Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху

Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

Об'ємний вибух – це детонаційний або дефлаграційний вибух газоповітряних, пилоповітряних і пилогазових хмар досить великих об'ємів.

Об'ємні хімічні вибухи поділяються на два основних види: вибухи парогазоповітряних сумішей і вибухи пилоповітряних сумішей.

Газо- та пароподібні суміші горючих речовин являють собою гомогенні суміші з газоподібними окислювачами – повітрям, киснем та іншими газами, або нестабільні газоподібні сполуки, такі як ацетилен, етилен, схильні до термічного розкладання за відсутністю окислювачів. Джерелом енергії вибухів газових сумішей часто є екзотермічні реакції окислення горючої речовини або реакції розкладання нестабільних з'єднань.

Виробничі процеси, в яких застосовуються вибухонебезпечні гази, горючі і легкозаймисті рідини, широко використовуються в різних галузях промисловості. При нормальній роботі обладнання в більшості випадків вибухонебезпечні газо- або пароповітряні суміші, що утворюються, не досягають концентраційних меж займання. Це є найбільш надійним напрямом забезпечення безпеки обладнання і процесів.Однак у виробничих умовах при різних неполадках обладнання, помилкових діях персоналу та аварійних ситуаціях виникають умови для утворення великих мас горючих парогазоповітряних сумішей, як у замкнутих об'ємах, так і в неорганізованих парових хмарах. При цьому можуть утворитися суміші з високим рівнем неоднорідності складу у всьому діапазоні концентраційних меж займання, що викликає суттєві зміни швидкостей горіння, а також інших параметрів руйнівної здатності вибухового горіння і ударних хвиль.

Вибухи пилу являють одну з основних небезпек в технологічних процесах і виробництвах. Вони відбуваються в обмежених просторах (в приміщеннях будівель, всередині різного устаткування, у штольнях шахт, транспортних каналах та ін.). Можливі вибухи пилу у виробництві борошна, на зернових елеваторах, у фармацевтичній промисловості, при виробництві барвників, сірки, цукру, різних порошкоподібних речовин, на установках подрібнення палива (вугільного пилу), у текстильному, будівельному виробництві тощо.

В окрему групу горючих дисперсних матеріалів, здатних вибухати, виділяють частинки твердої або рідкої речовини, що знаходяться в повітряному середовищі. Ці суміші називають аерозолями. Вони використовуються або є побічними продуктами в різних технологічних процесах. До них можна віднести алюмінієву пудру, пил різних органічних речовин і багато інших, які знаходяться у завислому стані в повітрі.

Аерозолі зазвичай є пожежонебезпечними до тих пір, поки ця речовина не буде розпорошена в повітрі, після чого вони стають вибухонебезпечними.

Вибухонебезпечні аеродисперсні системи можуть виникати спонтанно, наприклад, при струшуванні відкладень пилу на обладнанні. Швидкість розповсюдження полум'я по аерозолю може досягати великих швидкостей – до 10 м/с і більше. Це пояснюється тим, що випромінювання від палаючих частинок нагріває зважені в повітрі інші частинки навіть на великих відстанях від фронту горіння.

Вибухонебезпечність аерозолів залежить від розмірів пилових частинок і вмісту кисню в системі. Мілкодисперсний пил в аерозолі характеризується розвиненою поверхнею і великою хімічною активністю. Велика питома поверхня пилових частинок обумовлює також високу ступінь адсорбції кисню на їх поверхні, при цьому зростає вибухонебезпечність системи.

Двофазні вибухонебезпечні аерозолі складаються з дрібнодисперсних горючих рідин у вигляді туману або твердих речовин у вигляді пилу в окислювальному середовищі, в основному в повітрі, наприклад борошняний або деревний пил у повітрі. Джерелом енергії при таких вибухах є теплота згоряння цих речовин. Пилоповітряна система містить зазвичай достатньо кисню для згоряння частинок пилу, тобто для організації горіння не вимагається підведення кисню з навколишньої атмосфери. Цей кисень адсорбується на поверхні частинок. Все це призводить до того, що аерозолі є вибухонебезпечними подібно газоповітряній суміші.

При оцінюванні вибухових явищ тверді й рідкі горючі речовини відносять у більшості випадків до класу конденсованих вибухових речовин (ВР), до складу яких входять відновники та окислювачі або інші хімічно нестабільні з'єднання. При ініціюванні вибуху в цих речовинах з величезною швидкістю протікають екзотермічні окислювально-відновлювальні реакції або реакції термічного розкладання з виділенням великої кількості теплової енергії.

Особливу роль при виникненні хімічних вибухів відіграє джерело запалювання. Такими джерелами найчастіше служать тепловиділення при теплових, хімічних і мікробіологічних процесах. Це можуть бути відкрите полум'я, іскри, електрична дуга або нагріта поверхня тощо.

Джерелом енергії фізичних вибухів є потенційна енергія стиснутих газів (пари) або перегрітих рідин у замкнутих об'ємах. Кількість такої потенційної енергії для різних енергоносіїв визначається відповідними фізико-хімічними закономірностями енерговивільнення. При фізичних вибухах систем ця енергія при адіабатичному розширенні газу, пари або рідини вивільняється в навколишній простір. Відбувається руйнування посудини від перевищення тиску і до 60% енергії розширення парогазових середовищ переходить у кінетичну енергію уламків, які при промислових аваріях розлітаються на значні відстані. При цьому на формування ударної хвилі витрачається до 40% загальної потенційної енергії фізичного вибуху стисненого газу.

NON MULTА, SED MULTUM

Адіабатичний процес – це така зміна станів газу, при якому він не відцає і не поглинає ззовні теплоти. Отже, адіабатичний процес характеризується відсутністю теплообміну газу з навколишнім середовищем. Адіабатичними можна вважати усі процеси, що швидко протікають. В такому випадку газ може здійснювати роботу лише за рахунок зміни своєї внутрішньої енергії. Адіабатне розширення газу (при виході з посудини) супроводжується позитивної зовнішньої роботою, але при цьому внутрішня енергія зменшується і газ охолоджується. Навпаки, адіабатне стиснення газу призводить до здійснення негативної роботи, а значить, супроводжується його нагріванням.

При вибухах виділяється величезна кількість енергії. Відомо, що спочатку вся енергія зосереджена в джерелі у формі потенційної енергії. У момент вибуху вона переходить як у теплову та кінетичну енергію різних областей і фрагментів системи, так і в енергію випромінювання. Все це призводить до різних руйнувань будівель, обладнання, травм обслуговуючого персоналу і навіть їх загибелі, як показано в табл. 3.1.

Для оцінювання вибухових явищ газопароповітряних і пилоповітряних середовищ у замкнутому і відкритому просторах, а також для оцінювання фізичних вибухів різних середовищ і вибухів конденсованих вибухових речовин, слід використовувати спеціальні методики, про які буде сказано нижче.

Таблиця 3.1

Гранично допустимий надлишковий тиск АР при вибухах газо- паро- чи пилоповітряних сумішей у приміщеннях або на відкритому просторі, кПа

Ступінь ураженняНадлишковий тиск D
Повне руйнування будівель100
50%руйнування будівель53
Середнє пошкодження будівель28
Помірне пошкодження будівель (пошкодження внутрішніх перегородок, рам, дверей тощо)12
Нижній поріг пошкодження людини хвилею тиску5
Малі пошкодження (розбита частина скління)3

Докладніше з процесами вибухів різних горючих речовин і самими вибухами можна познайомитися в навчальній літературі [36,39].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях» автора Дикань С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Техногенні об'єкти та техногенна безпека

  • Структура техногенних аварій та їх причини

  • Міжнародне й вітчизняне законодавство в галузі техногенної безпеки

  • Потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика

  • Прогнозування техногенних аварій

  • Надзвичайні ситуації: моніторинг уражаючі фактори та система захисту

  • Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру в 2014 році

  • Єдина державна система цивільного захисту в Україні

  • Уразливість і стійкість роботи ПНО в надзвичайних ситуаціях

  • Основні уражаючі фактори НС та їх параметри

  • Етапи розвитку НС та відповідні заходи ЦЗ

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: прогнозування основних параметрів вибуху
  • Основні параметри промислових вибухів

  • Хімічні вибухи

  • Розрахунок надлишкового тиску вибуху газопароповітряної суміші у приміщенні

  • Фізичні вибухи: розрахунок параметрів вибуху BLEVE

  • Аварії на вибухонебезпечних об'єктах: визначення зон руйнувань

  • Оцінка рівня впливу вибуху за тротиловим еквівалентом

  • Визначення радіусів зон руйнувань при вибухах

  • Загальний підхід до визначення ймовірності ураження

  • Пожежі в техногенному середовищі

  • Загальні відомості про горіння та пожежі

  • Пожежі без вибухів

  • Пожежі з вибухом паливо-повітряних сумішей

  • Категорії вибухо- й пожежонебезпеки приміщень і будівель

  • Небезпеки об'єктів, що містять токсичні речовини

  • Класифікація небезпечних хімічних речовин

  • Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

  • Токсичні властивості СДЯР

  • Характер можливих хімічних аварій

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

  • Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

  • Оцінка хімічної обстановки: СВСП, зони зараження, час підходу хмари НХР

  • Аварії на об'єктах, що містять джерела радіаційних випромінювань

  • Класифікація радіаційних аварій

  • Особливості радіоактивного забруднення у випадку аварії на АЕС

  • Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

  • Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

  • Прогнозування радіаційної обстановки та обґрунтування заходів реагування

  • Забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Особливості здійснення евакуації населення в надзвичайних ситуаціях

  • Превентивні заходи захисту на випадок надзвичайних ситуацій

  • Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

  • Об'ємно-планувальні рішення сховищ

  • Допоміжні приміщення сховищ

  • Об'ємно-планувальні рішення ПРУ

  • Оцінка протирадіаційного захисту споруд

  • Розрахунок протирадіаційного захисту ПРУ