Вибір системи вентиляції вирішується в кожному конкретному випадку залежно від призначення приміщення, характеру шкідливостей, які виникають в ньому, і схеми руху повітряних потоків усередині будівлі. Наприклад, аерацію, зазвичай, застосовують у великооб'ємних ангарних приміщеннях, тобто там, де потрібний незначний повітрообмін, влаштовують тільки одну витяжну вентиляцію. Часто умови технології ремонту нової авіаційної техніки вимагають кондиціювання повітря, тобто підтримання у визначених границях заданих параметрів повітряного середовища робочого місця (температури, швидкості переміщення повітряних мас і відносної вологості).
Природна вентиляція (аерація) будівель. Ця вентиляція - простий і економічно вигідний вид загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції з природним спонуканням (рис. 6.2, а). Рівень однакових тисків підтримується рівністю середніх значень тиску повітря всередині будівлі й тиску зовнішнього повітря. Перевищення зовнішнього тиску над внутрішнім Рз > Рв викликає приплив повітря у приміщення, а при Рз < Рв — витік повітря з приміщення. Тепловий напір ∆Н регулюється різним ступенем відкривання фрамуг (вікон) F1, і ліхтарів F2. Він визначиться так:
∆H=h(Pв-Pз),
де h - відстань між площинами, рівних тисків і серединою аераційного отвору (на рис. 6.2, а вона відповідно дорівнює h1 і h2), м; Рв і Рз - відповідно густина повітря (всередині будівлі й зовні), кг/м.
Зв'язок між витратами повітря, яке протікає крізь отвір, що має площу F, і різницею тиску всередині і зовні, наприклад, одно прогонного цеху
де Lm - масова секундна витрата повітря, кг/с; j - коефіцієнт витрат, який залежить від умов витікання; g = 9,8 - прискорення вільного падіння, м/с2; р - густина повітря у вихідному стані, кг/м3; ∆Р-різниця тиску всередині й зовні приміщення в даному отворі, Па.
Вітровий тиск Рв (рис. 6.2, б) на поверхні огорожі
Рв = К(V2p/2g),
де К — аеродинамічний коефіцієнт, що показує, яка частка динамічного тиску вітру перетворюється в тиск на даній ділянці огорожі; V— швидкість вітру, м/с.
Механічна вентиляція. Незважаючи на значну економічність природних систем вентиляції, на підприємствах цивільної авіації часто застосовують загальнообмінну механічну вентиляцію у вигляді припливної, витяжної або припливно-витяжної, що визначається особливостями виробництва. Позитивними якостями таких систем вентиляції повітря є незалежність від температурних коливань зовнішнього повітря і його тиску та швидкості вітру. Повітря, що подається в приміщення і видаляється з нього, можна переміщати на різні відстані, його можна нагрівати або охолоджувати, очищати, зволожувати і висушувати (рис. 6.3).
Загальнообмінну вентиляцію розраховують таким чином:
• розробляють схему системи повітроводів з урахуванням розміщення вентиляторів, приміщень, насадок і подачі повітря;
• визначають витрату повітря ()к через кожну насадку залежно від кількості шкідливих речовин, які виділяються;
Рис. 6.3. Схема влаштування вентиляційної камери і повітроводів припливної системи з механічним спонуканням:
• 1 — повітрозабірна камера; 2 — клапан; 3 — калорифер; 4 - гнучкі вставки; 5 - системи повітроводів; б - вентиляційне приміщення; 7 - повітроприпливний отвір; 8 - плаваючий фундамент; 9 - вентилятор; 10 - повітрозабірна шахта
• задають середню швидкість переміщення повітря по повітроводах Vcep і середньою швидкістю повітряних потоків біля витратних насадок V за умови малої шумності і в межах санітарних норм;
• вибирають переріз повітроводів і розраховують їхню площу:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні рекомендації“ на сторінці 1. Приємного читання.
