Захист від випромінювання оптичного діапазону

Охорона праці в авіації

Лазерні установки на підприємствах авіації почали застосовувати на початку 80-х років. їх використовують перш за все в точних вимірювальних приладах та інструментах, оптичній локації, зварюванні, плавці, обробці тугоплавких металів, передачі інформації і т. ін.

Випромінювання існуючих лазерів охоплює практично весь оптичний діапазон (від ультрафіолетової до дальньої інфрачервоної області спектру електромагнітних хвиль).

Електромагнітна енергія утворюється в результаті збудження атомів, так званих робочих речовин, здатних створювати лазерний ефект. Досягають цього за рахунок дії зовнішнього джерела. Таким джерелом у твердотілих лазерах можуть бути газорозрядні лампи або лампи безперервного горіння, а в газових зазвичай — генератори НВЧ. Електрична енергія до ламп підводиться від високовольтних батарей конденсаторів. У більшості сучасних лазерів густина потоку потужності досягає 1011—10м Вт/см2.

Потік енергії, потрапляючи на біологічні тканини, викликає в них зміни, які завдають шкоди здоров'ю людини. Особливо небезпечне це випромінювання для органів зору.

Вважають, що лазерне випромінювання може чинити теплову, механічну і електрохімічну дію на очі, шкіру та внутрішні органи тіла людини. На характер і ступінь спричиненої шкідливої дії впливає багато чинників: спрямованість лазерного променя, тривалість імпульсу випромінювання, просторовий розподіл енергії в промені, різниця в структурі різних ділянок сітківки і її пігментації, а також особливості фокусування кожного окремого ока. Особливо небезпечно, коли лазерний промінь пройде вздовж зорової осі ока. А якщо промінь лазера фіксується на сітківці ока, то може мати місце коагуляція тканини сітківки, в результаті чого виникає сліпота в ураженій ділянці сітківки. При цьому необхідно пам'ятати, що небезпечним для органів зору є не тільки прямий, але й відбитий лазерний промінь, навіть якщо поверхня, що його відбиває, і не дзеркальна.

Характеристики небезпечних і шкідливих виробничих чинників для лазерів І-ІV класів наведені в ГОСТ 12.1.040-83. Лазерная безопасность. Общие положення. Изменения: 1986.

За основу санітарного нормування експлуатації лазерів установлені такі значення енергетичних параметрів лазерного випромінювання (густини потужності, густини енергії або енергетичної яскравості), дія яких не призводить до будь-яких органічних змін в організмі людини. Наприклад, енергетична експозиція на роговиці ока і на шкірі за загальний час опромінювання протягом робочої зміни в діапазоні довжин хвиль 0,2-0,4 мкм дорівнює 10-8-10-3 Дж/см2 (докладно санітарне нормування викладене в СН 2392-81) [65].

Дозиметричний контроль лазерного випромінювання полягає у вимірюванні параметрів випромінювання у заданій точці простору і в порівнянні одержаних значень густини потужності безперервного випромінювання, енергії імпульсного або імпульсно-модульованого випромінювання, енергетичної яскравості розсіяного випромінювання зі значеннями відповідних ГДР. Методи захисту від лазерного випромінювання поділяються на організаційні,' інженерно-технічні, планувальні та засоби індивідуального захисту. Мета організаційних методів захисту — не допустити потрапляння людей у небезпечні зони під час роботи на лазерних установках. Цього можна досягти, якщо провести відповідне навчання операторів безпечним прийомам праці та перевірку знань інструкцій з проведення відповідних робіт. При цьому необхідно пам'ятати, що доступ до приміщень лазерних установок дозволяється тільки особам, які безпосередньо на них працюють; небезпечна зона має бути чітко позначена і огороджена стійкими непрозорими екранами.

Інженерно-технічні та планувальні методи захисту ґрунтуються на створенні безпечних лазерних установок за рахунок зменшення потужності лазера, який застосовується, та надійного екранування лазерної установки, правильного установлення устаткування (промінь лазера має бути направлений на капітальну невідбивну вогнестійку стінку), виключення блискості огороджувальних поверхонь і предметів, створення сильного освітлення, щоб зіниця ока завжди мала мінімальні розміри. При цьому слід застосовувати автоматичну сигналізацію і блокування.

Найпоширенішими засобами індивідуального захисту є спеціальні протилазерні окуляри (світлофільтри), щитки, маски, технологічні халати і рукавички.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист від випромінювання оптичного діапазону“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону
  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ