На сучасному етапі, рівень національної безпеки нашої країни багато в чому залежати від того, в якому напрямку ми будемо рухатися: або подальшого поглиблення і розвитку економічної кризи, або - економічної стабілізації і наступного зростання. Іншими словами, і в умовах кризи економіки, і на етапі підйому економічна складова національної безпеки держави є визначальною.
У свою чергу, економічна криза є істотним чинником розростання тіньової економіки. Феномен тіньової економіки - явище дуже складне, системне, об'єктивне, а за масштабами — світове. Вона є хронічною і притаманна майже всім країнам із будь-якою політико-економічною системою. Першопричини існування тіньової економіки криються, по-перше, у наявності постійно діючої суперечності між економічними потребами суспільства і можливостями їх задоволення в певний момент часу і, по-друге, в економічному інтересі - більш високій, ніж в офіційній економіці, прибутковості при мінімальних витратах.
Значні масштаби тіньової діяльності свідчать про те, що тіньові економічні відносини пронизують усі сфери економічної, соціальної і політичної системи держави і суспільства. Зараз тіньова економіка охоплює, як було зазначено, переважну частину господарської діяльності, а саме: торгівлю й обслуговування; сільське господарство; зовнішню торгівлю; паливно- енергетичну галузь; приватизацію державної власності; податкову систему; фінансово-кредитну сферу, у тому числі банківську і страхову діяльність; бюджетну систему; грошовий і валютний обіг; довірче управління майном; а також інтелектуальну й інвестиційну сфери. Особливо істотною є криміналізація комерційних структур, що займаються постачаннями і реалізацією в країні енергоносіїв. Значних збитків завдають посередницькі структури, із якими співробітничає велика частина керівників шахт: як у прірву йдуть десятки мільйонів гривень бюджетних коштів, що виділяються вугільній промисловості на реструктуризацію і виплату заробітної плати. За експертними оцінками в тіньовій економічній діяльності зайнято близько зо—40% працездатного населення країни, особисті прибутки якого від її здійснення складають левову частку доходів.
Переважну роль у фінансовому обороті тіньової економіки відіграють іноземні валюти, особливо долар США. У "тіні" долар виконує, крім функції обігу, ще і функцію тезаврації (накопичення). Найбільші обсяги тіньової економіки припадають на торгівлю товарами, виготовленими в промисловості і сільському господарстві або завезеними контрабандним шляхом. Саме в посередницькому секторі економіки сконцентрована основна маса фінансово-ресурсних операцій, а відповідно й основні джерела накопичення, обігу й акумуляції тіньових капіталів. Аналіз показує, що найбільший внесок в оборот тіньової економіки надходить через несплату податків від незабороненої економічної діяльності. За обсягами у структурі тіньової економіки переважає не кримінальна економічна діяльність, а тіньова господарська.
Відбувається розширення різних видів і форм тіньової економіки, зрошування і взаємодоповнення секторів легальної і тіньової економіки, а також тіньових структур і владних. Зростає чисельність державного апарату з метою посилення його владних повноважень і підвищення впливу на економічні процеси без відповідної віддачі у вигляді скорочення обсягів тіньової економіки. Як відомо, із прибутків, що отримуються в тіньовій економіці, не платяться податки і соціальні внески. За розрахунками експертів, сума податків, що недоотримуються з цієї причини, досягає 12-14% ВВП.
Безумовно, вплив тіньової економіки має і певний конструкттивний характер, оскільки вона надає можливість виживати великій частині населення, забезпечує швидке і повне насичення ринку товарами повсякденного попиту, оволодіння формами і методами ведення дрібного бізнесу тощо. Однак він носить тимчасовий характер і не переважає негативного впливу тіньової економіки.
На початку підрозділу були визначені основні, найбільш загальні, чинники існування і розростання тіньової економіки. Має сенс їх конкретизувати.
• 1. Законодавча неврегульованість і недосконалість регулювання з боку держави більшості економічних процесів, а також кабінетна практика розробки і прийняття законопроектів і нормативних актів багато в чому визначають рівень розвитку тіньової економіки в нашій країні. Формування інфраструктури ринкової економіки і законодавче забезпечення її діяльності значною мірою стримується саме через відсутність необхідної законодавчої бази або через її недосконалість. Більш того, удосконалення чинного економічного законодавства не встигає за реальними змінами в економіці, а тому не відповідає сьогоденним потребам економіки країни і становить істотну загрозу її економічній і фінансовій безпеці.
• 2. Однією з істотних причин збільшення тіньової економіки є фіскальна, дестимулююча роль податкової політики і часті зміни в податковому законодавстві. Міжнародний центр перспективних досліджень із 1998 р. проводить систематичні опитування керівників підприємств усіх форм власності щодо економічного клімату в країні. Торік від 80 до 92% респондентів першим у переліку перешкод щодо збільшення обсягів виробництва назвали рівень податків, що повного мірою можна віднести і до тіньової економіки.
• 3. Наступною причиною е велика кількість штучно створених недоцільних обмежень і заборон щодо підприємницької діяльності, а також різні перевірки. Аналіз свідчить, що практично на всіх підприємствах України здійснюються перевірки за численними інструкціями як мінімум один раз на квартал, не дивлячись на їх заборону з боку уряду.
• 4. Масовому поширенню тіньової економічної діяльності сприяє низький рівень доходів і життя населення, який поглиблюється затримками з виплатою заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, видача заробітної плати у "конвертах". Вище це явище детально аналізувалося і не має сенсу на ньому зупинятись.
б. Високий рівень безробіття, у тому числі неврахованого — ще одна причина розростання тіньової економіки. На початок жовтня 2000 р. чисельність офіційно зареєстрованих безробітних складала
• 1969,1 млн. осіб або 4,2% до загальної чисельності робочої сили. Чисельність же незареєстрованих безробітних,, а також тих, що знаходяться у відпустках з ініціативи адміністрації і зайнятих неповний робочий день, перевищує 5 млн.
• 6. Сприяє розвитку тіньової економіки і незлагодженість дій Національного банку України, Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, Держфінмоніторнгу, Нацкомфінпослуг та інших у питаннях розробки і здійснення фінансово-кредитної й, особливо, грошово-валютної політики. Ні на рівні виконавчої влади, ні законодавчо не встановлено процедури їхньої взаємодії. На жаль, фактично цю функцію в нашій країні виконує Міжнародний валютний фонд.
• 7. Розростанню тіньової економіки сприяє наявність у значних розмірах тіньового вторинного фондового ринку. На такому ринку акції особливо привабливих підприємств, не проходять через офіційні фондові інституції: фондові біржі або організовані позабіржові фондові торговельні системи. Акції в такому разі продаються, як кажуть, "з рук в руки".
В Україні здійснюються певні заходи щодо подолання кримінальної частини тіньової економіки. З боку керівництва країни неодноразово ставилась перед виконавчою владою задача приборкання тіньової економіки. Відповідно до цього виконавчою владою протягом останніх років активізовано протидію кримінальним проявам тіньової економіки. Створено податкову міліцію у складі Міністерства доходів і зборів, Національне бюро розслідувань, яке, на жаль, розформовано. Діють відповідні підрозділи в Міністерстві внутрішніх справ України, Службі безпеки України. Прийнято Закони України "Про боротьбу з корупцією" і "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю". Здійснюються Національна програма боротьби з корупцією (її реалізацією займаються Генеральна прокуратура, Служба безпеки, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Верховний суд, Міністерство доходів і зборів) і програма спільних дій Національного банку й органів виконавчої влади щодо оздоровлення банківської системи. Однак кожний із названих органів влади діє у своїй області і не охоплює всієї сфери тіньової економіки. Крім того, немає головного органу виконавчої влади, який би координував діяльність щодо приборкання проявів тіньової економіки. Здійснювані заходи спрямовані переважно на боротьбу з економічними злочинами, до того ж силовими або фіскальними методами, хоча, як було вказано вище, причини розростання тіньової економіки носять в основному економічний характер.
Крім цього урядом і Національним банком України проводиться певна робота по запобіганню відтоку капіталів за кордон. Прийнятими постановами ними встановлено жорсткий контроль за одержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності індивідуальних ліцензій на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків по зовнішньоекономічних операціях; новий (більш високий) розмір державного збору за видачу разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані спеціальні санкції; задіяно механізм контролю через уповноважені банки за проведенням розрахунків суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Правлінням Нацбанку прийнято постанову про обмеження розрахунків готівкою. Постанова спрямована на недопущення відтоку грошей у тіньовий оборот. Громадяни з 1 вересня 2013 р. не мають права на одночасний платіж готівкою на суму не більш ніж 150 тис. грн. Платежі між населенням і суб'єктами господарювання на суми понад що суму мають здійснюватися в безготівковій формі з використанням платіжних доручень, чеків і пластикових карток.
Національним банком України прийнято Інструкцію про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті, яка повинна сприяти попередженню злочинів у банківській сфері і Положення про відкриття і функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті і гривнях, що містить правові механізми попередження злочинів, пов'язаних із відкриттям в уповноважених банках України і використанням кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті і банків-нерезидентів в іноземній валюті і гривнях.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків“ на сторінці 1. Приємного читання.
