НОРМАТИВИ
порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин
| Порогова маса, тонн | |||
| Наименування небезпечної речовини | 1 клас ОПН | 2 клас ОПН | |
| Аміак | 500 | 50 | |
| Амонію нітрат | 2500 | 350 | |
| Амонію нітрат (добрива) | 5000 | 1250 | |
| Арсенатний ангідрид, арсенатна кислота та/або її солі | 2 | 1 | |
| Арсенітний ангідрид, арсенітна кислота та/або її солі | 0,1 | ||
| Бром | 100 | 20 | |
| Хлор | 25 | 10 | |
| Нікелеві сполуки (дрібнодисперсний порошок), монооксид нікелю, діоксид нікелю, триоксид нікелю, сульфід нікелю (II), сульфід нікелю (III) | 1 | ||
| Формальдегід (концентрація більш як 90 відсотків) | 50 | 5 | |
| Водень | 50 | 5 | |
| Фосфористий водень (фосфін) | 1 | 0,2 | |
| Хлороводень (зріджений газ) | 250 | 25 | |
| Алкіли свинцю | 50 | 5 | |
| Ацетилен | 50 | 5 | |
| Етилену оксид | 50 | 5 | |
| Пропілену оксид | 50 | 5 | |
| Метанол | 5000 | 500 | |
| Кисень | 2000 | 200 | |
| Сірководень | 50 | 5 | |
| Арсеновмісний водень (арсен) | 1 | 0,2 | |
| Сірки діоксид | 250 | 25 | |
| Сірки триоксид | 75 | 7,5 | |
| Вугільної кислоти дихлорангідрид (фосген) | 0,75 | 0,3 | |
| Метилізоціанат | 0,15 | ||
| 4,4 – метилен – біс (2 – хлоранілін) та/ або солі в порошкоподібному стані | 0,01 | ||
| Толуїдиндизоціонат | 100 | 10 | |
Примітка. Масовий вміст азоту в амонії нітраті та добривах на його основі має становити більш як 28%, а водяні розчини амонію нітрату повинні містити більш як 90% азоту.
Таблиця 1.3
НОРМАТИВИ
порогових мас небезпечних речовин за категоріями
| Категорія небезпечних речовин | Порогова маса, тонн | ||||
| 1 клас ОПН | 2 клас ОПН | ||||
| Горючі (займисті) гази | 200 | 50 | |||
| Горючі рідини | 50 000 | 5000 | |||
| Горючі рідини, перегріті під тиском | 200 | 50 | |||
| Ініціюючі (первинні) вибухові речовини | 50 | 10 | |||
| Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини | 200 | 50 | |||
| Речовини-окисники | 200 | 50 | |||
| Високотоксичні речовини | 20 | 5 | |||
| Токсичні речовини | 200 | 50 | |||
| Речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів) | 500 | 200 | |||
| Речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів) та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне середовище | 2000 | 500 | |||
| Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою | 500 | 100 | |||
| Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів | 200 | 50 | |||
Промислові об'єкти, котрі мають у своєму складі ОПН, повинні також мати декларацію своєї безпеки.
За видом небезпечних речовин, що їх використовують у виробничому процесі, ПНО поділяють на:
• вибухо-пожежонебезпечні (ВНО);
• хімічно небезпечні (ХНО);
• радіаційно небезпечні (РНО).
За функціональними ознаками ПНО поділяють на гідротехнічні споруди, об'єкти енергетики, транспортні комунікації та ін.
На території Полтавській області знаходиться 117 ХНО, 76 ВНО та 41 РНО. Окрім цього, в області зосереджені 2 потенційно пожежонебезпечних об'єкта, 14 виробничо- небезпечних об'єкта, 7 гідродинамічно-небезпечних об'єкта, 2 потенційно небезпечних енергогенеруючих об'єкта, 9 потенційно небезпечних магістральних трубопроводів та транспортних комунікацій, 9 потенційно небезпечних об'єктів комунально-господарського комплексу.
Загалом Державний реєстр України містить дані про 9424 ПНО, до яких входять промислові підприємства, шахти, кар'єри, магістральні газопроводи, нафтопроводи, продукто-проводи, гідротехнічні споруди, вузлові залізничні станції, мости, тунелі, накопичувані й полігони промислових відходів, місця зберігання небезпечних речовин.
До ВНО відносять підприємства і виробництва, що виробляють, використовують, зберігають або транспортують речовини, здатні горіти і вибухати. Типовими представниками пожежонебезпечних об'єктів є деревообробні підприємства, склади і бази горючих матеріалів тощо. Вибухонебезпечними об'єктами є підприємства з виготовлення, зберігання та транспортування вибухових речовин, вугільного та деревного пилу, борошняні, нафтопереробні та інші підприємства такого роду. Аварії на цих підприємствах являють собою найчастіше пожежі й вибухи і супроводжуються пошкодженням та знищенням матеріальних цінностей, травмуванням і загибеллю людей.
Хімічно небезпечні об'єкти (ХНО) мають справу з токсичними хімічними речовинами в кількостях, достатніх в разі виходу їх у навколишній простір при аварії для масового ураження людей і тварин. До ХНО відносять хімічні підприємства, що виробляють чи використовують у технологічних процесах СДЯР. Це можуть бути водопровідні станції, станції із знезараження каналізаційних стоків, холодильники, продуктопроводи, (аміако-, хлоропроводи) та інші об'єкти. В результаті аварій на ХНО утворюються зони та осередки хімічного зараження, знаходження в яких людей, тварин та рослин пов'язано з їх ураженням.
Радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО) являють собою підприємства, що працюють з техногенними джерелами іонізуючого опромінення. До них відносять підприємства ядерного паливного циклу, що включають у себе шахти і рудники з видобування ядерного палива, збагачувальні фабрики, підприємства з виробництва тепловипромінюючих елементів, атомні електростанції, теплоелектроцентралі, судна цивільного та воєнного призначення з ядерними енергетичними установками, підприємства з переробки і поховання радіоактивних відходів. Аварії на РНО пов'язані з утворенням зон радіоактивного зараження. В деяких випадках при крупних аваріях вони охоплюють великі території, які можуть бути повністю виведені на тривалий час із господарчого обігу. Люди і тварини, що опиняються у межах зон радіоактивного ураження, як правило, отримують радіоактивні ураження різної тяжкості.
Гідротехнічні споруди призначені для використання водних ресурсів і для боротьби зі шкідливим впливом водної стихії. До них відносяться греблі, дамби, вали, канали, шлюзи, трубопроводи, тунелі, моли, водосховища, хвосто- і шламосховища гірничометалургійних підприємств та інші інженерні споруди. Сукупність гідротехнічних споруд являє собою гідровузол. Гідровузли можуть бути призначені для отримання електроенергії, покращення судноплавства або лісосплаву, забору води для водопостачання чи зрошення. Перші з них мають назву гідроенергетичних вузлів, другі – транспортних, треті – водозабірних. До числа загальних гідротехнічних споруд, що входять до складу гідровузла, відносять греблі, водоскиди, водозливи і водоспуски, льодо- і шугоскиди, пристрої для льодозахисту і льодозатримки. Спеціальними спорудами гідровузлів є суднохідні влаштування (шлюзи), будівлі гідроелектростанцій, пристрої для лісосплаву та інші споруди. Потенційно небезпечними є гідротехнічні споруди, на яких можливі гідродинамічні аварії, пов'язані з поширенням з великою швидкістю води.
NON MULT A, SED MULTUM
Шуга – рихлі скупчення твердої фази агрегатного стану речовини в його рідкій фазі стану. Залежно від кількості льоду шуга зберігає здатність текти як рідина або втрачає цю здатність через виникнення заторів. При будь-якій кількості шуги в рідині знижується и плинність. Водна шуга зазвичай формується у водотоках або водоймах при температурах повітря, близьких до замерзання води (0°С), та складається з льоду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика“ на сторінці 2. Приємного читання.
