Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Таблиця 7.1

Залежність кута сектора φ, в якому поширюється хмара зараженого повітря, від швидкості вітру v у зоні зараження

v, м/сМенше, ніж 1 м/с1 м/свід 1 м/с до 2 м/спонад 2 м/с
φ, кут.град.3601809045

Площа зони фактичного зараження розраховується за емпіричною формулою

(7.3)

де І – час, що минув від початку зараження території СДЯР (як правило, при прогнозуванні беруть і = 4 год.);

К – коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря і визначається з довідкових таблиць.

При інверсії К – 0,081, при ізотермії К = 0,133, при конвекції К = 0,235.

Основним заходом щодо захисту населення від ураження СДЯР на зараженій місцевості є евакуація. Люди евакуюються, як правило, у напрямку, перпендикулярному до напряму вітру. Час руху (у хвилинах) людей за межі зони фактичного зараження розраховують так:

(7.4)

де Ш(м) – ширина зони фактичного зараження у метрах; 80(м/хв.) – середня швидкість руху людей прискореним кроком (80 метрів за хвилину).

ПРИКЛАД.

Унаслідок аварії на ХНО виникла загроза зараження місцевості СДЯР. Метеоумови на момент аварії: вітер південно-західний швидкістю 1,5 м/с, СВСП – інверсія. Прогнозована глибина зон зараження становить Г=3,9 км. Розрахуйте прогнозовані площі можливого і фактичного зараження території. Нанесіть обидві зони на план місцевості. Оцініть час пішої евакуації людей із зони фактичного зараження.

Розв'язання.

1) Обчислюємо площу зони можливого зараження хмарою зараженого СДЯР повітря; при цьому значення глибини зараження беремо Г = 3,9 км, а множник ф беремо рівним φ = 90 у відповідності із даними табл. 7.1 для швидкості вітру 4 = 1,5 м/с:

2) Обчислюємо площу 5Ф зони прогнозованого (фактичного) зараження, при цьому час поширення зараженого повітря згідно з умовою задачі беремо якнайбільший при такого роду прогнозуваннях: 1= 4 години, значення глибини зараження беремо Г=3,9 км, а коефіцієнт К (СВСП – інверсія) беремо рівним К = 0,081. Отримуємо:

3) Наносимо зону можливого зараження на план місцевості, враховуючи, що при швидкості вітру близько 1,5 м/с вона має вигляд сектора (кут ср= 90°), радіус якого дорівнює глибині зараження Г=3,9 км. Бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямом вітру. Наносимо на план місцевості зону фактичного зараження, яка має форму еліпса довжиною Г і шириною Ш, витягнутого за напрямом вітру (з південного заходу на північний схід).

Розраховуємо ширину Ш зони фактичного зараження, використовуючи для цього емпіричну формулу (для інверсії):

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР
  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ