній ізоляції, застосуванню захисних кожухів і огорож, прокладанні проводів і кабелів у важкодоступних місцях на недоступній висоті, в трубах або коробках, під підлогами, панелями, в стінах (прихована проводка) і т. ін.
Блокувальні пристрої - ефективні засоби захисту від випадкового доторкання до струмоведучих частин. Конструктивно вони бувають електричні й механічні. Принцип дії електричного блокування полягає в тому, що, відкриваючи двері шаф або знімаючи захисні кожухи електроустановок, автоматично розривають електричне коло живлення електроустановки або іншого електрообладнання. Механічне блокування перешкоджає відкриванню дверей, якщо попередньо не знеструмлена електроустановка (вимкнено вимикач або інший пусковий пристрій).
Попереджувальна світлова або звукова сигналізація дозволяє своєчасно вживати заходи перестороги під час оглядів і ремонту електро- і радіоелектронного обладнання. На спецобладнанні ПС сигналізація знаходить дуже широке застосування і є ефективним засобом, який попереджає про неправильні дії інженерно-технічного і льотного складу.
Маркування проводів, кабелів і джгутів застосовується для позначки належності їх до тієї чи іншої системи електропостачання, фідера або агрегату. Воно зменшує ймовірність переплутування проводів під час монтажу агрегатів і апаратури, а це, в свою чергу, зменшує можливість виникнення коротких замикань, перехід напруги на неструмоведучі частини електрообладнання і конструкцію літака. На ПС маркують усі без винятку проводи. Маркування наносять дихлоретановим чорнилом на поліхлорвініл-лові трубки, які надівають на кінці проводів. Маркують не тільки проводи і джгути, а Й відповідно до специфікацій усі схемні елементи в електро- і радіоелектронному обладнанні: резистори, конденсатори, транзистори, реле, рознімання, контактні колодки і т. ін.
Електропроводку виконують відповідно до умов навколишнього середовища. У виробничих приміщеннях ізолюють проводи і кабелі. Переріз проводів вибирають за допустимою номінальною напругою мережі, а захисну оболонку - за умовами навколишнього середовища і способом її прокладання.
Контроль стану ізоляції має велике значення. Від стану ізоляції проводів залежить безпека експлуатації електрообладнання і систем електропостачання. У процесі експлуатації стан ізоляції погіршується - знижується її електрична і механічна міцність через нагрівання від струму, що протікає, і струмів короткого замикання; через механічне пошкодження під час ударів, розтягнень, вібрацій; через дію низьких і високих температур повітря, хімічно активних речовин, палив, спецрідин, великої вологості або, навпаки, сухості.
Стан ізоляції відповідно до вимог правил контролюють мегаомметрами, які дозволяють визначати її опір під номінальною і підвищеною напругами, тобто в умовах експлуатації електроустановок, які відповідають реальним. Контроль стану ізоляції окремих ділянок мережі не може бути заходом, який створює безпеку, тому що струм замикання на землю визначають опором ізоляції генератора, мережі та споживачів одночасно. Опір ізоляції усієї мережі можна визначити при вимірюванні його під робочою напругою з підімкненими споживачами. Це можливо тільки в мережах з ізольованою нейтраллю, де вимірюють тільки опір ізоляції фаз відносно землі, тому що опір ізоляції між фазами шунтується генераторами і споживачами, опір яких становить долі ома. Прилад покаже опір ізоляції усієї мережі.
Виміряний таким чином опір ізоляції мережі дає можливість зробити висновок про її безпеку при експлуатації. Однак норми, вказані в правилах для окремих ділянок, не придатні для всієї мережі. Про справність ізоляції роблять висновок при порівнянні даного вимірювання з попереднім, якщо результати збігаються, то вважають, що ізоляція справна, якщо ж виявляють різке зниження опору ізоляції, то необхідно знайти цю ділянку і місце пошкодження ізоляції.
Пускова апаратура має важливе значення для безпеки обслуговування електроустановок. Необхідно забезпечити правильний вибір і монтаж пускової апаратури — вимикачів, магнітних пускачів і контакторів. Найнебезпечнішими є відкриті вимикачі, оскільки дуга, яка виникне при їхньому вимиканні, викликає сильні опіки і металізацію шкіри. Тому "ножі" вимикачів монтують за щитом, а керування здійснюють за допомогою ручки, розміщеної на лицьовому боці. Якщо цю вимогу важко виконати, то "ножі" вимикачів необхідно закривати неспалимими кожухами, а напругу підводити до "щічок", щоб у вимкнутому стані "ножі" не знаходились під струмом. Магнітні пускачі і контактори менш небезпечні, оскільки дозволяють вмикати живлення електроустановок дистанційно. Отже, застосування їх має перевагу над іншими засобами.
Запобіжники і автомати захисту мережі (АЗМ) призначені для захисту мереж і електроустановок від коротких замикань і перевантажень, які призводять до пошкодження ізоляції і переходу напруги на неструмоведучі частини електроустановок і обладнання. При зростанні струму в мережі пробивний запобіжник руйнується і коло здійснює захисне відключення. На ПС залежно від характеру навантаження застосовують запобіжники типу СП (скляний плавкий), Щ (інерційний плавкий) і ТП (тугоплавкий). Всі вони марковані за струмом спрацювання. Забороняється застосовувати запобіжники, які розраховані на струм, вищий номінального, і заміняти їх на саморобні.
За допомогою АЗМ і АЗР подається живлення на вс і електроагрегати ПС. У разі зростання струму біметалева пластина (елемент АЗМ і АЗР) нагрівається і прогинається, розриваючи електричне коло. При цьому вимикач АЗМ стає у вимкнене положення. Автомат захисту АЗР на відміну від АЗМ неможливо ввімкнути зразу після його спрацьовування (вибивання). Вмикання здійснюють лише після охолодження і повернення у вихідне положення біметалевої пластини. Час вмикання залежить від конкретної конструкції АЗМ.
Переносні лампи знаходять широке застосування під час технічного обслуговування ПС в нічний час в умовах підвищеної небезпеки - високій вологості, високій або низькій температурі повітря та інших. Тому конструкція лампи має вилучати всяке випадкове доторкання до її струм о ведучих частин. Ручку переносної лампи виготовляють з ізолювального матеріалу високої міцності. Лампа розжарювання захищена металевою сіткою, а провід живлення має гумову ізоляцію. Напруга живлення має бути не вищою за 42 В, в умовах підвищеної і особливої безпеки — 12 В .
Електроінструмент піддається інтенсивному зносу внаслідок великих вібрацій, ударів, навантажень, які руйнують ізоляцію обмоток і проводів. При цьому корпус електроінструменту опиняється під напругою, отже, буде небезпечним.
Безпеки експлуатації досягають застосуванням захисного заземлення, зануленням, а також використанням для живлення знижених напруг.
Під час роботи з електроінструментом необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту - діелектричні рукавиці.
Під час експлуатації електроустановок виникає небезпека ураження людини електричним струмом у разі доторкання до їхніх корпусів, які опинились під напругою в результаті пошкодження ізоляції.
Захисне заземлення являє собою умисне сполучення із землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин електроустановок, які можуть опинитися під струмом. Мета захисного заземлення - знизити напругу відносно землі до безпечного значення на неструмоведучих металевих частинах електроустановок, які не знаходяться під час експлуатації під напругою, але опинилися під нею в результаті пошкодження або пробою ізоляції струмоведучих проводів.
Принцип роботи захисного заземлення показано на рис. 12.8, а. Провідність заземлення qзаз ввімкнена паралельно провідності людини qл, провідності проводу q1 відносно землі і послідовно провідності другого проводу q2 (рис. 12.8, б).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики“ на сторінці 6. Приємного читання.
