Розділ «ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК»

БАНКИ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ - великі кредитно-фінансові банківські комплекси, що мають широку мережу закордонних представництв, які контролюють за допомогою держави валютні і кредитні операції на світовому ринку. Вони є головними посередниками у міжнародному русі кредитного капіталу.

БАНКИ ЦЕНТРАЛЬНІ ЕМІСІЙНІ - банки, які володіють монопольним правом випуску банкнот, концентрують тимчасово вільні або обов'язкові резерви інших банків, кредитують як державу, так і комерційні банки, здійснюють нагляд над усією кредитною системою і є знаряддям кредитно-грошової політики держав.

БАНКІВСЬКА ГРУПА - група інвестиційних лідерів, які несуть індивідуальну фінансову відповідальність у процесі підписки на цінні папери нових випусків. Вони також купують на своє ім'я частину випуску в певний період за завчасно обумовленою з емітентом ціною.

БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ - поручительство (запорука) банку-гаранта за свого клієнта. Б.г. означає, що банк бере на себе зобов'язання здійснити платіж за свій рахунок у разі неможливості сплати клієнтом у строк платежів за договором чи за одержаний кредит. Б.г. видається банком клієнту під його відповідні майнові забезпечення.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА - сукупність банків, шститутів, кредитних установ І структурних механізмів, що діють у межах єдиного загальнодержавного фінансово-кредитного механізму на чолі з Національним банком держави і підпорядкованої йому системи приватно-комерційних банків.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ - сукупність банківських установ, що функціонують на території України. Система є дворівневою і складається з Національного банку та комерційних банків різних видів і форм власності. Національний банк є центральним банком України, її емісійним центром. Він здійснює єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, сприяє зміцненню грошової одиниці, забезпечує курс національної валюти. Йому належить монопольне право випуску в обіг грошей, друкування і карбування національних грошових знаків. Комерційні банки створюються на акціонерних і пайових засадах. Вони здійснюють на договірних засадах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій та громадян шляхом виконання операцій і надання послуг.

БАНКІВСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТОВАРИСТВА - організація, що об'єднує банківські асоціації країн ЄС (штаб-квартира у Брюсселі).

БАНКІВСЬКЕ ПРАВО - сукупність правових норм, що регулюють діяльність банків, їх взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами), яких обслуговують банки,

БАНКІВСЬКИЙ АКЦЕПТ - вид банківської операції з векселем, який акцептується (гарантується) комерційним банком. Це значно підвищує його надійність і ліквідність. Після акцептування вексель може бути реалізований без особливих труднощів на ринках короткострокового кредиту. Див. також Акцептування банківське.

БАНКІВСЬКИЙ КАПІТАЛ - загальна сума капітальних нагромаджень банку, одержана з різних джерел, яка використовується банком для ведення банківських операцій. Він складається з власного капіталу, створеного за рахунок акціонерного й резервного капіталів, що становить частину Б.к. його власників (акціонерів), а також залученого капіталу - позичкових (кредитних) сум, одержаних від інших банків під проценти для збільшення оборотних сум.

БАНКІВСЬКИЙ КАРТЕЛЬ - об'єднання великих банків з метою розподілу сфер діяльності (погодження єдиної політики щодо встановлених процентних ставок і виплати дивідендів, умов кредиту тощо). Здійснюється на підставі укладених між собою угод. Умови угоди тримаються, як правило, у таємниці. Забезпечується повна фінансова незалежність і самостійність діяльності його учасників.

БАНКІВСЬКИЙ КОНСОРЦІУМ (латин, consortium - співучасть, спільність) - добровільне об'єднання комерційних банків під егідою великого банку для поєднання капіталів і спільних зусиль з метою розв'язання великомасштабних кредитно-фінансових програм, реалізації спільної політики та утвердження на фінансово-кредитному ринку. До Б.к. можуть входити банки з різними розмірами статутних і оборотних коштів. Члени консорціуму зберігають юридичну й фінансову самостійність.

БАНКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ - контроль, який здійснює Національний (Центральний) банк держави щодо валютних, кредитних, фінансових, розрахункових та інших операцій, які здійснюються банківсько-фінансовими та іншими підприємницькими структурами. Б.к. є частиною загальнодержавного контролю. В Україні ці функції виконує Національний банк.

БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД - 1. Контроль за діяльністю банків з боку центральних банків. В Україні органом банківського регулювання і відповідного нагляду є Національний банк України, який стежить за дотриманням банківського законодавства, нормативних актів, обов'язкових нормативів. Основною метою нагляду с підтримання стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладника і кредиторів. Національний банк України встановлює обов'язкові для усіх кредитних організацій правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку, складання й подання бухгалтерської і статистичної звітності. 2. Контроль відповідної кредитної організації за витрачанням банківського кредиту дебітором.

БАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗНИЙ ВЕКСЕЛЬ - безумовний письмовий наказ, адресований однією стороною (трасантом) іншій (трасату), який зобов'язує останнього сплатити певну суму грошей третій стороні (ремітентові) в певний час у майбутньому. Б.п.в. називають ще комерційною траттою. Він стає іноземним перевідним векселем, коли трасант і трасат є громадянами різних країн.

БАНКІВСЬКИЙ ТРЕСТ - форма об'єднання, за якою капітали банків, що входять до нього, об'єднуються і діяльність їх підпорядковується єдиній владі. Виникає внаслідок поглинання одним банком-гігантом своїх конкурентів або злиття кількох банків. Такі форми є типовими для США й Великобританії.

БАНКІВСЬКІ АСОЦІАЦІЇ - об'єднання приватних банків як за територіальною ознакою, так і за спеціалізацією. Б.а. створюються з метою захисту їх фінансових інтересів, зокрема забезпечення найбільш сприятливих для банків законодавчих норм, уніфікації правил проведення банківських операцій і здійснення контролю за їх виконанням тощо. Б.а. здійснюють функції інформаційних центрів.

БАНКІВСЬКІ ІНВЕСТИЦІЇ (нім. Investition, від латин, investio - одягаю, наділяю) - вкладання банками своїх вільних коштів на тривалий термін в облігації державних позик, акції акціонерних компаній та інші прибуткові цінні папери.

БАНКІВСЬКІ МОНОПОЛІЇ - найбільші державні і міждержавні банки та їх об'єднання, що домінують у проведенні банківських операцій і на цій основі отримують монопольні високі прибутки (картелі, синдикати, консорціуми, концерни, трести).

БАНКІВСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯ - добровільні об'єднання банків (синдикати, консорціуми) з метою спільного здійснення великомасштабних проектів, глобальних програм, у т. ч. значні міжнародні кредити. Такі Б.о. здійснюють політику єдиних процентних ставок, рівних умов одержання кредитів і широкого кола банківських послуг.