Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

Охорона праці в авіації

Організація охорони праці під час будівництва аеродромів і аеропортів є надзвичайно складною через специфіку виконуваних робіт, особливо в умовах діючого аеропорту.

Профілактика таких небезпечних і шкідливих факторів, як значна висота над рівнем землі, підвищений рівень шуму, електромагнітні випромінювання скапу вальних антен, знижена або підвищена температура повітря робочої зони, підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони, дуже затруднюється через нестаціонарність робочих місць.

Весь будівельний майданчик - це робоче місце, яке складається з цілого комплексу пересувних робочих місць. Говорити про стаціонарні робочі місця під час будівництва можна лише умовно, оскільки залежно від етапів будівництва умови і в більшості випадків місця роботи змінюються постійно. Наприклад, під час будівництва будинку змінюється його висота і відповідно висота над рівнем землі багатьох робочих місць. Протяжність ЗПС становить 4000-4500 м. Для спорудження такої смуги потрібно приготувати й укласти приблизно 300000 м3 бетону, організувати для забезпечення виробничо-технологічних і господарських потреб будівництва, гасіння пожеж, пиття і санітарно-гігієнічних потреб подачу 500-1000 м3 води на добу. Для цього доводиться прокладати тимчасові та постійні водопроводи. Оскільки будівельні роботи зазвичай не ведуть одночасно на всій протяжності смуги, необхідно організовувати місця відпочинку працівників в міру видовження споруджуваної смуги.

Електропостачання потребує підведення тимчасових ліній електропередач, що істотно знижує електробезпеку. І якщо будівництво ведуть в умовах діючого аеропорту, при постійному впливові на працівників шуму авіаційних двигунів, електромагнітних випромінювань і продуктів згоряння авіаційного пального, то доводиться вживати додаткові профілактичні заходи щодо убезпечення праці.

Розглянемо характерні заходи з безпеки праці під час будівництва, утримання і ремонту аеродромів. Земляні роботи в зоні діючих підземних комунікацій слід виконувати тільки за допомогою і під безпосереднім керівництвом виконроба або майстра, а в охоронній зоні електричних кабелів, які знаходяться під напругою, або діючого газопроводу, крім того, - під наглядом працівників електро- або газового господарства. При виявленні вибухонебезпечних матеріалів земляні роботи в цих місцях слід негайно припинити до одержання дозволу відповідних органів.

Риття котлованів і траншей з вертикальними стінками без кріплення в наскельних і незамерзлих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд допускається на глибину не більше 1 м - в насипних, піщаних і крупноуламкових ґрунтах; 1,25 м - в супісках; 1,5 м - в суглинках і глинах.

Ґрунт, видобутий з котловану або траншеї, слід розмістити на відстані не менше 0,5 м від бровки виїмки.

Перед початком виконання земляних робіт на ділянках з можливим патогенним зараженням ґрунту (звалища, скотомогильники, кладовища тощо) необхідно мати дозвіл відповідних органів.

Кріплення стінок котловану і траншей глибиною до 3 м має бути, як правило, інвентарним, а не кустарним. Кріплення стінок виїмок глибиною більшою 3 м виконують за затвердженим індивідуальним проектом.

У разі улаштування неінвентарних кріплень стояки слід забивати в ґрунт на відстань не меншу за 1,5 м і застосовувати дошки товщиною не менше 50 мм, розпірки по вертикалі ставити не рідше ніж через 1 м.

Під час установлення кріплень їхня верхня частина має виступати над бровкою виїмки не менше ніж на 15 см. Установлювати кріплення необхідно в напрямку зверху вниз в міру розробки виїмки на глибину не більше 0,5 м.

Розробку кріплень слід виконувати в напрямку знизу вверх в міру зворотного засипання виїмки.

Розробка роторними або траншейними екскаваторами в зв'язних ґрунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення допускається на глибину не більше 3 м. В місцях, де потрібне перебування робітників, належить влаштовувати кріплення траншей або схилів. У разі механічного ударного підпушування ґрунту не допускається знаходження людей на відстані ближче 5 м від місць підтрушування. Розробляти фунт способом "підкоп" забороняється.

Безпека праці під час виконання кам'яних робіт висуває ряд вимог. Під час перенесення і подавання на робоче місце вантажопідіймальними кранами цегли, керамічного каміння і дрібних блоків слід застосовувати піддони, контейнери і вантажозахоплювальне обладнання, яке виключає падіння вантажу під час піднімання. Рівень кладки після кожного перенесення засобів підмащування має бути вищим від рівня робочого настилу або перекриття не менше ніж на 0,7 м. Інакше необхідно застосовувати запобіжні пояси. Отвори в стінках при односторонньому приляганні до них настилу (перекриття) слід загороджувати, якщо відстань від рівня настилу до низу отвору менша за 0,7 м.

Не допускається кладка зовнішніх стін товщиною до 0,75 м в положенні "стоячи на стіні". При товщині стіни понад 0,75 м дозволяється виконувати кладення зі стіни, застосовуючи запобіжний пояс, закріплений за допомогою спеціального страхувального пристрою.

Під час виконання бетонних і залізобетонних робіт опалубку, яку застосовують для зведення монолітних залізобетонних конструкцій, виготовляють і застосовують відповідно до затвердженого проекту виконання робіт.

Під час установлення елементів опалубки в декілька ярусів кожний подальший ярус слід улаштовувати тільки після закріплення нижнього. Розбирання опалубки виконують (після досягнення бетоном заданої міцності) за дозволом виконавця робіт, а особливо відповідальних конструкцій (за переліком, установленим проектом) - за дозволом головного інженера.

Заготовку і обробку арматури виконують у спеціально призначених для цього і відповідно обладнаних місцях.

Під час виконання робіт із заготовки арматури необхідно: відгороджувати місця, призначені для підготовки арматури; під час різання станками арматури (довжиною менше 0,3 м) застосовувати пристосування, які попереджують їхнє розлітання; закривати щитами торцеві частини стрижнів арматури в місцях загальних проходів, які мають ширину меншу від 1 м.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості безпеки праці під час будівельних робіт“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт
  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ