Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Державна служба фінансового моніторингу України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а отже відіграє найважливішу роль у державній системі протидії цим процесам. Основні зусилля Державної служби фінансового моніторингу України (далі Держфінмоніторинг України) на сьогодні спрямовані на імплементацію в національне законодавство нових вимог стандартів ГАТР щодо протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення, які були прийняті РАТР у 2012 році. Держфінмоніторинг України є центральним органом виконавчої влади, що координується через Міністра фінансів України. Положення про Державну службу фінансового моніторингу затверджено Указом Президента України від 13.04.2011 № 466/2011 [і29]. Держфінмоніторинг України утримується за рахунок коштів державного бюджету та здійснює видатки виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених в Державному бюджеті України на відповідний рік. У зв'язку з цим ефективність використання державних коштів, спрямованих на зниження злочинної економічної діяльності визначається, окрім загального економічного ефекту, низкою показників, наведених у щорічних звітах про виконання бюджету за бюджетними програмами Державної служби фінансового моніторингу України.

З позицій результативності протидії злочинній економічній діяльності заслуговують на увагу, по-перше, показники продукту (кількість заведених досьє, кількість запитів, направлених до іноземних підрозділів фінансової розвідки, кількість запитів до суб'єктів фінансового моніторингу щодо надання інформації, кількість суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які стали на облік, кількість методично-освітніх заходів, проведених та у яких взято участь Держфінмоніторингом України для суб'єктів фінансового моніторингу і державних органів, кількість методично-роз'яснювальних документів, підготовлених Держфінмоніторингом України у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, кількість повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, оброблених Держфінмоніторингом України, кількість проведених перевірок суб'єктів фінансового моніторингу). По-друге, показники ефективності (кількість оброблених повідомлень у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму на одного працівника Держфінмоніторингу України, відношення кількості проведених перевірок суб'єктів фінансового моніторингу до кількості запланованих перевірок суб'єктів фінансового моніторингу). Потрете, та показники якості (відсоток проектів узагальнених матеріалів, які були схвалені експертною комісією для передачі до право охорон* них органів). Зазначені показники змінюються з року в рік, причому їх динаміка може істотно відрізнятись від динаміки показників витрат на утримання Держфінмоніторингу та чисельності працівників цієї служби.

Загальний економічний ефект від діяльності Держфінмоніторингу полягає у зниженні обсягів нелегальної економічної діяльності в масштабах країни і може бути визначений лише опосередковано, про що йшлося в попередніх розділах. зокрема, вважаємо за доцільне обрати в ролі критеріального показника ефективності державного регулювання протидією злочинній економічній діяльності вартість арештованого майна і грошових коштів. На користь такого вибору свідчить той факт, що вилучені з обігу цінності протягом певного часу перебуватиме під контролем, а отже не може використовуватись у нелегальних оборотах, пов'язаних із тіньовими витоками-притоками до грошової маси країни. На діаграмі (рис. 4.5) наведено динаміку чисельності працюючих, обсяги освоєних бюджетних асигнувань на утримання Держфінмоніторингу та показники вартості арештованого майна.

Показники діяльності ДСФМ за 2007-2012роки, опрацювання

Рис. 4.5. Показники діяльності ДСФМ за 2007-2012роки, опрацювання [41-44, 47, 48]

Як свідчить діаграма (рис. 4.5), найбільш ефективно фінансова розвідка працювала у 2009 році, коли вартість арештованого майна та вилучених цінностей перевищила 5,5 млрд. грн., що становить 1,15% грошової маси, що знаходилась в обігу у цей період (агрегат М2). При цьому чисельність працівників Держфінмоніторингу (на той час Державний комітет фінансового моніторингу України) досягла максимального значення - 349 осіб, а видатки на його утримання майже досягли 35 млн. грн. Натомість 2008 рік варто визнати найменш ефективним: при видатках на утримання Держфінмоніторингу у 49,2 млн. грн. економічний ефект від нього склав 59,1 млн. грн., що лише на 20% більше за понесені держвидатки й становить 0,012% грошової маси що обслуговувала економіку країни в 2008 р. Кількість працівників Держфінмоніторингу в 2008 році неістотно відрізнялась від максимального значення й складала 341 особу.

Обсяги використання бюджетних асигнувань за 2005-2012 рр. в розрізі окремих статей, із зазначенням КБКВ, систематизовано на рис. 4.6 а, б.

Як видно з рис. 4.6,6, структура державних видатків на утримання Держфінмоніторингу з року в рік зазнавала змін. Так, найвища питома вага видатків на оплату праці у 63,43% спостерігалась у 2009 році. На виконання Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (і 37) у 2011 році Державний комітет фінансового моніторингу України реорганізовано у Державну службу фінансового моніторингу України та скорочено на зо % штатну чисельність. У зв'язку з чим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 № 937 "Про затвердження граничної чисельності працівників апарату центральних органів виконавчої влади" [124], та враховуючи вимоги Указу Президента України від 13.04.2011 N0 466 "Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України" [129], було затверджено нову структуру та штатний розпис Державної служби фінансового моніторингу України в межах встановленої граничної чисельності [104]. Зміна структури передбачала проведення реорганізації регіональних підрозділів Держфінмоніторингу на основі переходу від обласного принципу організації (у областях та АР Крим) до територіально-функціонального. Внаслідок оптимізації організаційної структури державного органу у подальших роках і було досягнуте скорочення щорічних бюджетних асигнувань з 37,07 у 2010 р. до 29,46 млн. грн., тобто на 20,5 %, або на 10,8% у середньорічному обчисленні.

Одночасно спостерігається зростання економічного ефекту від діяльності фінансової розвідки - вартість арештованого майна в 2012 р. склала майже 475,5 млн. грн., що у 2,23 рази вище, ніж у 2010 р., коли вартість арештованих цінностей становила 213,4 млн. грн. Тобто середньорічні темпи приросту економічного ефекту від фінансової розвідки складають 50%, а еластичність економічного ефекту від витрат на державне регулювання, обчислена як співвідношення темпів приросту економічних результатів та понесених при цьому витрат, в останні 3 роки (2010 - 2012) становить - 2,5 (=50%/(-20,5%)). Втім в результаті реорганізації Держфінмоніторингу максимального економічного ефекту, встановленого у 2009 р. так і не було досягнуто. Навіть у порівнянні із 2007р. у 2012 р, вартість арештованого майна склала лише 66%.

Використання ДСФМ бюджетних асигнувань за 2005-2012рр. (чотиризначними числами на діаграмах позначено коди економічної класифікації видатків (КЕКВ), розраховано за даними [41-44, 47, 48]

Рис. 4.6. Використання ДСФМ бюджетних асигнувань за 2005-2012рр. (чотиризначними числами на діаграмах позначено коди економічної класифікації видатків (КЕКВ), розраховано за даними [41-44, 47, 48]

Однак не варто пояснювати встановлені результати значним підвищенням транспарентності фінансових потоків та істотним зниженням тіньового грошового обороту фінансового сектору. Навпаки, скорочення обсягів легалізації злочинних доходів головним чином зумовлено удосконаленням тіньових схем, втягненням у нелегальну діяльність все більшої кількості фінорганізацій, насамперед банків та страховиків, більшою "організаційно-правовою майстерністю" маскування шахрайських дій.

Згідно із діаграмами (рис. 4.6, а, б) спостерігається скорочення капітальних видатків Держфінмоніторингу з 26,4 млн. грн. у 2005 р. до 0 грн. у 2012 р. (тобто з 65% до 0% загальної суми бюджетних асигнувань), що пояснюється як необхідністю економії обмеженого обсягу державних фінансів, так і достатнім матеріально-технічним забезпеченням умов довгострокового функціонування фінансової розвідки).

Ще один напрямок використання бюджетних асигнувань, що зберігся у 2011-2012 рр., на рівні близько 22% загальної суми видатків, пов'язаний із матеріальним забезпеченням поточної діяльності Держфінмоніторингу, оскільки об'єднує придбання товарів та послуг й оплату комунальних послуг та енергоносіїв (коди економічної класифікації видатків відповідно 11зо та 1160). Обмеження витрат на утримання служби Держфінмоніторингу на рівні захищених статей бюджетних видатків призвело до відсутності фінансування витрат на наукові дослідження й розробки та мінімізації видатків на відрядження, що, на нашу думку, не є позитивним чинником в аспекті максимізації економічного ефекту державної системи протидії тіньовим фінансовим потокам. Також зазначимо, що вище проаналізовано номінальні показники витрат та результатів діяльності Держфінмоніторингу, тобто не враховано зниження вартості грошей у часі за період з 2005 по 2012 роки.

Це спонукає до використання відносних показників для планування динаміки витрат на утримання Держфінмоніторингу та обґрунтування цільових показників його ефективності. На підставі виконаного вище аналізу можна виявити наступні емпіричні закономірності, які, незважаючи на дещо умовний, суб'єктивний характер, повинні використовуватись під час планування діяльності будь-якого органу державної влади, діяльність якого спрямована на боротьбу з тіньовою економікою:

% при зростанні будь-якої із складових видатків на утримання Держфінмоніторингу (насамперед це стосується захищених статей бюджетних видатків) або чисельності працюючих обсяг зниження нелегальної економічної діяльності буде скорочуватись. При цьому економічний ефект від скорочення нелегальної економічної діяльності має виражатись у збільшенні вартості цінностей, на які накладено арешт;

• одночасне зростання кількох статей державних асигнувань та чисельності працюючих повинне забезпечувати прискорене зростання економічного ефекту. Це означає, що підвищення витрат на оплату прані, на відрядження, поточних видатків й комунальні платежі, збільшення чисельності працюючих на певну кількість відсотків (щороку до 10%, як свідчать звіти про виконання бюджетів за бюджетними програмами Державної служби фінансового моніторингу України за 2009-2012 pp.) має призводити не менш, ніж до півтораразоваго зростання вартості цінностей, вилучених із злочинного обороту;

• економія видатків на службу державної протидії злочинним фінансовим операціям не повинна негативно позначатись на отримуваному економічному ефекті в масштабах національної економіки. Це означає, що у випадку зменшення чисельності держслужбовців, зменшенні поточних та комунальних видатків уповноваженого органу державної влади, в тому числі і за рахунок реорганізації, вартість цінностей, що вилучається із тіньового обороту не повинна знижуватись, порівняно із попередніми періодами. Згідно із виконаними розрахунками, критична межа економічного ефекту діяльності Держфінмоніторингу повинна перевищувати мінімальне значення виявлене в 2008 p., що дозволяє встановити нижню межу вартості арештованих цінностей на рівні 0,02% агрегату М2 грошової маси країни.

З урахуванням вищенаведеного вважаємо за доцільне запропонувати удосконалити процес обґрунтування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу в умовах невизначеності щодо змін макрекономічного середовища та транспарентності грошових потоків у фінансовій системі країни за допомогою системи штучного інтелекту, розробленої на основі нечіткого висновку типу Сугено. Системи нечіткого висновку дозволяють отримати чітке кількісне значення результативного показника, що має назву вихідної змінної, за умов неповної інформації та невпевненості щодо істинності кількісної залежності між факторами — вхідними змінними та результатом. В основу проектування систем нечіткого висновку (фаззі-алгоритмів від англ. fuzzy — нечіткий) покладено експертні знання або дані вибірки спостережень про реальні процеси економічних, технічних, соціальних та інших систем. Взаємозв'язок між змінами вхідних та вихідної змінної відображає система правил, а чіткі кількісні значення змінних задаються як елементи нечітких множин, які характеризуються не лише фактичним значенням, але й мірою впевненості (ц) щодо належності даного значення до певної сукупності спостережень, що в теорії нечітких множин називається лінгвістичним терміном, зростання видатків на оплату праці працівників бюджетної установи на 8% має чітке значення 5, але із деякою, не обов'язково 100%-ю мірою впевненості може бути охарактеризованим як "значне зростання". Згідно теорії нечітких множин поняття "значне зростання бюджетних видатків" є лінгвістичним термом, тобто нечіткою множиною, яка об'єднує пари числових значень, одне з яких - певний % зростання бюджетних видатків, друге — число в межах від 0 до 1, що характеризує міру впевненості в тому, що певний % зростання бюджетних видатків може бути охарактеризований як значне зростання. зокрема, пара чисел 5%/0,6 свідчить що 5%-ва зростання держвидатків можна

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин
  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ