Методичні підходи до обрахунку тіньових фінансових потоків національної економіки
Кількісне оцінювання нелегальних фінансових потоків надзвичайно ускладнене, насамперед неможливістю виявлення обсягів нелегального обороту цінностей за допомогою прямих методів. Серед існуючих методів оцінювання нелегального обороту цінностей на макрорівні варто відзначити [5, с. 180—189] виявлення розбіжностей різних статистичних даних через порівняння доходів, розрахованих різними способами; через порівняння зареєстрованих доходів і витрат; визначення за показником зайнятості, який базується на припущенні, що зменшення офіційного сектору економіки зумовлене перепливеш трудових ресурсів у неофіційний, тобто в тіньовий сектор; монетарні (грошові) методи: аналіз попиту на готівку, питома вага позабанківського обігу готівки, аналіз та визначення обсягів грошових операцій та угод; структурний метод, що базується на підрахуванні
розмірів тіньової економіки в різних сферах виробництва з подальшим зведенням показників та виявленні частки тіньової економіки у ВНП; метод м'якого моделювання, що грунтується на обчисленні та зіставленні таких факторів, як: рівень оподаткування; етика стосовно сплати податків і рівень державного регулювання (кількість зайнятих в адміністративних службах у відсотках до загальної зайнятості); рівень зайнятості (кількість працюючих у відсотках до чисельності всього населення); тривалість робочого тижня; кількість іноземних працюючих у відсотках до загальної кількості зайнятих.
В Україні на основі рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України №123 від 18 лютого 2009 p., для оцінювання обсягів тіньової економічної діяльності використовують інтегральний коефіцієнт тінізації економіки. Розрахунок даного коефіцієнта здійснюється на основі чотирьох методів: фінансового, монетарного, електричного та методу "витрати населення - роздрібна торгівля" [156]. Кожний з цих методів дає приблизну оцінку в межах охоплення ними інституційних секторів національних рахунків, що свідчить про наявність різних за напрямами тенденцій, які при цьому не вступають у суперечності [98, 115]. Усереднене ж значення результатів даних методів становить характеристику стану і тенденцій розвитку тіньової економіки в Україні. На сьогодні Міністерством економічного розвитку і торгівлі для оцінювання мінімального та максимального коефіцієнтів, у межах яких знаходиться рівень тіньової економіки, застосовується метод збитковості підприємств [127].
Зазначені Методичні рекомендації розрахунку рівня тіньової економіки розроблено з метою удосконалення порядку розрахунку та усунення неточностей [127], виявлених у ході апробації Методики розрахунку обсягів тіньової економіки, затвердженої наказом Мінекономіки від 27.06.2006 № 222 [126]. Наказом Мінекономіки від 23.01.2009 № 29 (зареєстрований у Мін'юсті 06.02.2009 за № 111/16127) Методику № 222 розрахунку обсягів тіньової економіки визнано такою, що втратила чинність.
Робота з удосконалення Методики проводилася постійно. Поступово, у міру виявлення у Методиці неточностей до порядку розрахунку рівня тіньової економіки вносилися зміни, про які повідомлялося в аналітичних записках міністерства "Тенденції тіньової економіки в Україні", зокрема у записках за 2007 рік та за І півріччя 2008 року.
При цьому слід зважати на те, що поведінка економічних агентів, а отже, й причини утворення тіньової економіки постійно змінюються під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Тому, мабуть, і в подальшому Міністерство економічного розвитку удосконалюватиме ці Методичні рекомендації з метою забезпечення адекватного відображення у них характеру зміни тенденцій тіньової економіки в країні.
На нашу думку, подальші корегування зазначеної методики варто зробити у кількох напрямках: по-перше, потрібно враховувати нерівномірність розвитку окремих територій, що спричиняє розбіжності в обсягах нелегального фінансового обороту розташованих на них економічних суб'єктів. Тобто доцільно розробити методику оцінювання тіньових грошових потоків регіонів, на основі якої стане можливим розробка програм компелксного розвитку територій на засадах протидії нелегальним фінансовим операціям. По-друге, розвиток новітніх енергозберігаючих технологій, можливість приховування обсягів спожитої електроенергії, в тому числі і за рахунок альтернативних джерел енергії, можуть у перспективі спричиняти викривлення в обсягах підрахунку обсягів тіньової економічної діяльності, причому спотворення кількісних оцінок виявлятимуться у їх заниженні.
Крім того, варто враховувати, що фактичні обсяги економічної діяльності всіх без винятку економічних суб'єктів вимагають не лише зростання витрат енергоресурсів, але й ресурсів інших видів, зокрема води. Одночасно будь-яка життєдіяльність, в тому числі й здійснення більших обсягів економічних та й фінансових операцій тягне за собою зростання забруднення довкілля, тобто утворення відходів. Такі обставини опосередковано дозволять виявити приховані факти створення й реалізації економічних благ, а отже й виявити певні обсяги обороту фінансових коштів, не оприлюднені під час складання офіційної звітності мікро- та макрорівня.
По-третє, методики, запропоновані Мінеконом розвитку, вимагають доступу та опрацювання чималих обсягів первинних економічних даних, даючи при цьому лише приблизну оцінку нелегальних фінансових оборотів. Однак заслуговує на увагу припущення, що приблизно оцінити обсяги тіньових оборотів (адже точна оцінка такої діяльності апріорі неможлива), доцільно за допомогою експрес-методів, що вимагають обмеженого обсягу найбільш суттєвої інформації, отримання якої не спричиняє додаткових витрат часу, плин якого також здійснює негативну дію на актуальність здійснених розрахунків. Виходячи із зазначеного пропонуємо удосконалити існуючу методику, насамперед, за рахунок втілення "регіонального" аспекту, а також урізноманітнивши кількість опосередкованих індикаторів оцінювання обсягів фактичної діяльності економічних суб'єктів. 3-ма постулатами запропонованої Методики експрес-оцінювання рівня тінізації економіки регіону виступають:
• 1. Можливість експрес-оцінки передумов до нелегальних фінансових оборотів у різних областях України, завдяки якій стає можливим диференціація фінансових установ та їх клієнтів на предмет зростання імовірності здійснення шахрайських операцій.
• 2. Зіставність результатів нелегального фінансового обороту різних територій та можливість оперативного корегування переліків потенційно небезпечних областей.
• 3. Спроможність методики оцінювати як відносні показники рівня тінізації економіки так і розрахунки сум нелегальних фінансових потоків, які у подальшому варто використовувати в ролі "контрольних цифр" при розробці програм боротьби з фінансовою злочинністю, визначенні складових дохідних частин державного й місцевих бюджетів.
Експрес-оцінювання рівня тінізації економіки регіону пропонується здійснювати за такими 3-ма блоками:
• 1. Встановлення розбіжностей між показниками номінального та економіко-технологічного зростання корпоративного сектору (Ysuppi).
• 2. Розрахунок пасивних заощаджень домогосподарств як резерву нелегального грошового обороту (Ydem).
• 3. Обчислення розриву у товарообороті товарів і послуг, задоволення якого пов'язане зі зростанням імовірності здійснення нелегальних фінансових операцій (Ymark).
Наведені 3 блоки зіставні зі складовими макроекономічного ринку благ, на якому корпорації виступають носіями сукупної пропозиції, домогосподарства е головними носіями сукупного попиту, а рівновага між обсягами попиту і пропозиції встановлюється внаслідок дії ринкових механізмів, додатково підсилених засобами державного регулювання. Підсумкова оцінка нелегальних потоків у запропонованій методиці визначається як тіньовий ВВП (YSGDP) країни або регіону, в залежності від масштабів оцінювання. Тіньовий ВВП визначається підсумовуванням трьох вищеподаних складових:
(2.1)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
