Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Тринітротолуол (ТНТ, тротил, тол) – хімічна речовина з формулою C6H2(N02)3CH3. Це тверда речовина жовтого кольору, що використовується в хімії у якості реактиву, але найбільш відома як потужний вибуховий матеріал із зручними для використання властивостями. Бомба, зроблена з ТНТ, розглядається як стандартна міра сили вибуху інших вибухових речовин. Через токсичність продуктів вибуху, в СІЛА, приміром, тротил в промисловості і гірській справі не застосовують із початку 1990-х. Тринітротолуол був отриманий в 1863 році німецьким хіміком Юліусом Вільбрандом.

Сама по собі енергія вибухової речовини невелика. При вибуху 1 кг тротилу виділяється в 6...8 разів менше енергії, ніж при згорянні 1 кг вугілля, але ця енергія при вибуху виділяється в десятки мільйонів разів швидше, ніж при звичайних процесах горіння. Крім того, вугілля не містить окислювача.

Вирази (4.1)...(4.4) складені для вибуху, при якому ударна хвиля поширюється на усі сторони від точки вибуху безперешкодно, тобто у вигляді сфери. Дуже часто на практиці вибух, особливо конденсованих вибухових речовин, відбувається на деякій поверхні, наприклад на землі. При цьому ударна хвиля поширюється в повітрі у вигляді напівсфери. Вся енергія, що виділилася при вибуху, поширюється в усі сторони в межах напівсфери і, отже, значення маси речовини, що вибухає, начебто подвоюється (в певних випадках можна говорити про складання прямої і відбитої хвилі).

Для вибуху на не абсолютно твердій поверхні, наприклад на ґрунті, частина енергії витрачається на утворення воронки. Врахування цієї витрати виконується за допомогою коефіцієнта к2, значення якого наведені в табл. 4.3. Чим менше підстилаюча поверхня дозволяє витрачати енергію на утворення воронки, тим ближче значення коефіцієнта к2 до 1. Інший граничний випадок відповідає ситуації, коли підстилаюча поверхня безперешкодно пропускає енергію вибуху, наприклад, при вибуху в повітрі. У цьому випадку значення коефіцієнта к дорівнює 0,5.

Таблиця 4.3

Значення коефіцієнта k2, що враховує характер підстилаючої поверхні

ПоверхняКоефіцієнт k2
Метал1,0
Бетон0,95
Асфальт0,9
Дерево0,8
Грунт0,6

З урахуванням викладеного вище і формули (4.2), значення Мт в загальному випадку, коли вибух конденсованої вибухової речовини відбувається на поверхні, може бути визначено за формулою:

(4.5)

ПРИКЛАД.

На поверхні землі у відкритий простір стався вибух 2 кг конденсованої вибухової речовини гексогену. Визначити тротиловий еквівалент вибуху.

Розв'язання.

• 1. Тротиловий еквівалент для вибуху конденсованої вибухової речовини може бути визначений за формулою (4.5) з урахуванням пояснень, зроблених для формул (4.1)... (4.4).

• 2. Знаходимо за табл. 4.2 для гексогену к1 = 1,3; за табл. 4.3 для підстилаючої поверхні з ґрунту = 0,6.

• 3. Тоді маса тротилового еквіваленту становитиме, кг:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом
  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ