Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Прогнозування й оцінювання хімічної обстановки передбачає вирішення таких завдань:

• 1) визначення за метеорологічними даними напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин;

• 2) визначення прогнозованої глибини зони ураження СДЯР;

• 3) визначення площі ураження СДЯР;

• 4) прогнозування можливих уражень людей, що знаходяться в осередку ураження;

• 5) визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта і тривалості дії ураження СДЯР;

• 6) нанесення на карти і схеми прогнозованих зон ураження.


Особливості прогнозування масштабів аварії в умовах міста


Масштаби хімічного забруднення повітря в умовах міста тісно пов'язані з його повітрям, яке є сукупністю великої кількості щоденних подій, які виникають на території міста.

Погодні умови будь-якої місцевості визначаються великомасштабними атмосферними явищами. Водночас кожен із міських районів змінює тією чи іншою мірою локальні умови приграничного шару атмосфери. За певних погодних умов можуть домінувати або великомасштабні процеси, або локальні, хоча у всіх випадках присутні обидва. У випадку розвитку синоптичних процесів, які характеризуються сильним вітром, хмарністю і опадами, вплив локальних умов можна не врахувати. У тих же випадках, коли швидкість вітру незначна, небо вдень і вночі безхмарне, вплив локальних умов, обумовлених життям міста, превалює над синоптичними процесами і ними нехтувати не можна.

Найбільшою мірою місто впливає на температуру повітря, що призводить до виникнення у середині міста так званих островів тепла. Температурні контрасти найбільше проявляються у вечірній час, безпосередньо перед заходом сонця і після нього. Максимальна різниця між температурою у місті й на відкритій місцевості спостерігається через 2.. .3 години після заходу сонця і зникає у невеликих містах пізньої ночі, а у великих містах острів тепла зберігається всю ніч.

Наявність островів тепла разом із жорсткістю підстилаючої поверхні значно впливає на швидкість і напрямок вітру біля поверхні землі та на стан вертикальної стійкості повітря (СВСП), які можуть не збігатися з цими показниками на відкритій місцевості. Середня швидкість вітру в місті на 10...20% менша, ніж на відкритій місцевості. Крім того, у місті різко збільшується кількість безвітряних днів.

Острів тепла обумовлює формування протягом ночі нетривалої стратифікації – розшаруванню температури в атмосфері з висотою, – яка сприяє підйому повітряних мас, на зміну яким з околиць будуть рухатися більш холодні маси повітря. При цьому необхідно зауважити, що напрямок руху повітря в нічні години всередину міста незмінний. У великих містах ізотерми острова тепла, як правило, згущаються на межі щільно забудованої зони. Ця особливість може призводити до різкої пульсації руху в нічний час до міста більш холодного повітря.

Унаслідок руйнування ємності з НХР у початковий період розповсюдження напрямок руху хмари і швидкість її переміщення будуть, в основному, визначатися рельєфом місцевості. Унаслідок застою НХР у низинних місцях і підвалах міських будинків можливе утворення значних концентрацій НХР, які можуть призвести до ураження всіх, хто опиниться в даній місцевості.

Надалі розповсюдження НХР буде визначатися швидкістю і напрямком вітру. Воно буде, як правило, збігатися з міськими магістралями. У нічний час можливе затримання хмари НХР у центрі міста, пов'язане із просуванням з околиць до центру міста більш холодних мас повітря.

У разі збігу напрямків руху хмари НХР та міських транспортних магістралей глибину її розповсюдження слід оцінювати як для рівнинної місцевості, а у випадку неспівпадіння – як для лісистої місцевості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах
  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ