Засоби індивідуального захисту

Охорона праці в авіації

Відповідно до трудового законодавства видача спеціального одягу і пристосувань робітникам та службовцям підприємств цивільної авіації є обов'язковою. Для цього установлюють відповідні норми видачі індивідуальних захисних засобів.

До засобів індивідуального захисту відносяться: одяг для захисту тіла, голови, рук і ніг; пристосування для захисту органів дихання, зору і слуху. Засоби захисту мають бути строго індивідуальними і відповідних розмірів, інакше робітники не зможуть їх використовувати під час виконання робіт, небезпечних для здоров'я. Спеціальний одяг і взуття захищають їх від механічних, хімічних, термічних ушкоджень, від дії холоду під час роботи за умов низьких температур. До тканин спеціального одягу пред'являється ряд гігієнічних і захисних вимог.

Гігієнічність тканини визначають їхньою легкістю, м'якістю, еластичністю. Одяг із тканин має бути зручним, не подразнювати шкіру, легко піддаватися очищенню, знежирюванню, пранню. До захисних властивостей тканин відносяться: певна повітро- і паронепроникність. теплонепроникність, теплопровідність, стійкість до дії кислот, лугів, фарб та інших речовин, незаймистість і т. ін.

Дуже важко забезпечити наявність усіх цих властивостей в одному типі спеціального одягу. Захисні властивості - вирішальна умова для тканин і одягу. Створенню тканин для спецодягу в наш час приділяють серйозну увагу.

Для роботи в умовах високої вологості використовують тканини з водотривким просоченням або прогумовані. У цехах, де доводиться працювати із фарбами, лаками, емалями і розчинниками, до складу яких входять бензол і бензин, застосовують захисний одяг, виготовлений із бавовняної тканини із захисним покриттям. Осіб, які працюють в умовах виробництва з тетраетилсвинцем, необхідно забезпечити костюмами із хлорвінілових та інших тканин, фартухами з нагрудниками, нарукавниками і рукавицями. Бавовняні тканини охороняють працівників від отруйної й подразнювальної дії пилу.

Спеціальний одяг має відповідний крій, що дозволяє пристосовуватися до специфічних умов роботи. За спеціальним одягом необхідний догляд: своєчасний ремонт, чищення різними способами залежно від речовин, які забруднюють одяг (прання, дегазація, дезінфекція). Передбачаються запасні комплекти спеціального одягу, який видається робітникам в аварійних умовах і на період знежирювання або прання основного робочого одягу.

Захисні окуляри і щитки мають повністю захищати очі й обличчя від шкідливих речовин, по можливості менше обмежувати оглядовість, не запотівати, не нагріватися, бути легкими. Для роботи в атмосфері, яка вмішує пару і гази агресивних речовин, а також для захисту очей від бризків їдких і небезпечних хімікатів застосовують герметичні окуляри з гумовою оправою, зазвичай, в поєднанні з відповідним засобом захисту органів дихання. Під час виконання небезпечних робіт з кислотами і лугами (ремонт апаратури, зливання кислот і лугів) можна застосовувати лицьові частини протигазів (шолом-маски). Під час газо- і електрозварювальних робіт застосовують спеціальне жовто-зелене скло (світлофільтри) різної прозорості залежно від полум'я пальника і виду зварювання.

Для захисту шкіри (частіше всього рук) від дії гасу, бензину, уайтспіриту, мінеральних масел, фарб, лаків, порошкоподібних речовин, що не розчиняються у воді й гліцерині, в окремих випадках застосовують різні захисні мазі.

Прилади, які захищають органи дихання, поділяють на фільтрувальні й ізолювальні.

Фільтрувальні прилади — це фільтри, за допомогою яких повітря очищається від шкідливих домішок. Користуються ними за умови, коли в навколишньому середовищі є не менше 16 % кисню. До них відносяться протигази (захист від газів і пари) і респіратори (захист від пилу, диму).

Для захисту від шкідливої пари поширені промислові протигази. У протигазах використовують як вбирачі активоване вугілля, силікагель, а також вбирачі, оброблені хімічними речовинами, з якими вступають в хімічну реакцію гази, що фільтруються. У промислових протигазах використовують різні типи фільтрувальних коробок.

Ізолювальні прилади застосовують тоді, коли в атмосфері є велика кількість шкідливих речовин, а кисню в повітрі, яке вдихається, недостатньо (менше 16 %). Найчастіше їх застосовують під час аварійних робіт у гальванічних і фарбувальних цехах, під час очищення і дефектації паливних баків в експлуатаційних підрозділах, а також профілактичних роботах з очищення ємкостей (посудин) для збереження пально-мастильних матеріалів. Ізолювальні прилади поділяють на шлангові й кисневі.

Для захисту органів дихання малярів-пульверизаторників випускають спеціальні індивідуальні прилади, в яких подача попередньо очищеного повітря під налівмаску здійснюється від шланга, який живить пульверизаційний пістолет.

Кисневі ізолювальні протигази складніші в експлуатації й застосовують їх лише у тих випадках, коли користування шланговими приладами затруднене, наприклад, під час очищення великих ємкостей для зберігання пально-мастильних матеріалів, а також коли людина оснащена таким приладом під час виконання будь-яких аварійних робіт має діяти на великій площі.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби індивідуального захисту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту
  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ