ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

  – запроваджено ризикоорієнтовану систему моніторингу, яка дає змогу ефективно виявляти ризики та схеми, не втручаючись у поточну діяльність добросовісних платників. Як результат — утричі скорочено кількість планових документальних перевірок платників податків (не більше 7,5 тис. перевірених підприємств).

• 3. Забезпечення функціонування підрозділів внутрішнього аудиту в усіх міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади. Система внутрішнього контролю дає змогу більш ефективно контролювати витрачання бюджетних коштів за допомогою зміщення акценту на попередження зловживань, а не на покарання за вже скоєні правопорушення.

• 4. Запровадження перспективних законодавчих механізмів протидії ухилянням від сплати податків і неправомірному зменшенню податкових зобов'язань. Найбільш значними нововведеннями в цьому напрямі е такі: обмеження для фізичних (також для фізичних осіб-підприємців) та юридичних осіб максимальних лімітів готівкових платежів при розрахунках за товари (послуги) та надання податковій службі права здійснювати контроль за наявністю у підприємств платіжних терміналів і дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків.

б. Розширення спектра інструментів боротьби зі схемами мінімізації оподаткування. зокрема, урядами України і Республіки Кіпр було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та майно, що звузить можливості виведення капіталу з України та збільшить податкові надходження до бюджету

(за оцінкою Міністерства фінансів України, на 1 млрд. грн. щорічно) завдяки запровадженню ставок оподаткування дивідендів, процентів, роялті та відчуження майна.

в. Створення Державного фонду регіонального розвитку. Цей крок було ініційовано Президентом України для забезпечення державної підтримки середньо- та довгострокових інвестиційних програм (проектів), спрямованих на розвиток регіонів. На законодавчому рівні було визначено модель функціонування зазначеного фонду, затверджено порядок використання його коштів і відбору інвестиційних програм (проектів), що можуть реалізовуватися за рахунок коштів фонду. Із 2012 р. Державний фонд регіонального розвитку став невід'ємним складником державного бюджету.

• 7. Запровадження системи контролю ризиків, пов'язаних з управлінням державним боргом, що сприятиме прозорості боргової політики Уряду та місцевих органів влади. У 2012 р. Урядом затверджено Порядок здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням державним (місцевим) боргом, і встановлено обов'язкове затвердження Міністерством фінансів України та місцевими фінансовими органами програм управління боргом на відповідний рік та їх оприлюднення в місячний термін після початку відповідного бюджетного періоду.

• 8. Запровадження реєстру місцевих запозичень і гарантій. Порядок ведення Реєстру місцевих запозичень і місцевих гарантій затверджено Міністерством фінансів України в липні 2012 року. Нині на офіційному веб-сайті Мінфіну України розмішується інформація стосовно здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій.

• 9. Установлення переліку квазіфіскальних операцій і запровадження оцінювання можливого впливу таких операцій на показники бюджету та визначення відповідальних за проведення такого оцінювання. У серпні 2012 р. рішенням Уряду затверджено Перелік квазіфіскальних операцій і органів влади (управління), відповідальних за проведення оцінки можливого впливу таких операцій на показники бюджету. Із 2013 р. інформація про квазіфіскальні операції та результати оцінювання можливого впливу таких операцій на показники бюджету в наступних бюджетних періодах подаватимуться разом із проектом закону про Державний бюджет України до парламенту.

• 10. Утворення Міністерства доходів і зборів України. Цей організаційний захід має оптимізувати організаційну структуру контролюючих органів держави для підвищення рівня економічності й ефективності стягнення податків та зборів і зниження фактичного фіскального тиску на бізнес.

Поряд із певними досягненнями слід зазначити, що частина заходів Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" була не виконана або виконана формально. зокрема, це стосується:

• розроблення нової системи стратегічного планування;

• законодавчого забезпечення затвердження Кабінетом Міністрів України планів міністерств — головних розпорядників коштів державного бюджету на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди;

• законодавчого визначення системи надання державної допомоги суб'єктам господарювання відповідно до принципів ЄС.

Це засвідчує необхідність подальшого розвитку реформи у сфері державних фінансів, що має бути враховано при формуванні бюджетної політики на 2014 і наступні роки.

Свій внесок у розростання тіньової економіки здійснює майже кожен громадянин України не лише під час здійснення щоденних видатків на поточне споживання, наприклад, купуючи товари й послуги на "сірому ринку", але й в ході продажу своєї робочої сили на ринку праці з мстою забезпечення достатнього рівня доходу у вигляді зарплати. Інакше кажучи, збільшення масштабів нелегальної економічної діяльності є фінансовою компенсацією держави за невисокі соціальні стандарти та рівень добробуту суспільства. Звичайно значна тінізація ринку праці є суттєвим чинником, який деформує та послаблює ефективність державної політики доходів [121, с. 99]. Існування значних масштабів тіньової зайнятості підриває систему соціальної підтримки, послаблює результативність реформи соціальних програм і порушує принципи соціальної справедливості в розподілі соціальної допомоги, роблячи останню надмірно обтяжливою для бюджету. Таким чином, природним в умовах сповільнення економічного зростання є подальше зближення питомої ваги надходжень від оплати праці та соціальних трансфертів: якщо 2011 р. ці частки складали відповідно 41,8 та 37,0%, то за даними III кв. 2012 р. — вже 39,9 та 33,6% у видатках Держбюджету. Якщо взяти до уваги те, що із заробітної плати здійснюються обов'язкові відрахування (податки та внески до державних страхових фондів) у середньому на рівні 20% від брутто-доходу. стає очевидним, що в бюджетах домогосподарств джерелом доходів переважно є вже не заробітна плата, а доходи у вигляді пенсій, стипендій, соціальної допомоги. За умов економічної депресії таке співвідношення імовірно відіграло позитивну роль у збереженні загальної динаміки доходів, а отже, і споживчого попиту, проте у стратегічному вимірі воно фактично дестимулює ефективне використання людського і кутом ці ялу країни та укорінює соціальне споживацтво. За оцінками експертів. тіньовий фонд оплати праці оцінюється сьогодні в 145 млрд. гри. на рік [165]. У середині 2011 р. Міністерство соціальної політики представило комплекс законопроектів ІН2І. н яких визначило стратегічні пріоритети політики у даному напрямі. Головними механізмами цієї політики с такі:

• 1) посилення відповідальності роботодавців за трудові відносини із працівниками без укладання договору, тобто за створення нелегального робочого місця, л якого не платяться внески і податки;

• 2) впровадження індикативних заробітних плат, з яких розраховуватимуться внески у соціальні фонди (8 кваліфікаційних категорій, починаючи з працівників з низькою професійною кваліфікацією або її відсутністю та закінчуючи вищими керівниками);

• 3) перерозподіл зобов'язань роботодавця і працівника в структурі соціальних внесків;

• 4) лібералізація трудового законодавства, зокрема віднесення до сфери внутрішніх домовленостей між працівником та роботодавцем низки важливих питань, як-то тривалість робочого дня. терміни оплати праці, умови звільнення. Запропоновані заходи, за винятком розширення кількості контролюючих органів та їхніх повноважень, могли б мати позитивний ефект, але за умови ліквідації головної причини виплати заробітної плати в "конвертах" - асиметричного розподілу зобов'язань соціального страхування між працівником та роботодавцем. Згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний соціальний внесок (замінив обов'язкові внески у чотири фонди) із зарплати працівника утримується приблизно 3.6 % (2% із зарплати надходить до Пенсійного, 1,6% - до інших соціальних фондів), тоді як для роботодавця розмір цього соціального внеску коливається залежно від виду діяльності (36.76-49,7%).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ
  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ