Частка "зелених" податків у загальній структурі податкових надходжень в Україні становить лише 3-4 %, понад 90 % з яких є рентною платою гірничодобувних компаній за видобуток корисних копалин. Оплата забруднення, енергетичні платежі та плата за використання невідновлюваних ресурсів складали в різні роки лише 0,5 % надходжень до зведеного бюджету.
Фактично така структура оподаткування стимулює підприємців отримувати прибутки у спосіб дедалі більшої експлуатації природних ресурсів, адже ресурсний потік фактично не оподатковується, водночас зменшуючи оплату праці. Це призводить до закріплення сировинної спрямованості економіки України та подальшим деформаціям її структури у бік розвитку первинного сектору. Ця ситуація потребує негайного вирішення, чому сприятиме, наприклад, механізм повернення підприємствам частини сплачених "зелених" податків у вигляді державних грантів на запровадження енерго- та ресурсоощадних технологій. Споживання ресурсів легко контролювати за допомогою нескладних приладів, і тому уникати "зелених" податків, як зазначалося вище, набагато важче, ніж уникати оподаткування доходів. У країні, де тіньова економіка за деякими оцінками співставна за масштабом з офіційною, можливість прогнозування надходжень із "зеленого" джерела є вагомим аргументом на користь еко-податкової реформи [112, с. 294].
В умовах високого податкового тиску, надмірного адміністративного ускладнення адміністрування податків та взагалі державного регулювання підприємницької діяльності тінізацію економіку варто розглядати як прояв підприємницького таланту, спрямований на підтримки життєдіяльності бізнесу. Отже, питання податкового тиску виявляється головним стимулятором тіньової економічної діяльності в Україні й сьогодні, тому глибше розглянемо основні надбання й упущення в даному напрямку держваного регулювання економіки.
Україна має значний резерв для збільшення податкових надходжень, що сконцентрований у секторі тіньової економіки, обсяг якого, за різними оцінками, складає від 40% до 50% ВВП. Одним із головних чинників високої частки тіньової економіки є мінімізація та ухиляння від сплати податків. Разом з тим видається, що потенціал каральних заходів вже вичерпаний, а тому необхідно застосувати системний підхід до вирішення зазначеної проблеми [83, с. 318].
Загалом еволюція бюджетно-податкової політики в 2005—2008 рр. мала позитивний вектор, однак супроводжувалася певними прорахунками, які створили передумови, сприятливі для проникнення кризових явищ у систему державних фінансів в умовах погіршення економічної ситуації в Україні в 2009 р. [83, с. 124]. Кожен новий уряд передусім вирішував поточні завдання, досить часто ігноруючи ризики такої кон'юнктурної політики, які можуть проявитися в майбутньому.
зокрема, скасування податкових пільг та преференцій було дієвим і ефективним тактичним заходом збільшення доходів бюджету. Однак, зі стратегічної точки зору, після радикального очищення від тіньових схем, які були інкорпоровані в попередні роки, наступним кроком мала стати розробка та запровадження нової системи податкових пільг, яка б підтримала інвестиційно-інноваційну діяльність у тих регіонах і галузях, де це було обґрунтовано і необхідно. Водночас, зробивши перший крок, влада не приділила достатньої уваги для реалізації наступного, через що досягнення бюджетно-податкової політики обмежилося зростанням доходів бюджету. Натомість її регулятивний потенціал, який дозволяв державі здійснювати активну структурну політику, не був використаний.
В європейських країнах система оподаткування побудована таким чином, що контроль над достовірністю та повнотою нарахування податку покладений власниками підприємств на їхніх керівників. Оскільки розподіл прибутку є єдиним механізмом легального отримання доходів від прав корпоративної власності, завдання максимізації прибутку (і відповідно бази оподаткування корпоративного податку) для керівників західних компаній є пріоритетним. У такому разі ефективне адміністрування даного податку не потребує ані колосального штату контролюючих органів, ані деталізованого до дрібниць законодавства. Загалом значну частину схем мінімізації оподаткування можна усунути за допомогою "вбудовування" відповідних механізмів у законодавче поле, які нівелюють функціонування подібних схем, не розширюючи повноваження контролюючих органів. Головним завданням останніх є мобілізація якомога більшого обсягу коштів до бюджету, тому чим більше прав їм надавати, тим автоматично зростатиме фіскальний тиск на економіку навіть при зниженні номінальних ставок. Відтак, мусимо констатувати, що в ході податкової реформи щодо підвищення ефективності боротьби з мінімізацією оподаткування та ухилянням від сплати податків були впроваджені не найоптимальніші механізми [83, с. 249-250].
Податок на доходи фізичних осіб в Україні є одним із найпроблемніших. Основний фіскальний тягар несуть найбідніші верстви населення, тоді як заможні громадяни через поширену практику приховування доходів сплачують незначні суми. Навіть запровадження у 2004—2007 рр. найнижчої ставки в Європі в розмірі 13% не змусило таких громадян легалізувати реальні статки. Через це політика "пряника" в питаннях адміністрування податку на доходи фізичних осіб мала б бути вже давно згорнута як неефективна, а головна увага приділена жорсткій боротьбі з ухилянням від сплати податку [83, с. 261).
Щодо діяльності уряду в напрямку детінізації фіскальної політики країни у щорічному Посланні Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році" зазначено [121, с. 120—122], що незважаючи на наявність значних ризиків для системи державних фінансів, зумовлених негативним впливом на економіку України зовнішніх чинників, у 2012 р. було продовжено реалізацію інституційних перетворень у фіскальній сфері. Протягом року було здійснено низку важливих заходів у цьому напрямі:
• 1. Прийняття та введення в дію нової редакції Митного кодексу України та змін до Податкового кодексу України. Представники бізнесу, українські та іноземні експерти позитивно оцінили зміни до податкового та митного законодавства, відзначивши їх ліберальне спрямування, що наближає Україну в даній сфері до європейської практики. Запроваджені зміни переміщують акценти впливу від фіскального тиску, спрямовуючи увагу на боротьбу з корупцією та ухиленням від оподаткування. Завдяки цьому вдалося забезпечити зростання доходів без створення перешкод для легального бізнесу.
• 2. Подальше підвищення ефективності системи адміністрування податків, зборів та обов'язкових платежів в Україні. У 2012 р. Державною податковою службою України, що трансформувалась у Міністерство доходів і зборів було вжито комплексних заходів щодо підвищення ефективності адміністрування податків, зокрема:
– забезпечено суспільне обговорення ініціатив у напрямі реформування податкової системи із бізнесом та інститутами громадянського суспільства;
– скасовано обмеження щодо добровільної реєстрації платником податку на додану вартість і зменшено строк реєстрації платників ПДВ з 10 до 5 робочих днів. У результаті утричі скоротився обсяг необхідних документів; жорстко лімітовані строки розгляду поданих платниками заяв;
– створено правові підстави та забезпечено повноцінне функціонування центрального офісу з обслуговування великих платників податків;
– забезпечено створення законодавчих підстав для проведення електронної перевірки;
– успішно здійснено перехід на нову модель спрощеної системи оподаткування. Кількість підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, зросла за 2012 р. на 221 тис. осіб, або на 21%, і станом на 1 січня 2013 р. становила 1272 тис. осіб;
– здійснено переорієнтацію роботи податкової служби на клієнтооріентований підхід у роботі із платниками завдяки створенню розгалуженої мережі із 470 центрів обслуговування платників податків з уніфікованими функціями: реєстрація, взяття на облік, консультації, прийом звітності тощо;
– створено сприятливі умови платникам податків для подання звітності в електронному вигляді, зокрема створено центр сертифікації ключів для забезпечення платників податків безкоштовними ключами електронного цифрового підпису (у 2012 р. за допомогою централізованої системи опрацьовано у 6,1 раза більше документів порівняно з 2011 р.);
– удосконалено систему автоматичного відшкодування ПДВ і реєстрації податкових накладних;
– запроваджено низку електронних податкових сервісів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ“ на сторінці 5. Приємного читання.
