Якості особистості та безпека

Охорона праці в авіації

Психологія безпеки надає великого значення якості особистості та її безпеці, що підтверджується безліччю серйозних дослідницьких робіт, виконаних вченими ряду країн. Це перш за все роботи Г. Мюнсерберга, В. Андерсена, О. Зельца, К. Марбе, К. Броуна, Е. Чизеллі, К.К. Платонова, І.С. Кона, А.В. Петровского, С .Г. Геллерштейна, М А. Котика, Г.Т. Берегового, М.Д. Завалова та ін.

Зупинимося на основних положеннях, які витікають Із цих та інших робіт, і перш за все на характеристиках людини, які відображають її індивідуальність, або на тих якостях і їх поєднаннях, які сприяють пристосуванню людини до праці і, зокрема, до захисту її від небезпеки або, навпаки, до виникнення нещасного випадку.

Особливе значення мають роботи німецького вченого К. Марбе (1869-1953), який найбільшу популярність здобув у вивченні впливу індивідуальних якостей людини на нещасні випадки. Він стверджував, що людські дії і їхні результати зумовлені не тільки зовнішніми стимулами і умовами, але попередньою готовністю (установленням) свідомості і м'язової системи до їхнього виконання. Він вважав, що існує схильність людей до нещасних випадків, що раніш одержані травми мають породжувати готовність організму до виникнення подальших. Фахівці в цій галузі, ґрунтуючись на своїх дослідженнях, висловились проти вказаної теорії К. Марбе і вважають, що твердження автора про наявність у людей певних вроджених властивостей, що створюють постійну схильність, яка неодмінно проявиться, незалежно від того, чим буде займатися людина, взагалі не мають ніяких підстав.

Проте нарівні з істотними недоліками робіт К. Марбе та його послідовників вони вперше акцентували увагу на "особистому факторі" в нещасному випадку.

Уже в 30-і роки 20 от. вважалося, що особисті якості розвиваються і формуються в діяльності під безпосереднім впливом соціального середовища і що показником захищеності людини або, навпаки, її схильності до небезпеки є не стільки вроджена властивість, скільки результат такого розвитку. Щоб зрозуміти виникнення нещасного випадку, мабуть, недостатньо мати навіть найдокладніші дані про індивідуальні якості потерпілого, очевидно необхідно також знати особливості його професійної діяльності, конкретні умови праці, в яких сталася подія, оскільки психофізіологічні якості працівника тим сильніше відображаються на його травматизмі, чим гострішою буде ситуація з погляду небезпеки.

У зв'язку з цим інтерес учених до вивчення психофізіологічних якостей працівників, які проявляються в конкретній виробничій обстановці, не слабшає і до цього часу.

Так, наприклад, М.А. Котик у своїй монографії "Психологія і безпека", яка вийшла в 1981 р. у видавництві "Валгус", пише, що, використавши методику К.К. Платонова ("карту особистості"), він виявив, що працівникам, які одержали відносно тяжкі травми, притаманний деякий своєрідний емоційно-моторний комплекс якостей, що сприяють дезінтеграції. А для працівників з контрольної групи, де травм не було, характерніший комплекс якостей інтелектуально-вольового плану (цілеспрямованість, наполегливість, критичність мислення), які сприяють їхній захищеності. Найважливішими з погляду безпеки праці є індивідуальні здібності людини до компенсації таких дезорганізуючих діяльність факторів, як утома, сонливість і поганий настрій.

Ці закономірності характерні в основному для осіб, зайнятих фізичною працею (авіатехніки, механіки, фахівці з експлуатації електро- і радіообладнання літаків і аеропортів тощо). Разом з тим характерна для сучасного виробництва автоматизація технологічних процесів значно скорочує частину фізичної праці, дозволяє здійснювати виробничі процеси без безпосереднього контакту працівника з джерелами фізичних, хімічних і біологічних факторів виробничої небезпеки. Все це, здається, зменшило б імовірність нещасних випадків. Водночас праця оператора з керування машиною або технологічним процесом (диспетчера керування повітряним рухом, пілота, водія, кранівника тощо) може бути дуже напруженою через дію нервово-психічних навантажень, які можуть призвести до передчасної втоми.

Крім того, для деяких видів операторської діяльності характерна робота в режимі очікування. Знаходячись у стані оперативного спокою, оператор має постійно зберігати готовність до екстрених дій, що призводить до швидкої втоми. Отже, робота оператора, зменшуючи ймовірність нещасних випадків у процесі безпосередніх контактів з механізмами, збільшує дію психофізіологічних факторів виробничої небезпеки, підвищує навантаження на нервову систему оператора, що може призвести до важких наслідків.

У зв'язку з цим викликає інтерес робота, в якій досліджувались психологічні фактори надійності діяльності авіадиспетчерів. Об'єктами дослідження були авіадиспетчери, які припустилися у своїй роботі грубих помилок. На кожного з досліджуваних були отримані дані щодо ступеня проявлення ряду психічних процесів. До них увійшли: концентрація, стійкість, переключення і розподіл уваги; оперативна пам'ять; темп психічної діяльності; характеристики мислення; просторові уявлення. Для діагностики вказаних якостей використовувались сучасні методи професійного психологічного добору для навчання професії авіадиспетчера. Для порівняльного аналізу одержаних даних було проведене обстеження авіадиспетчерів, які найбільш успішно справляються з роботою. У результаті аналізу встановлено, що порівняно з "неуспішними" диспетчерами "успішні" відзначаються вищим темпом психічної діяльності і стійкими показниками в області емоційної чутливості. Натомість "неуспішні" диспетчери характеризуються низьким темпом протікання психічних процесів, які зазвичай супроводжуються підвищеною тривожністю, страхом виникнення нових ситуацій і різних випробувань, труднощами в прийнятті відповідальних рішень.

Особи з цими характеристиками можуть справлятися з професійними обов'язками в оптимальному і мінімальному режимах діяльності, не виявляючи при цьому будь-яких порушень у технології роботи. Разом з тим діагностика таких показників (особливо на стадії професійного добору) є дуже актуальною. Ці висновки значною мірою достовірності можна поширити і на інших працівників, які виконують диспетчерські функції.

Оператор повинен знаходитися під постійним медичним наглядом. Ця вимога здебільшого строго виконується під час

медичного контролю льотного складу перед кожним вильотом. А постійний (щоденний) контроль нервово-психічного стану операторів інших перелічених професійних груп практично не проводиться або ж це робиться нерегулярно.

Існує взаємозв'язок між нещасними випадками і деякими соціальними факторами, які випливають з умов праці і якості працівників. Особливу значущість у попередженні травматизму набувають соціально-психологічні фактори: відношення працівників до системи техніки безпеки, мотивація поведінки у виробничій ситуації, стан психологічного клімату в колективі тощо.

Підтвердження цьому можна знайти в роботах американських вчених А. Девіса і Дж. Махоні, які вивчали групи людей, з якими сталися велика і мала кількість нещасних випадків, і встановили ряд відмінностей в соціальних якостях однієї й другої групи. Працівники, з якими часто відбувалися нещасні випадки, були гіршої думки про робочу обстановку на підприємстві і про якості своїх безпосередніх керівників. Ці робітники відрізнялися песимізмом, недовірливістю, підвищеною тривожністю, дратівливістю і всіх їх об'єднувало негативне ставлення до своєї роботи.

Аналізуючи нещасні випадки на основі вивчення біографій потерпілих, німецький дослідник X. Гейле зробив висновок, що серед останніх часто зустрічались соціально неблагополучні люди, тобто ті, що раніше скоїли злочини, відрізнялись неповагою до законів, правил, гіршою здатністю до соціального пристосування.

Для вивчення причин виробничого травматизму викликає інтерес зв'язок рівня травматизму зі стажем роботи або з віком. Так, наприклад, зв'язок між професійним стажем роботи та її успішним виконанням (показник, тісно пов'язаний з рівнем травматизму) може бути описаний гіперболою, крутизна якої залежить від ступеня складності професії (рис. 3.3), а зв'язок віку з успішним виконанням роботи описаний параболою другого порядку (рис. 3.4). Узагальнюючи результати своїх досліджень, можна зробити висновок, що з віком і зростанням стажу успішність праці буде навіть трохи підвищуватись, а початок освоєння професії через малий стаж і, як правило, молодий вік характеризується піком травматизму. Через декілька років при професійному стажі приблизно п'ять років (±2 роки) вже буде інший стрибок кількості нещасних випадків (рис. 3.5).

Пік травматизму на першому і приблизно п'ятому році стажу мають різну психологічну природу: перший пік - результат недостачі знань робітника (йому важко передбачити небезпеку, оцінити наслідки, він ще багато чого не вміє, і, природно, все це в нього викликає занепокоєння), а другий пік — результат необережності робітника, недостатньої обачності (повірив у свою здатність уникати аварій і травм, що призвело до зниження уваги, а іноді навіть до нехтування правилами, засобами захисту). Робітник у даному випадку потерпає від своєї надмірної самовпевненості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Якості особистості та безпека“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека
  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ