ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків


Структурна модель формування тіньового обороту фінансового сектору: детермінанти і глобальні наслідки


Тіньові потоки банків і страховиків, беззаперечно, здійснюють деструктивний вплив на розвиток національної економіки. Хоча повністю припинити нелегальну економічну діяльність неможливо, регуляторна політика має спрямовуватись на запобігання надмірного відпливу грошових потоків з грошової маси. Оскільки національна економіка є складною системою, реакція якої на зовнішні втручання не завжди передбачувана, на етапі обґрунтування будь-яких регуляторних впливів потрібно оцінити наслідки та економічний ефект від обраного інструменту державного регулювання. Наслідки стабілізаційних заходів для цілісної економічної системи полягатимуть у змінах низки взаємопов'язаних показників, які слід оцінювати в сукупності. зокрема, обмеження граничної суми готівкових розрахунків або операцій із грошовими коштами може призвести до скорочення офіційних споживчих й інвестиційних видатків, а отже й сукупного попиту та уповільнення економічного росту. Зниження сум грошових переказів скорочуватиме комісійні доходи банків, а отже й прибутковість банківської системи, що в перспективі призведе до подорожчення грошей та подальшого падіння інвестиційного попиту. Підвищення вимог до розміру страхових платежів та премій страховиків негативно позначиться на рівні соціальної захищеності населення, а отже й схильності до споживання та активних заощаджень не лише домашніх господарств, але й всього приватного сектору. При цьому очікуваний економічний ефект від збільшення податкових надходжень до бюджету буде нівельовано як у поточному періоді, так і у віддаленій перспективі.

У зв'язку з цим вважаємо за доцільне на етапі обґрунтування напрямків та інструментів регуляторної політики зі зниження тіньових потоків фінансового ринку застосування систем економетричних моделей. Системи економетричних моделей придатні для опису динаміки складних систем, елементи яких змінюються не відокремлено, а взаємопов'язано, адже застосування окремих рівнянь багатофакторних регресій надає досить загальну, неточну оцінку та не враховує взаємозв'язків між структурними елементами систем. Поєднанням результатів регресійного аналізу окремих підсистем національної економіки в систему взаємопов'язаних рівнянь досягається підвищення цінності результатів статистичної обробки даних для обґрунтування результативності обраних інструментів державного регулювання.

Враховуючи вищезазначене, нами було побудовано систему структурних рівнянь (ССР), яка дозволяє оцінити взаємозв'язок між валовим внутрішнім продуктом, валовим нагромадженням основного капіталу та обсягами тіньового обороту фінансового сектору. Зазначені показники, впливаючи один на одного, детермінуються іншими параметрами національної економіки, такими як розмір загальних активів банківського сектору та страхової системи, розміром грошової маси (агрегат М2), державними видатками, спрямованими на боротьбу зі злочинною фінансовою діяльністю та сальдо торговельного балансу країни. У термінології економетричного моделювання першу групу з трьох показників, залежних від інших, називають ендогенними змінними, їх у подальшому позначено як уі. Друга група показників, які є незалежними по відношенню до ендогенних економічних результатів, утворює набір екзогенних змінних, які позначено як хj.

У системах взаємопов'язаних структурних рівнянь одні й ті ж залежні змінні в одних рівняннях містяться у лівих частинах, а в інших рівняннях — у правих частинах [25]:

де bij та аіj- коефіцієнти відповідно біля ендогенних та екзогенних змінних.

Як один з необхідних етапів визначення структурних коефіцієнтів структурна форма моделі (4.1) перетворюється на приведену форму моделі, що являє собою систему лінійних функцій ендогенних змінних від екзогенних:

де λ1 - коефіцієнти приведеної форми моделі.

За своїм виглядом приведена форма моделі (4.2) нічим не відрізняється від системи незалежних рівнянь, параметри яких оцінюються традиційним методом найменших квадратів (МНК). Тобто, застосовуючи МНК, спочатку оцінюються коефіцієнти приведеної

(4.1)

(4.2)

моделі λ, а надалі оцінюються значення ендогенних змінних через екзогенні.

Таким чином, структурна форма моделі дозволяє виявити вплив змін будь-якої екзогенної змінної на значення ендогенних змінних. Це зумовило обрання в якості екзогенних змінних таких, які є об'єктом регулювання. Адже досягнення цілей макроекономічної стабілізації може досягатись збільшенням державних видатків на боротьбу із економічною злочинністю. здійсненням економічного чи адміністративного регулювання обсягів експортних та імпортних товарних й грошових потоків, керованим збільшенням грошової бази та грошової маси, що обслуговує трансакції економічних суб'єктів, сприяючи підвищенню фінансової стійкості банківської системи та страхового сектору шляхом пруденційного регулювання.

Під час обґрунтування сукупності ендо- та екзогенних змінних слід уникати кореляції між змінними всередині наборів факторних змінних кожного з рівнянь структурної форми, що звичайно ускладнює процес побудови статистично значимої та придатної для обґрунтування регуляторної політики моделі. Крім того, кількісне оцінювання параметрів системи структурних рівнянь (4.1) за оцінками коефіцієнтів приведених рівнянь (4.2) спричиняє іншу проблему -проблему ідентифікації (25, с. 189-1911. Зазначене впливає на обґрунтування структурної форми моделі, тобто набору екзо- та ендогенних змінних у складі кожного рівняння.

Якщо ніяка лінійна комбінація рівнянь структурної форми не може привести до рівняння, що має ті самі змінні, як і деяке рівняння в структурній формі, то модель буде ідентифікованою. Тобто необхідна умова ідентифікації системи — виконання наступної нерівності для кожного рівняння моделі:

(4.3)

де Ks - кількість ендогенних змінних у 8-му рівнянні структурної форми,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ
  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ