Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Удосконалення державного регулювання протидії нелегальним фінансовим операціям банків і страховиків потребує заходів принаймні, за трьома напрямами:

• 1. економічним, що передбачає застосування таких заходів впливу на фінансові установи, в результаті застосування яких останнім стане просто невигідно приховувати інформацію про фінансові результати;

• 2. адміністративним, механізми якого спрямовані на посилення відповідальності фінансових установ за порушення Правил внутрішнього та державного фінансового моніторингу;

• 3. оранізаційним, що передбачає узгодженість в часі і просторі регуляторних впливів різних органів виконавчої влади, усунення асиметричності щодо фінансово-економічної інформації.

Покращення державного регулювання легальності фінансових потоків за всіма зазначеними напрямками вимагає поліпшення інформаційного забезпечення, зокрема доступу до баз даних економічних суб'єктів, своєчасне оновлення їх вмісту, виявлення і уточнення досяжних нормативів, що мають покладатись в основу розробки стандартів діяльності фінансових установ.

Як зазначалось раніше, під час обґрунтування загальнодержавних нормативів ризиковості комерційних банків до причетності щодо нелегальних фінансових операцій потрібно враховувати не лите абсолютні значення показників, рейтингові позиції, відносні коефіцієнти, але й зв'язки між окремими фінансовими показниками.

На нашу думку, варто встановити чутливість фінансового результату або рентабельність сумарних активів, для яких було обґрунтовано національні фінансові нормативи, від інших показників, що характеризують обсяги капіталу, фінансової стійкості, платоспроможності комерційних банків. Отже, з метою забезпечення зіставності результатів різних за розміром і рівнем комерційної активності банків, в ролі залежної змінної обрано показник ROA. Щоб встановити інтенсивність впливу незалежних чинників на нього, слід побудувати лінійну регресійну модель - її коефіцієнти відображатимуть еластичність змін рентабельності капіталу у відповідь на зміни незалежних чинників. Надання переваги лінійній залежності пояснюється простотою інтерпретації результатів кореляційно-регресійного аналізу.

Статистична значимість встановлених фінансових пропорцій між використанням ресурсів та отриманням результатів встановлюється на підставі тісноти стохастичного зв'язку. При цьому необхідно уникати явища мультиколінеарності, що виявляється у високих значеннях кореляції всередині набору незалежних змінних.

Розрахунки коефіцієнтів кореляції між ROA та іншими фінансовими показниками, що характеризують ліквідність, фінансову стійкість та ділову активність виконувались як в цілому по вибірці, так і в розрізі окремих підгруп. Однак високу щільність кореляційного зв'язку було виявлено лише між ROA та Fa (коефіцієнтом автономії) лише для підгруп з високим та дуже високим ризиком. Відповідні коефіцієнти кореляції склали 0,87 та 0,88. Тісноти стохастичного зв'язку між ROA та Fa для підгрупи із середнім рівнем ризику не встановлено, оскільки значення коефіцієнту кореляції для підгрупи склало тільки 0,22.

Таким чином, для обґрунтування національних фінансових нормативів доцільно здійснити моделювання стохастичного зв'язку між рівнем фінансової незалежності та рентабельності активів тільки для банків із підвищеним рівнем ризику. Звичайно, залежність між рентабельністю банків та їх фінансовою стійкістю можна пояснити так: обсяг прибутку у кожен момент часу визначається різницею між сумою отриманих відсоткових доходів від позичальників та сумою сплачених відсоткових доходів за користування ресурсами та інших витрат.

Проте, чим менший строк залучення депозитів і чим триваліший термін кредитування, тим менше коштів банк отримуватиме і більше втрачатиме. Аналіз банківської системи показав, що обсяги кредитів у 4-6разів перевищують обсяги депозитів, що можливо лише тоді, коли строк кредиту надання коротше за термін вкладання строкових депозитів. З іншого боку, збільшення депозитного портфелю тягне за гобою зростання сумарних активів та скорочення їх прибутковості при незмінності фінансового результату. Таким чином, варто очікувати прямої залежності між рентабельністю активів і рівнем автономії банку: чим вище буде Fa тим вищим виявиться і ROA, що складає гіпотезу дослідження пропорцій фінансових показників вітчизняних комерційних банків. Ця гіпотеза частково була підтверджена долити і ми значеннями коефіцієнтів кореляції.

Обчислення коефіцієнтів регресійних моделей виконувались у програмному середовищі Statistica 8.0, за допомогою модуля Multiple Regression. Регресійні коефіцієнти та найважливіші статистичні параметри моделей, отриманих для підгруп комерційних банків із високим та дуже високим ризиком участі у тіньових фінансових потоках наступні:

- у підгрупи із високим ризиком:

ROABP=‒0,19+0,597·Fa(R²)=0,756, Fтабл(1,04)=1251,9, р˂0,0000, при чому табличне значення F-критерію: Fтабл (р=5%, 1,404)=3,865, стандартна помилка рівняння :0,122, βFA= 0,875

- у підгрупи із дуже високим ризиком:

ROAДBP=‒0,17+0,592·Fa(R²=0,770, F(1,540) =1803,1 р ˂0,0000, при чому табличне значення F-критерію: Fтабл (р= 5%, 1,540) = 3,859, 0,112, βFA= 0,88.

Отримані статистичні характеристики підтверджуються статистичну значимість побудованих лінійних моделей. зокрема, показник R-квaдpaт (R²) — тобто коефіцієнт множинної детермінації є свідченням того, яку частку варіації залежного показника вдалось охарактеризувати за допомогою отриманого регресійного рівняння. Для кожної з підгруп спостережень публічної фінансової звітності комерційних банків відповідні лінійні рівняння характеризують понад 75% усієї варіації рентабельності активів. Оскільки було побудовано однофакторні регресійні рівняння, коефіцієнти множинної де термі-нації збіглись із коефіцієнтами парних кореляцій між Fа та RОА.

Значення критерію Фішера (F-критерій) для обох рівнянь перевищує табличне, яке встановлено із 5%-вою імовірності помилки, причому перше число ступенів волі дорівнює кількості незалежних змінних (і для обох підгруп), а друге число є різницею між кількістю спостережень та кількістю незалежних змінних, зменшеною на 1 (для підгрупи з високим рівнем ризику: 404 = 406 — 1 — 1; для підгрупи з дуже високим рівнем ризику: 540 = 542 — 3 — 1). Перевищення Р-критерій табличних значень свідчить на користь істинності гіпотези про прямий зв'язок рентабельності активів із рівнем фінансової не залежності банку. У випадку використання отриманих регресійних рівнянь для оцінювання потенціалу прибутковості банків помилки становитимуть не більше 12%, звичайно, якщо у майбутньому фінансова залежність залишиться на низькому рівні — 24% 5% (рис. 2.12).

Економічна інтерпретація отриманих результатів наступна: 17%-ва збитковість банків з високим рівнем ризику та 19%-ва збитковість банків із дуже високим рівнем ризику визначається іншими, ніж фінансова автономія чинниками. Про це свідчать значення констант регресійних рівнянь. Проте кожен процентний пункт підвищення коефіцієнта автономії призводить до зростання рентабельності капіталу майже на 0,6 процентних пункти для обох підгруп комерційних банків із підвищеним рівнем ризику. Така залежність випливає із отриманих коефіцієнтів при незалежних змінних, які майже збігаються для обох рівнянь.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків
  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ