Маастрихтський договір

Західноєвропейський банківський бізнес

• 3. Встановлено точний графік трьох етапів переходу до економічного і валютного союзу і загалом визначено їх зміст.

• 4. Погоджено та затверджено чотири критерії конвергенції, які є обов'язковими умовами вступу країн — членів ЄС до економічного і валютного союзу:

  – стабільність цін. Для вступу в економічний і валютний союз країні-кандидату потрібно домогтися стабільних успіхів у боротьбі з інфляцією, причому в контрольному 1997 р., за результатами якого і визначалося коло учасників, середня норма інфляції в даній країні не повинна була перевищувати норму інфляції в трьох найбільш просунутих у цьому відношенні державах — членах ЄС більш як на 1,5 %;

  – стійкість державних фінансів, тобто відсутність надмірного бюджетного дефіциту. Відповідні формулювання Маастрихтського договору являють собою верх мистецтва компромісу, властивого Європейським Співтовариствам: вони цілком певні і разом з тим досить гнучкі, щоб не заганяти учасників договору "у кут". Верхній ліміт річного дефіциту урядового бюджету становить 3 % валового внутрішнього продукту. У разі якщо дефіцит перевищує цю цифру, слід встановити, чи відбувається істотне і безупинне зниження дефіциту або (як альтернатива) чи не є перевищення винятковим і тимчасовим, тоді як в основному дефіцит залишається близьким до встановленої межі. Моніторинг національних урядових бюджетів доручено Європейській комісії. Аналогічно вирішене і питання з державним боргом, який не має перевищувати 60 % річного ВВП. У випадку деякого перевищення цієї межі країна все-таки може розраховувати на те, щоб стати учасницею економічного і валютного союзу, якщо має місце суттєве зменшення цього співвідношення і воно наближається до 60 % з достатньою швидкістю;

  – рівень процентних ставок за довгостроковими кредитами. Довгострокові процентні ставки не повинні перевищувати більш як на 2 % -й рівень, досягнутий зазначеними трьома країнами з найнижчим рівнем інфляції;

  – дотримання встановлених усередині Європейської валютної системи меж коливань обмінних курсів без напруженості і без девальвацій протягом принаймні двох років.

• 5. Маастрихтський саміт затвердив пріоритети кредитно-грошової політики в рамках економічного і валютного союзу. Ці пріоритети мають визначений монетаристський характер. Основною метою союзу і його вищого органу — Європейської системи центральних банків є стабільність цін. Підлеглий характер має друге завдання — сприяння іншим напрямам економічної політики співтовариств і держав-членів.

• 6. Ще до початку Маастрихтського саміту з'ясувалося, що незалежно від динаміки критеріїв конвергенції дві країни — Велика Британія і Данія — за політичними мотивами залишаться поза економічним і валютним союзом, принаймні на першому етапі його становлення. їм було надано право залишитися поза договором, якщо вони цього побажають.

Зрозуміло було також те, що не всі з тих держав, що схвалили план створення ЕВС, зможуть справитися з критеріями конвергенції. Для таких країн договором було передбачено систему тимчасових виключень. Суть її полягала в тому, щоб країни, що приєднаються до зони єдиної валюти пізніше, мали б такі самі права і пройшли через такі самі процедури, що й перші члени ЕВС. Кожні два роки чи на прохання держави-члена Комісія і Європейський центральний банк повинні подавати доповідь про прогрес кожної окремої країни в сфері конвергенції. Раді було надано право приймати рішення про скасування режиму виключення (тобто по суті про приєднання відповідної країни до економічного і валютного союзу).

Маастрихтський саміт закінчився в обстановці небаченої ейфорії. Співтовариства, що домоглися незаперечних успіхів у здійсненні "проекту-1992", були озброєні тепер конкретною програмою створення економічного та валютного союзу. На жаль, наснага, викликана перспективою сходження до нових висот інтеграції, тривала недовго.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маастрихтський договір“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина I. БАНКІВСЬКА СПРАВА В СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

  • Розділ 2. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІ

  • Організація банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Державна банківська справа

  • Державні банки

  • Розділ 3. БАНКИ В РИМСЬКОМУ СВІТІ

  • Банківські операції

  • Організація діяльності банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Частина II. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ЄВРОПІ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА РАННЬОМУ СУЧАСНОМУ ПЕРІОДІ (476-1789)

  • Відродження банківської справи в Західній Європі

  • Виникнення приватної банківської справи

  • Відродження приватної банківської справи у сфері депозитів та жиротрансферів

  • Поява публічного депозиту та жирооперацій

  • Міжнародна банківська справа за часів домінування Італії

  • Вразливі альянси банків та монархів

  • Розділ 5. РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЄВРОПІ У XVI I XVII ст.

  • Поширення приватних та державних депозитних і жирооперацій

  • Виникнення та фінансове значення ярмарків у Женеві в XV ст.

  • Особливості ярмарків Кастилії у XVI ст.

  • Домінування італійців на ярмарках Ліона у XVI ст.

  • Фінансові ярмарки П'яченци у XVII ст.

  • Роль банкірів у зовнішній політиці Франції та Габсбургів

  • Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.

  • Розділ 6. НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЄВРОПІ.

  • Обмінний банк Амстердама в XVII ст.

  • Приватна банківська справа в Амстердамі в XVII ст.

  • Виникнення в Стокгольмі першої банкноти

  • Розлад державних фінансів Франції у XVIII ст.

  • Крах фінансової системи Джона Ло

  • Недорозвиненість банківської системи Англії у XVII і XVIII ст.

  • Банк Англії й виникнення центрального емісійного банку

  • Формування довгострокового державного кредиту в сучасному розумінні

  • Частина ІІІ. БАНКИ ЄВРОПИ В XIX і XX ст.

  • Концентрація емісійної діяльності та надання банкнотам офіційного статусу

  • Поширення банківських грошей

  • Розділ 8. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

  • Вдосконалення британської моделі

  • Роль банків у будівництві залізниць

  • Поява змішаних банків у Бельгії

  • Розділ 9. ЗРОСТАННЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ І ДИВЕРСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В 1850-1914 pp.

  • Перехід від змішаних банків до розподілу банківських функцій між депозитними і комерційними банками у Франції

  • Континентальна, або "німецька", банківська модель

  • Роль банків у міжнародному русі капіталів

  • Інші типи кредитних установ

  • Розділ 10. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Інфляція

  • Неможливість повернення до стабільності

  • Розділ 11. ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД МІЖ ВІЙНАМИ

  • Зростання могутності держави

  • Відносини між банками та промисловістю

  • Банківська криза в Європі

  • Криза в Австрії і Німеччині

  • Падіння фунта стерлінгів і його вплив на країни Європи

  • Реформи 30-х років XX ст.

  • Розділ 12. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Грошові проблеми повоєнного періоду

  • Розділ 13. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ПІСЛЯ 1945 р.

  • Концентрація в банківській системі

  • Інтернаціоналізація і створення ринку євродоларів

  • Зміни в банківській системі, які відбулися наприкінці XX ст.

  • Загострення банківської конкуренції наприкінці XX ст.

  • Глобалізація банківської системи

  • Завдання наприкінці століття

  • Розділ 14. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

  • Маастрихтський договір
  • Тернистий шлях до Амстердама

  • Сценарій переходу до ЄВС

  • Юридичні засади використання євро

  • Банкноти і монети євро

  • Інструменти політики Європейського центрального банку

  • Типи операцій ЄЦБ на відкритому ринку

  • Євро та економічні оператори

  • Платіжні системи

  • Державні органи

  • Підприємства

  • РЕКОМЕНДОВАНА І ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА