Сутність і системні складові тіньової економіки
У цілому рівень національної безпеки будь-якої країни базується на економіці, залежить від рівня її розвитку і якісного стану. Саме останні визначає всі компоненти національної безпеки у політичній, економічній, соціальній, військовій, екологічній, науково-технологічній, інноваційній та інформаційних сферах.
Діяльність тіньової економіки та кримінальних структур складає особливу загрозу безпеці економічної системи України. Навіть найблагополучніша економіка передової країни містить певну частину, що не вкладається в межі звичайного законодавства - неформальний сектор економіки. Для характеристики подібного явища застосовують такі терміни як [196]:
• прихована (тіньова) характеризує дозволену законом діяльність, яка офіційно не представлена або занижена суб'єктами з метою ухилення від сплати податків, виконання певних адміністративних обов'язків або внесення офіційних внесків. Ця діяльність можлива майже у всіх галузях економіки;
• неформальний (неофіційний) сектор економіки, об'єднує декорпоровані підприємства, діючі на законній основі, зокрема: "підприємства, що працюють для власних потреб домашніх господарств" (індивідуальне будівництво власними силами) та підприємства із "неформальною зайнятістю" (відносини між роботодавцем та найманими працівниками не закріплені документально);
• нелегальні підприємства, які також передбачають виробничий процес у зв'язку із наявністю ефективного попиту на їхню продукцію, здійснюють незаконне виробництво товарів та послуг (виробництво зброї, наркотиків, контрабанда, неліцензована діяльність лікарів, адвокатів, банків, навчальних закладів)
Найбільш кримінальними сферами є відносини власності, фінанси та кредит, банківська і страхова діяльність, торгівля, зовнішньоекономічна діяльність та грошовий обіг. Прийнято вважати, що нелегальний сектор економіки є складною поліінституціональною системою, яка виникає за межами легальних інституцій з метою скорочення трансакційних витрат контрактних відносин, якщо державне втручання призводить до негативних екстерналій. Тому, на думку Р. Пустовійт [і41], системними інституціональними чинниками треба вважати не тільки економічні принципи максимізації вигоди та офіційно визнані суспільством правила і норми господарської поведінки, але й ідеологічні та етичні, зокрема, стосовно хабарництва та корупції владних інститутів, що позбавляють можновладців об'єктивності при здійсненні регулюючих заходів у господарській діяльності.
На сучасному етапі розвитку національної економіки якнайскоріша стабілізація темпів зростання всіх її підсистем багато в чому буде залежати від того, як і наскільки результативними будуть заходи зі зниження тінізації економіки. Беззаперечно, економічна криза та тривалий посткризовий синдром є істотними чинником розростання тіньової економіки, що за останнє десятиріччя було неодноразово доведено тенденціями розвитку економік більшості країн світу. Тобто феномен тіньової економіки — явище дуже складне, системне, об'єктивне, а за масштабами — світове. Вона є хронічною і притаманна майже всім країнам із будь-якою політико-економічною системою. Першопричини існування тіньової економіки криються, по-перше, у наявності постійно діючого протиріччя між економічними потребами суспільства і можливостями їх задоволення в певний момент часу, і, по-друге, в економічному інтересі — більш високій, ніж в офіційній економіці, прибутковості при мінімальних витратах, в тому числі і трансакційних. У тих країнах, де здійснюються економічні і політичні трансформації, що супроводжуються зламом виробничих відносин, руйнуванням бізнес-зв'язків, тіньова економіка отримує додаткове "підживлення" — поєднання двох чинників: об'єктивного і суб'єктивного.
Об'єктивний чинник пов'язаний із системною, інституціональною кризою економіки, а саме зі зміною виробничих відносин, і, у першу чергу, відносин власності, а також зміною пропорцій перерозподілу фінансових потоків, отриманих у процесі використання нагромадженого капіталу. В Україні тіньова економіка об'єктивно "підживлюється" за рахунок неефективного керування державою фінансовими відносинами із приватним сектором, що насамперед пов'язано із причетністю держслужбовців високого рангу до потужних бізнес-груп. Звідси випливає глибинний механізм тіньової економіки України — неврегульованість фінансових відносин, що виникають на різних стадіях виробництва і обслуговування, реалізації благ, розподілу результатів економічної діяльності на поточне споживання отриманих коштів та на розширене відтворення факторів виробництва - капіталу, робочої сили, засобів виробництва, землі.
Суб'єктивний чинник — затягування та односторонність економічних реформ у нашій країні, прорахунки в стратегії, тактиці, швидкості їх проведення, особливо в політиці регулювання прибутків, зайнятості, ціноутворення, розвитку фінансової сфери, ринків товарів та капіталів, зовнішньоекономічних відносин. Тіньову економіку варто розглядати в контексті глибокої соціально-економічної кризи, яка значною мірою обумовлена вразливістю національної економіки до негативних тенденцій економічного простору, нестабільністю інших країн світу, а також вітчизняної політичної системи, недосконалістю законодавчої бази та всієї системи державного устрою. Саме тому варто підкреслити наявність прямого зв'язку між наростанням кризових явищ у соціально-економічній сфері та посиленням тіньових потоків у національній економіці.
Більшість дослідників виділяють у тіньовій економіці дві основні складові: 1) легальну економічну діяльність; 2) нелегальну економічну діяльність кримінального характеру [10, 24, 56, 75, 76, 84, 151]. Є й інші підходи до визначення структури тіньової економіки [26, 111, 167]. зокрема варта уваги класифікація суб'єктів тіньової економіки у формі піраміди (рис. 1.1), стосовно кожного "поверху" якої необхідний певний різновид державного регулювання фінансовою безпекою.
Рис. 1.1. Структура тіньової економіки. Опрацювання [30]
На особливу увагу з боку держави заслуговує другий щабель піраміди — "тіньовими-господарники", діяльність яких має бути легалізована, а самі підприємці могли б успішно становити "середній клас" — основу стабільності будь-якої макроекономічної системи. Варто наголосити й на необхідності удосконалення нормативно-правової бази щодо посилення контролю за діяльністю суб'єктів у межах правового поля, а також стосовно захисту населення від фінансових злочинів та забезпечення збереження їх приватної власності. На думку Б.Губського, подолання "тінізації" економіки слід здійснювати диференційовано, з урахуванням всіх загроз та їх можливих наслідків, спричинених такими різновидами економіки, як "сіра", "темно-сіра", "кримінально-чорна" і" криваво-чорна" [30]. "Сіра" економіка, переважно пов'язана із виживанням найчисленніших контингентів населення за кризових умов, тому запровадження державою реалістичних ставок оподаткування дрібних доходів, а також економічно і соціальне обґрунтованого розміру неоподатковуваного мінімуму стане дієвим способом усунення даної загрози.
Втім наведений підхід також зводиться до вищенаведених двох складових — об'єктивної та суб'єктивної. Незважаючи на простоту своєї структури, тіньова економіка значно більш складний об'єкт дослідження, ніж офіційна економіка, у першу чергу, через істотну недостатність, а здебільшого повну відсутність необхідної для проведення досліджень інформаційно-аналітичної бази і статистичних даних. Серйозною перешкодою для глибокого дослідження цього феномена є і велика складність виробничих і соціальних відносин, що складаються в тіньовій економіці.
Таблиця 1.1
Види неформальної економічної діяльності [234, 242]
| Ухилення від сплати податків | Законне зменшення податкових Зобов'язань | Ухилення від сплати податків | Законне зменшення податкових зобов'язань | |
| Законна діяльність | Незадекларовані доходи від самостійної діяльності. Заробітна плата від незареестро-ваної діяльності із законними товарами і послугами і | Знижки для співробітників, додаткові пільги, що зменшують податкові зобов'язання | Бартерні угоди із законними товарами і послугами і | Виконання робіт власними зусиллями для себе або третіх осіб |
| Неформальна діяльність | Шахрайство, контрабанда, торгівля наркотиками, фінансові зловживання | Бартерні операції з наркотичними засобами, контрабандними товарами. Крадіжки для власних потреб | ||
Застосовуючи підхід О. Ліпперта і М. Оуена [234, 242], до тіньової економіки слід відносити всі види економічної діяльності, що підлягають оподаткуванню, якщо б дані про них надавались податковим органам (табл. 1.1).
Важливим етапом дослідження тіньової економіки повинно стати виявлення закономірностей її існування і функціонування. Структура тіньової економіки в кожній окремо взятій країні та її основні риси (закономірності) визначаються існуючою системою господарювання і характером відносин власності, а тому доцільно визначити наступні властивості тіньової економіки:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ“ на сторінці 1. Приємного читання.
